"20" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/19778/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М.,
суддів Стародуба О.П.,
Штульман І.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Лутугинського районного центру зайнятості про визнання дій протиправними,
встановила:
У листопаді 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Лутугинського районного центру зайнятості, в якому з урахування уточнень до позовної заяви просила визнати протиправними дії відповідача щодо порушення частини другої статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та щодо відмови у направленні її даних до Луганського міського центру зайнятості для постановлення на облік.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2012 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати, а за справою постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України, для зміни чи скасування судових рішень.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 22 квітня 2009 року на підставі заяви ОСОБА_2 відповідачем надано їй статус безробітного відповідно до вимог Закону України «Про зайнятість населення».
29 травня 2009 року ОСОБА_2 було знято з обліку у зв'язку із невідвідуванням центру зайнятості більш ніж 30 календарних днів.
За заявою позивача від 22 червня 2009 року її було поновлено на обліку та поновлено статус безробітного.
29 червня 2011 року ОСОБА_2 подала заяву до Лутугинського районного центру зайнятості, в якій просила переоформити її реєстрацію до центру зайнятості м. Луганська, посилаючись на те, що вона проживає в м. Луганську, а в разі відмови в задоволенні її заяви просила зняти її з обліку у зв'язку з відмовою від послуг служби зайнятості.
У відповідь на вищезазначену заяву, Лутугинський районний центр зайнятості повідомив, що відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» та пункту 3 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних реєстрація громадян, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, проводяться державною службою зайнятості за місцем проживання за умови пред'явлення паспорта, трудової книжки, диплома або іншого документа про освіту.
Відповідно до статті другої Закону України «Про зайнятість населення» порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних державною службою зайнятості визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 3 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 14 лютого 2007 року №219 реєстрація громадян, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, проводяться державною службою зайнятості за місцем їх проживання за умови пред'явлення паспорта, трудової книжки, цивільно-правового договору, а вразі потреби також військового квитка, диплома або іншого документа про освіту. Іноземці та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, подають посвідку на постійне проживання.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до паспорту ОСОБА_2 з 20 лютого 2003 року вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.
Таким чином, відповідно до наведених норм законодавства ОСОБА_2 правомірно перебувала на обліку саме у Лутугинському районному центрі зайнятості, а порядок перенаправлення документів з одного центру зайнятості до іншого взагалі не передбачений.
Крім того, відповідно до частини першої пункту 20 зазначеного вище Порядку громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні знімаються з обліку з дня, що настає після зняття з реєстрації місця проживання у разі переїзду в іншу місцевість (район, місто) або закінчення строку реєстрації місця проживання. При цьому громадянину видаються копії картки та інших документів, необхідних для реєстрації за новим місцем проживання.
Отже, доводи судів першої та апеляційної інстанцій про те, що реєстрація осіб, які шукають роботу та безробітних здійснюється службою зайнятості виключно за реєстрацією місця проживання та припиняється у разі зміни місця реєстрації є обґрунтованими та правомірними.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2012 року необхідно залишити без змін, оскільки вони є законними і обґрунтованими та постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Лутугинського районного центру зайнятості про визнання дій протиправними - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.М. Заїка
Судді О.П. Стародуб
І.В. Штульман