"20" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/14010/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М.,
суддів Стародуба О.П., Штульман І.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Оперативного воєнізованого гірничорятувального загону на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року у справі за позовом Оперативного воєнізованого гірничорятувального загону до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
У вересні 2011 року Оперативний воєнізований гірничорятувальний загін звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька, в якому просив зобов'язати відповідача внести зміни у розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах по Списку №1 за період з грудня 2010 року по березень 2011 року та виключити з розрахунків суму у розмірі 52697,64 грн із загальної суми 98576,47 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року, у задоволенні позовних вимог Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загону відмовлено.
У касаційній скарзі представник Оперативного воєнізованого гірничорятувального загону просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а за справою ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Оперативного воєнізованого гірничорятувального загону задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України, для зміни чи скасування судових рішень.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 10 січня 2003 року Оперативний воєнізований гірничорятувальний загін зареєстрований виконавчим комітетом Донецької міської ради, є юридичною особою.
У Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні працювали особи, яким призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників.
За період з грудня 2010 року по березень 2011 року в розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій позивачем включені суми виплачених пенсій колишнім працівникам Оперативного воєнізованого гірничорятувального загону.
Згідно з пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
З абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вбачається, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» -«є» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 01 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 01 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплати пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, аз 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату і доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно. Проте, специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.
Таким чином, вірними є доводи судів першої та апеляційної інстанцій про те, що порядок відповідно до якого витрати на доставку пільгових пенсій відшкодовуються до 01 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 01 січня 2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а колишнім працівникам Оперативного воєнізованого гірничорятувального загону призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року необхідно залишити без змін, оскільки вони є законними і обґрунтованими та постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Оперативного воєнізованого гірничорятувального загону залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року у справі за позовом Оперативного воєнізованого гірничорятувального загону до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про зобов'язання вчинити певні дії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.М. Заїка
Судді О.П. Стародуб
І.В. Штульман