"11" лютого 2014 р. м. Київ К/800/55120/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Костенка М.І., Муравйова О.В.,
при секретарі: Ковтун О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року
у справі №816/1571/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясні Зорі-Полтавщини» (надалі - ТОВ «Ясні Зорі-Полтавщини»)
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - Кременчуцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
У березні 2013р. позивач звернувся до суду з позовом до Кременчуцької ОДПІ Полтавської області ДПС, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000011555/22 від 13.02.2013р.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2013р. у задоволені позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2013р. рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове, яким позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000011555/22 від 13.02.2013р.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2013р. та залишити в силі постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2013р., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції - без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанції, видами діяльності ТОВ "Ясні Зорі - Полтавщина" за КВЕД-2010 є: виробництво м'яса (10.11), виробництво м'ясних продуктів (10.13), оптова торгівля живими тваринами (46.23), оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами (46.32), роздрібна торгівля м'ясом і м'ясними продуктами в спеціалізованих магазинах (47.22), розведення свиней.
Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Ясні Зорі - Полтавщина" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджету на рахунок платника у банку за жовтень 2012р., що виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, яке декларувалось у вересні 2012р., за результатами якої складено акт №482/15.3-08/38237046, в якому, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем вимог пункту 200.5 статті 200, пунктів 3, 4 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, внаслідок чого сума бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за жовтень 2012р.
На підставі зазначеного акта відповідачем 13.02.2013р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000011555/22 , яким ТОВ "Ясні Зорі - Полтавщина" відмовлено у наданні спірної суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки позивача про безпідставне декларування ТОВ "Ясні Зорі - Полтавщина" суми податку до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку.
Даний висновок мотивовано тим, що ТОВ "Ясні Зорі - Полтавщина" є переробним підприємством. А відтак, в силу приписів пунктів 3, 4 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, зважаючи на відсутність у позивача оподатковуваних операцій протягом вересня - жовтня 2012р., сума ПДВ, сплачена ТОВ "Ясні Зорі - Полтавщина" на користь ТОВ "Українська виробнича компанія "Полагросервіс" при придбанні основних фондів, має бути відображена позивачем у податковій декларації з ПДВ щодо діяльності з постачання продукції (переробного підприємства), за якою платнику податків право щодо отримання відшкодування ПДВ з Державного бюджету України не надано.
Судами також встановлено, що 20.11.2012р. ТОВ "Ясні Зорі - Полтавщина" до Кобеляцького відділення Кременчуцької ОДПІ подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2012р. разом з додатками, в якій у рядку 23 та у рядку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з ПДВ) позивачем заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку певну суму податку.
За змістом Довідки про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ) залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (р. 22 податкової декларації) складається з сум, що декларувалися платником податків у вересні 2012р.
Причиною виникнення від'ємного значення суми ПДВ у вересні 2012р. є придбання ТОВ "Ясні Зорі - Полтавщина" основних засобів у ТОВ "Українська виробнича компанія "Полагросервіс" відповідно до умов договору купівлі-продажу від 10.09.2012р.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, колегія апеляційного суду цілком вірно та обґрунтовано виходила з наступного.
Так, відповідно до підпункту 3 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, переробне підприємство веде окремий облік операцій з постачання власно виробленої продукції (молока, молочної сировини, молочних продуктів, м'яса, м'ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин (шкур, субпродуктів, м'ясо-кісткового борошна), виготовленої з поставлених молока або м'яса в живій вазі сільськогосподарськими товаровиробниками (далі - продукція), і з постачання інших товарів/послуг, у тому числі продукції, виготовленої із сировини, визначеної у підпункті 1 цього пункту, та складає податкову декларацію з податку на додану вартість і податкову декларацію з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції.
Згідно підпункту 4 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, переробне підприємство суму сплаченого (нарахованого) податкового кредиту по виготовлених та/або придбаних товарах/послугах, основних засобах, які використовуються частково для виготовлення продукції, а частково для виготовлення інших товарів/послуг, розподіляє виходячи з частки використання таких товарів/послуг, основних засобів в операціях з постачання продукції та відповідно в операціях з постачання інших товарів/послуг, з урахуванням вимог розділу V Кодексу.
Між тим, відповідно до пункту 1 підрозділу 2 розділу XX „Перехідні положення" Податкового Кодексу України, підпункти 3, 4 пункту 1 підрозділу 2, що на думку податкового органу були порушені позивачем, застосовуються юридичними особами, які зареєстровані платниками податку на додану вартість, при здійсненні ними операцій з постачання власної виробленої продукції (молока, молочної сировини, молочних продуктів, м'яса, м'ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин (шкур, субпродуктів, м'ясо-кісткового борошна), виготовленої з поставлених молока або м'яса в живій вазі сільськогосподарськими підприємствами, визначеними розділом V Кодексу, іншими юридичними і фізичними особами, у тому числі фізичними особами - підприємцями, які самостійно вирощують, розводять, відгодовують продукцію тваринництва, визначену розділом V Кодексу.
Не заперечується податковим органом, що здійснення позивачем операцій, передбачених п.1 підрозділу 2 розділу XX „ Перехідні положення" Податкового Кодексу України, вперше відбулось в жовтні 2012р.
Вирішальним для застосування особливого режиму сплати податку на додану вартість є факт здійснення переробним підприємством операцій по придбанню молока або м'яса в живій вазі саме у сільськогосподарських підприємств, визначених розділом V Кодексу, у інших юридичних і фізичних осіб, у тому числі у фізичних осіб - підприємців, які самостійно вирощують, розводять, відгодовують продукцію тваринництва, визначену розділом V Кодексу, для виготовлення та постачання власної готової продукції, а не встановлення, чи є підприємство переробним.
Тобто, оскільки з початку існування ТОВ „Ясні Зорі - Полтавщина", в тому числі і у вересні 2012р., подібних операцій не здійснювалось, факту порушення п.п. 3, 4 пункту 1 підрозділу 2 РозділуXX,, Перехідні положення" Податкового Кодексу України в цьому звітному періоді (вересні 2012 року) не могло бути через відсутність операцій, порядок оподаткування яких ці підпункти регулюють.
Судом апеляційної інстанції звернуто увагу на те, що лише в жовтні 2012р. у позивача вперше з'явились законодавчо обґрунтовані підстави для подання разом із звичайною декларацією з податку на додану вартість декларації з податку на додану вартість з позначкою: „0140„ Спеціальний режим оподаткування переробного підприємства", оскільки ТОВ «Ясні Зорі - Полтавщина" набуло статусу платника податку як переробне підприємство, яке згідно з пунктом 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України застосовує особливий порядок сплати податку на додану вартість за реалізовані ним м'ясо та м'ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м'ясо-кісткове борошно) саме в жовтні 2012р.
Згідно із вимогами п.8 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 № 1492 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2012р. №1342), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011р. за №1490/20228, платники податку переробні підприємства, які згідно з пунктом 1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу застосовують особливий порядок сплати податку на додану вартість та реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м'ясо та м'ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м'ясо-кісткове борошно), крім декларації 0110 подають податкову декларацію з позначкою "0140" (далі - декларація 0140), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються установленого пунктом 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу режиму, з урахуванням порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Встановленим є факт, що у вересні 2012р. ТОВ „Ясні Зорі - Полтавщина" хоча і було переробним підприємством, але не застосовувало особливий порядок сплати податку на додану вартість через відсутність як у вересні, так і за весь попередній період існування підприємства операцій, за якими такий порядок повинен застосовуватись.
У відповідності до приписів підпункту 1 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, норми пункту 1 підрозділу 2 розділу XX не поширюються на операції з постачання продукції, виготовленої переробними підприємствами з імпортованої сировини, поставленої не в живій вазі, сировини, що не є сировиною власного виробництва сільськогосподарських підприємств, визначених розділом V Кодексу, інших юридичних і фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб підприємців, які самостійно вирощують, розводять, відгодовують продукцію тваринництва, визначену цим Кодексом (далі - сільськогосподарські товаровиробники).
Отже, наведене спростовує твердження податкового органу, з яким погодився суд першої інстанції, про те, що ТОВ „Ясні Зорі - Полтавщина" повинно разом декларацією з податку на додану вартість за вересень 2012р. подати декларацію з податку на додану вартість з позначкою ,,0140„ Спеціальний режим оподаткування переробного підприємства".
Тому судом апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено, що оскільки позивач за вересень 2012р. мав законодавчі підстави подати тільки одну (загальну) декларацію з податку на додану вартість, то і відобразити податковий кредит по придбаним в вересні 2012р. основним засобам підприємство мало законодавчо обґрунтоване право та єдину можливість тільки в цій загальній декларації з податку на додану вартість за вересень 2012р.
Крім того, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції правомірно посилався на приписи статті 139 ГК України, відповідно до яких майнові цінності набувають економічної форми (основні фонди, оборотні засоби, кошти, товари) у процесі здійснення господарської діяльності. Між тим не врахував приписи п.198.3 ст.198 розділу V Податкового Кодексу України відповідно до яких право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
В результаті того, що ТОВ „Ясні Зорі - Полтавщина" у відповідності до вимог законодавства, яке регулює ці питання, скористалось своїм правом на відображення податкового кредиту по придбанню основних засобів в загальній декларації і податку на додану вартість за вересень 2012р., і виникло від'ємне значення суми ПДВ у вересні 2012р. Це від'ємне значення, як і передбачено ПК України та Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в загальній податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012р., оскільки інша можливість відображення зазначених операцій, що мали місце у вересні 2012р., в податковій звітності з податку на додану вартість діючим законодавством України не передбачено.
Також встановлено, що в жовтні 2012р. ТОВ „Ясні Зорі Полтавщина" змінило статус платника податку на додану вартість на загальних підставах на статус платника податку на додану вартість, який згідно з пунктом 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового Кодексу України застосовує особливий порядок сплати податку на додану вартість.
Як свідчать матеріали справи, зміна статусу платника податку відбулася в зв'язку з тим, що в жовтні 2012р. вперше з'явилися операції, до яких повинен застосовуватись особливий порядок сплати податку на додану вартість, як це передбачено пунктом 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового Кодексу України. Діючим законодавством не передбачено інших підстав для набуття статусу платника податку на додану вартість, який згідно з пунктом 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового Кодексу України застосовує особливий порядок сплати податку на додану вартість, в тому числі і такої підстави, як відсутність обсягів оподаткованих операцій за попередні звітні періоди.
Зазначене спростовує висновок податкового органу про те, що разом із загальною декларацією з податку на додану вартість за вересень 2012р. позивач був зобов'язаний подавати спеціальну декларацію з податку на додану вартість за вересень з позначкою 0140„ Спеціальний режим оподаткування переробного підприємства"; що всі суми податку на додану вартість у відповідному розмірі, сплачені позивачем при придбані основних засобів в вересні 2012р., мали бути відображені у складі податкового кредиту у спеціальній податковій декларації з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції (переробного підприємства), а не в загальній податковій декларації; що в загальній податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2012р. рядок 17 Декларації „Усього податкового кредиту" повинен становити 0 грн. замість сплаченої суми податку.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України переробне підприємство суму сплаченого (нарахованого) податкового кредиту по виготовлених та/або придбаних товарах/послугах, основних засобах, які використовуються частково для виготовлення продукції, а частково для виготовлення інших товарів/послуг, розподіляє виходячи з частки використання таких товарів/послуг, основних засобів в операціях з постачання продукції та відповідно в операціях з постачання інших товарів/послуг, з урахуванням вимог розділу V Кодексу.
Судом апеляційної інстанції зазначено, що підстави для застосування цих приписів виникли у позивача в жовтні 2012р. і тому не можуть застосовуватись та змінювати порядок відображення операцій, які були здійснені у вересні 2012р., на які поширювались інші передбачені законодавством правила оподаткування і звітності по податку на додану вартість.
Наведене свідчить про необґрунтованість твердження податкового органу щодо необхідності на підставі вимог підпункту 4 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України змінити обсяг податкової звітності за попередній звітний період, а також необхідність змінити зміст і порядок відображення господарських операцій, які відбулися в попередньому звітному періоді у вже поданій податковій звітності.
Крім того, під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції позивач посилався на те, що в жовтні 2012р. ТОВ „Ясні Зорі Полтавщина" дійсно не виконало вимоги підпункту 4 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на суму ПДВ, сплачену при придбані основних засобів, однак не на всю суму, а тільки на суму ПДВ у частині використання цих основних засобів в жовтні 2012р. в операціях з постачання власної продукції, до яких застосовується особливий режим оподаткування податком на додану вартість.
Підпункт 4 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України містить посилання на необхідність урахування при його застосуванні вимог розділу V Податкового кодексу України, однак останній не містить конкретного визначення порядку застосування саме підпункту 4 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, визначає дії для платників податку на додану вартість при зміні напрямку використання необоротних активів в подальших податкових періодах в зв'язку із зміною порядку оподаткування.
Саме така ситуація виникла у позивача, тобто зміна напрямку використання основних засобів в наступному податковому періоді (в жовтні 2012р.) порівняно з періодом, в якому придбані основні засоби (у вересні 2012р.), тобто визначені в розділі V дії можливо врахувати на підставі того, що сам підпункт 4 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України передбачає необхідність врахування вимог розділу V Податкового Кодексу.
У п.198.5 ст.198 розділу V Податкового кодексу України передбачено донарахування податкових зобов'язань за необоротні активи, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі необоротні активи починають використовуватись в операціях інших, ніж вони використовувались при придбанні.
При цьому, як зазначено в підпункті 198.5 статті 198 розділу V Податкового кодексу України, підставою для такого коригування може бути бухгалтерська довідка. Крім того, останній абзац підпункту 198.5 статті 198 розділу V Податкового кодексу України передбачає, що з метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
Пункт 199.1 статті 199 розділу V Податкового кодексу України передбачає пропорційне віднесення сум податку до податкового кредиту в частині, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в жовтні 2012р. необхідно визначити частку використання основних засобів, придбаних в вересні 2012р., в операціях з постачання продукції по яких застосовується особливий порядок оподаткування. Така частка, відповідно до підпункту 198.5 статті 198 розділу V Податкового кодексу України, може бути визначена на підставі первинних бухгалтерських документів (акт введення в експлуатацію основних засобів та наказ на введення в експлуатацію, що підтверджують початок фактичного використання конкретних об'єктів основних засобів в господарській діяльності та визначають строк експлуатації і метод нарахування амортизації об'єктів основних засобів - відомість нарахування амортизації основних засобів за жовтень 2012р.).
Економічно обґрунтованим визначенням розміру частки використання основних засобів у виробництві і постачанні власної продукції є сума амортизації основних засобів за відповідний звітний період, яка є економічним еквівалентом частини вартості основних засобів, що переноситься на собівартість виробничої і іншої діяльності платника податку та характеризує ступінь зносу основних засобів під час їх використання.
Тому, розмір частки використання основних засобів в операціях з постачання власної продукції в жовтні 2012р. дорівнює сумі нарахованої амортизації основних засобів за жовтень 2012р. згідно даних первинних бухгалтерських документів та становить 466465,42грн.
Сума нарахованої амортизації основних засобів за жовтень 2012р. є базою для визначення суми податку на додану вартість у частині використання цих основних засобів в жовтні 2012р. в операціях з постачання позивачем власної продукції, до яких застосовується особливий режим оподаткування, яку в жовтні 2012р. необхідно було виключити зі складу податкового кредиту в загальній декларації по податку на додану вартість та перенести до податкового кредиту в спеціальну податкову декларацію з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції (переробного підприємства). Ця сума ПДВ становить 93293,08грн. ( 466 465,42*20%).
Враховуючи наведене, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що ТОВ „Ясні Зорі - Полтавщина'' в жовтні 2012р. не виконало приписи підпункту 4 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ на суму 93293,08грн. та спростовує твердження податкового органу про те, що сума бюджетного відшкодування в загальній декларації по податку на додану вартість за жовтень 2012р. була завищена на 24607115 грн. ТОВ "Ясні Зорі - Полтавщина" мало право на бюджетне відшкодування ПДВ в жовтні 2012р., але не в сумі 24607115грн., а в сумі 24513822грн. (24607115-93293,08), тобто сума заявленого бюджетного відшкодування в декларації за жовтень дійсно була завищена на суму ПДВ в частині використання основних засобів в операціях з постачання власної продукції (93293,08грн.). Сума податкового кредиту по Декларації переробного підприємства за жовтень 2012р. повинна становити 431998грн. Сума податкового кредиту повинна бути збільшена на суму ПДВ з частки використання основних фондів в операціях з постачання власної продукції у жовтні 2012р., тобто на 93293,08грн., та рядок 13 „ Усього податкового кредиту" в Декларації за жовтень 2012р. повинен становити 525291,08грн. (431998грн. і 9329308грн.).
Крім того, висновками судово-економічної експертизи №406 від 29.07.2013р. проведеної спеціалістами Полтавського відділення Харківського науково-дослідницького інституту судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса, встановлено, що висновки акту №482/15.3-08/38237046 від 22.01.2013р. «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Ясні Зорі-Полтавщини», з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ з бюджету на рахунок платника у банку за жовтень 2010р.», яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у вересні 2012р., нормативно та документально не підтверджуються. Висновки даної експертизи стали підставою для закриття кримінальної справи за відсутністю в діях службових осіб ТОВ «Ясні Зорі-Полтавщини» складу кримінального правопорушення.
За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області - залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ М.І. Костенко
___________________ О.В. Муравйов