Справа № 819/242/14-a
19 лютого 2014 року м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі
головуючої судді Подлісна І.М.
при секретарі судового засідання Субтельній Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про визнання податкового повідомлення - рішення нечинним, -
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про визнання податкового повідомлення - рішення нечинним.
Представник позивача, фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, податкове повідомлення - рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області від 03 лютого 2014 року №0002161701 скасувати.
Представник відповідача, Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області, в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, просив в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 підлягають до задоволення, виходячи із наступних міркувань.
Як вбачається із матеріалів справи, то працівниками податкового органу 11.01.2014 року, було проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.
Документальною перевіркою було встановлено порушення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого було донараховано податок на додану вартість в сумі 234 835,00 грн., в тому числі: у лютому 2012 року на суму - 41 517,00 грн., березні 2012 року - 24 808,00 грн., у квітні 2012 року - 55 567,00 грн., у травні 2012 року - 36 758,00 грн., у липні 2012 року - 29 441,00 грн., у серпні 2012 року - 46 744,00 грн., а також порушення п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, внаслідок чого було занижено суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету на суму 3 265,72 грн. Також документальною перевіркою було встановлено факт порушення п. 2 ст. 7, п. 11 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464 від 08.07.2010 року з наступними змінами та доповненнями, а саме занижено суму доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на який нараховується єдиний внесок, а саме за 2012 рік в сумі 21 767,52 грн., що призвело до заниження сплаченого єдиного соціального внеску за 2012 рік в сумі 7 553,33 грн., про що, працівниками Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області було складено акт перевірки №91/19-18-17-01/НОМЕР_1.
За результатами вищевказаного акта перевірки, керівником Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області було винесено податкове повідомлення - рішення від 03.02.2014 року №0002161701 на загальну суму 352 252,50 грн.
Не погоджуючись із даним податковим повідомленням - рішенням, фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з метою захисту своїх прав та охоронюваних інтересів.
Як вбачається із позиції Відповідача, порушення п. 201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 року №1246, позивачем було завищено податковий кредит. Зокрема, позивачем було сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, що були оформленні з порушенням порядку їх реєстрації. а саме: податкова накладна №23 від 17.02.2012 року, податкова накладна №34 від 20.02.2012 року, податкова накладна №25 від 20.03.2012 року, податкова накладна №38 від 23.03.2012 року, податкова накладна №45 від 27.03.2012 року, податкова накладна №46 від 28.03.2012 року від ТзОВ "Супремум" та №2413 від 23.05.2012 року отриману від ПП "Метал", оскільки вони були скріплені цифровим підписом однієї особи, а реєстрація відповідних накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних була з використанням цифрового підпису іншої особи.
Порушення порядку реєстрації полягає в тому, що електронний цифровий підпис, який накладено на податкову накладну при її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, не відповідає підпису, що скріплює цю податкову накладну при її видачі фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1.
Однак дані твердження відповідача не відповідають нормам чинного законодавства України, оскільки, у відповідності до п.201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором у паперовому вигляді або в електронній формі.
Відповідно до п. 201.10 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Порядком №1246 визначено механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній з відомостями, які містяться у Реєстрі.
Відповідно до п.6 Порядку №1246, після накладення електронного цифрового підпису продавецьздійснює шифрування податкової накладної в електронній формі та надсилає їх Державній податковій службі засобами телекомунікаційного зв'язку із урахуванням вимог Законів "Про електронний цифровий підпис" та "Про електронні документи та електронний документообіг". Примірник податкової накладної в електронній формі зберігається у продавця.
Згідно п.7 вищевказаного Порядку, після надходження податкової накладної в електронній формі до Державної податкової служби, здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та проводиться їх реєстрація.
п.8 Порядку №1246 передбачено, що для підтвердження прийняття податкової накладної до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженого Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер та податковий період, за який подається податкова накладна.
Якщо, надіслані податкові накладні сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо, протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У відповідності до абзацу дев'ятого пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
Із аналізу вищевказаної статті Податкового кодексу України, вбачається вичерпний перелік підстав, які не дають права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, а також різницю між порушеннями: «порушення порядку заповнення податкової накладної» та "порушення порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі».
В підтвердження вищенаведеного факту, свідчить абзац одинадцятий пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, яким передбачено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період, заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.
У відповідності до п.9 Порядку №1246, причинами відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:
1) наявність помилок;
2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладні, яка коригується;
3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.
Таким чином Порядок №1246містить вичерпний перелік підстав відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації, а інші порушення продавцем порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі, які не спричинили відмову у прийнятті такої податкової накладної до реєстрації, не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит, сформований на підставі таких накладних.
Судом встановлено, що усі податкові накладні постачальників виписаних за обревізований період, містять усі необхідні реквізити, передбачені п.201.1 Податкового кодексу України та складені згідно Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року №1379.
Порушень, передбаченого ПК України порядку заповнення податкових накладних, податковим органом не встановлено.
Таким чином, суд приходить до переконання, що Позивачем при віднесенні сум податку на додану вартість до формування податкового кредиту було дотримано обидві вимоги пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу, оскільки податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та складені з дотриманням порядку їх заповнення.
При цьому, саме працівники Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Тернопільській області, у відповідності до п.7 Порядку №1246 зобов'язані були здійснити перевірку електронного цифрового підпису, накладеного на податкову накладну, та виявивши невідповідність підпису особи, яка виписала податкову накладну, накладеному електронному цифровому підпису, відмовити у реєстрації такої податкової накладної, що в свою чергу дало б можливість фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, скористатися своїм правом та на підставі абзацу одинадцятого пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищенаведені обставини справи, суд приходить до переконання, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 у судовому засіданні належним чином доведено та обґрунтовано підстави для скасування оспорюваного податкового повідомлення - рішення, а представником Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Тернопільській області не було надано достатньо доказів на підтвердженні правомірності дій посадових осіб податкового органу, а їх доводи ґрунтуються на формальному порушенні, яке не може як наслідок тягти за собою винесення оспорюваного податкового повідомлення - рішення.
Таким чином позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про скасування податкового повідомлення - рішення №0002161701 від 03.02.2013 року підлягають до задоволення у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 50, 71, 86, 94, 158, 160-163 КАС України, суд, -
Позов задовольнити. Податкове повідомлення - рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області від 03 лютого 2014 року №0002161701 - скасувати.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Подлісна І.М.
копія вірна
Суддя