Головуючий у 1 інстанції - Сліщенко Ю.Г.
Суддя-доповідач - Шишов О.О.
25 лютого 2014 року справа №261/7630/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Попова В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька на постанову Петровського районного суду м. Донецька від 24 січня 2014 року у справі № 261/7630/13-а за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м.Донецька про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Петровського районного суду м. Донецька задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м.Донецька про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька від 15.11.2013 р. № 3702 щодо відмови ОСОБА_2 у здійсненні перерахунку пенсії державного службовця з урахуванням додаткових виплат, а саме - індексації заробітної плати та матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально побутових питань.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м.Донецька здійснити ОСОБА_2 з 01 листопада 2013 року перерахунок пенсії державного службовця з урахуванням усіх виплат, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від сукупного оподатковуваного доходу, в тому числі сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань та суми індексації заробітної плати, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідач УПФУ в Петровському районі м. Донецька не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що розмір пенсії обчислений відповідно до вимог діючого законодавства з урахуванням ч.2 ст.33 Закону України «Про державну службу» та постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 31 травня 2000 року. Підстави для включення матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати при обчисленні пенсії відсутні.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Встановлено, що позивач з 07 травня 2008 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька та згідно із Законом України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ їй призначена пенсія за віком. Звернувшись до відповідача з письмовою заявою про здійснення перерахунку призначеної їй пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, рішенням УПФУ в Петровському районі м. Донецька від 15.11.2013 р. № 3702 їй було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, посилаючись на те, що індексація заробітної плати та матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально побутових питань не є складовими заробітної плати, тому не можуть бути враховані при розрахунку пенсії.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ, пенсія державним службовцям призначається у розмірі 80 відсотків від суми їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 цього Закону, заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Згідно ч. 6, 7 ст. 33 цього Закону, державним службовцям можуть встановлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побітових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР, визначено структуру заробітної плати, яка складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Згідно ч. 2 ст. 2 цього Закону додаткова заробітна плата визначена як винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Аналогічні положення містяться в Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 р. за № 114/8713.
Згідно з п. п. 2.3.3 п. 2 Інструкції, матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом), входить до складу фонду оплати праці як інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Згідно з п. п. 2.2.7 п. 2 Інструкції, до складу фонду додаткової заробітної плати входить індексація заробітної плати, яка здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побітових питань та індексація заробітної плати входили до системи оплати праці державного службовця.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-ІV не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсії.
Із змісту ст. 40 вказаного Закону вбачається, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.
Чинне законодавство як загальне, так і спеціальне, відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.
Суд першої інстанції прийшов до висновку що, відповідно до вказаних нормативних актів, пенсія позивача повинна обчислюватись із заробітної плати, яку вона фактично отримувала на день звільнення, в тому числі з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р. № 400/97/ВР нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Згідно Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», для працівників неприбуткових організацій - державних службовців або тих, хто займає посади, робота на яких зараховується до трудового стажу, що дає право на одержання пенсії відповідно до Законів України «Про державну службу» встановлено особливу шкалу відрахувань. Розміри відрахування до Пенсійного фонду вказані в таблиці 2 цього Закону. Зокрема, державним службовцям встановлено розмір відрахування до Пенсійного Фонду від сукупного оподатковуваного доходу 5 відсотків.
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-ІV визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, визначеної відповідно до закону; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
З цих підстав, рішення управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька від 15.11.2013 р. № 3702 щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії державного службовця з урахуванням додаткових виплат, а саме - індексації заробітної плати та матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально побутових питань є протиправним та підлягає скасуванню.
З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.
Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.
Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька на постанову Петровського районного суду м. Донецька від 24 січня 2014 року у справі № 261/7630/13-а - залишити без задоволення.
Постанову Петровського районного суду м. Донецька від 24 січня 2014 року у справі № 261/7630/13-а - залишити без змін.
Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий О.О.Шишов
Судді І.В.Сіваченко
В.В.Попов