Справа: № 1003/4670/12 (2а/1003/5664/12) Головуючий у 1-й інстанції: Шовкопляс О.П.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
18 лютого 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Бужак Н. П.
Суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.
За участю секретаря: Савін І.В.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 березня 2012 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення,-
ОСОБА_1 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до військової частини НОМЕР_1 про стягнення грошової компенсації за продовольчі пайки, які відповідачем не виплачувались в період з 11.03.2000 року по 07.12.2010 року.
Відповідно до постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 березня 2012 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши осіб, що з'явилися в судове засідання,колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка на час виникнення правовідносин проходила службу в Збройних Силах України, зокрема у військовій частині НОМЕР_1 .
Військовою частиною, де проходив службу позивач, видано довідку у якій зазначено найменування продуктів харчування, які повинні видаватись військовослужбовцям та їх вартість. Всього сума боргу становить 89828,84 грн.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Законом України від 17.02.2000 року «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» призупинено дію частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей'в частині одержання військовослужбовцями речового майна і продовольчих пайків або за бажанням військовослужбовців грошової компенсації замість них. Даний Закон набрав чинності з 11.03.2000 року .
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.1996 року № 316 передбачено норми забезпечення та відповідну вартість грошової компенсації.
Згідно з пунктом 1 Переліку актів Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002року № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації», зазначену постанову КМУ від 12.03.1996 № 316 визнано такою, що втратила чинність. Отримання грошової компенсації за продовольчий пайок постановою КМУ від 29.03.2002 року № 426 не передбачено.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення грошової компенсації за неотриманий з 11.03.2000 по 07.12.2010 продовольчий пайок, оскільки чинним законодавством України виплата грошової компенсації за неотриманий продовольчий пайок не передбачена.
Посилання судом першої інстанції на статтю 16 Закону України «Про Збройні Сили України» є безпідставним, оскільки вищенаведена стаття гарантує лише одержання військовослужбовцями за рахунок держави, зокрема, продовольчого забезпечення, але питання виплати грошової компенсації за неотримане продовольче забезпечення, регулювалося лише частиною 2 статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», дія якої, як вже зазначалося вище, була зупинена з 11.03.2000 року.
З урахуванням встановлених у справі обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 198,202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,197,198,202,205,207,212,254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 березня 2012 року скасувати та ухвалити нову постанову наступного змісту.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до військової частини НОМЕР_1 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України
Головуючий суддя: Бужак Н.П.
судді: Костюк Л.О.
Троян Н.М.
Повний текст виготовлено: 25 лютого 2014 року.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Троян Н.М.