"06" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/22889/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М.,
суддів Стародуба О.П.,
Штульман І.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року щодо зміни порядку та способу виконання постанови суду у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій незаконними, стягнення грошової компенсації замість неотриманого речового майна та речового майна в натурі,
встановила:
У вересні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій незаконними, стягнення грошової компенсації замість неотриманого речового майна та речового майна в натурі.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірними дії військової частини НОМЕР_1 . Стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь позивача грошову компенсацію замість належного до видачі речового майна, право на отримання якого виникло за період до 11 березня 2000 року в розмірі 650,10 грн. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 в натурі речове майно, що підлягало видачі з 11 березня 2000 року згідно довідки №10 на загальну суму 4174,98 грн, встановлених розмірів, а саме: пальто зимове в кількості 1 шт., плащ демісезонний в кількості 2 шт., куртка б/в утеплена в кількості 1 шт., брюки б/в утеплені в кількості 1 шт., кітель і брюки в кількості 1 шт., кітель в кількості 1 шт., брюки в кількості 1 шт., куртка н/в в кількості 2 шт., брюки в кількості 2 шт., костюм б/в камуфльований в кількості 3 шт., кашкет н/в в кількості 2 шт., берет (пілотка) в кількості 3 шт., кашкет польовий в кількості 5 шт., плащ -накидка камуфльований в кількості 1 шт., сорочки верхні в кількості 6 шт., краватка в кількості 7 шт., білизна натільна (сорочка б/в ) в кількості 20 шт., шкарпетки б/в в кількості 54 шт., напівчоботи хромові в кількості 4 шт., напівчеревики хромові в кількості 1 шт., черевики з високими берцями в кількості 4 шт., спорядження в кількості 1 шт., шапка - вушанка в кількості 1 шт., білизна тепла (фуфайка) в кількості 4 шт., шкарпетки н/в в кількості 15 шт., рукавички в кількості 4 шт., кашне в кількості 1 шт., джемпер в кількості 1 шт.
У листопаді 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року у справі за його позовом в частині покладення зобов'язання на військову частину НОМЕР_1 видати речове майно, що підлягало видачі з 11 березня 2000 року, на стягнення грошової компенсації замість речового майна в розмірі 4174,98 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року відмовлено.
У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 просить ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року скасувати, а за справою постановити нове рішення, яким задовольнити його заяву про зміну способу та порядку виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України, для зміни чи скасування судових рішень.
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні заяви про зміну порядку та способу виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року у зазначеній справі, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і апеляційний суд, дійшов висновку про відсутність встановлених статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України підстав зміни способу та порядку виконання судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про зміну способу виконання судового рішення.
Необхідною умовою для зміни способу виконання судового рішення відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України є наявність виняткових обставин, які б зумовлювали необхідність такої зміни, адже в такий спосіб змінюються висновки вже прийнятого судового рішення. Тобто, зміна способу виконання судового рішення повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які спираються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення.
Судами встановлено, що резолютивна частина судового рішення, на підставі якого 27 жовтня 2009 року видано виконавчий лист №2а-41482/09/2070, містила висновки про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 речове майно в натурі, відповідно до переліку, зазначеному в довідці №10 від 31 серпня 2009 року.
Таким чином, висновки судового рішення щодо способу виконання судового рішення чітко визначені та не можуть бути змінені іншим судовим рішенням без відповідного обґрунтування виняткової необхідності застосування такої зміни рішення.
Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно того, що у справі відсутні достатні та належні докази наявності виняткових обставин, які б зумовлювали можливість зміни способу виконання судового рішення, а також відсутні обставини, які б свідчили про відмову військової частини НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 належне речове майно в натурі, оскільки в листах цієї військової частини зазначається про наявність такого майна у боржника.
За таких обставин, оскільки судами не встановлено обставин, що ускладнюють виконання судового рішення у спосіб, який визначено у постанові Харківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року у справі № 2а-41482/09/2070, то суд першої інстанції, з рішенням якого також погодився і суд апеляційної інстанції, прийняв законне і обґрунтоване рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні заяви про зміну способу виконання судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року щодо зміни порядку та способу виконання постанови суду у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій незаконними, стягнення грошової компенсації замість неотриманого речового майна та речового майна в натурі - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя М.М. Заїка
судді: О.П. Стародуб
І.В. Штульман