"13" лютого 2014 р. м. Київ К/800/3073/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Білуги С.В.,
суддів Заїки М.М.,
Загороднього А.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про перерахунок пенсії,
У вересні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м.Донецька про перерахунок пенсії.
Постановою Пролетарського районного суду м.Донецька від 21 листопада 2012 року позовні вимоги позивача задоволені повністю, визнані неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м.Донецька щодо відмови врахувати при призначенні пенсії довідку про заробітну плату № 06/1158 від 28 грудня 1992 року, видану ДОВО «Донецькавторесурси» та довідку № 109 від 10 квітня 2012 року, видану ПАТ «Донецькавторесурси-В», зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з урахуванням довідки про заробітну плату № 06/1158 від 28 грудня 1992 року, видану ДОВО «Донецькавторесурси» та довідки № 109 від 10 квітня 2012 року, видану ПАТ «Донецькавторесурси-В» з виплатою недоотриманих сум пенсії з 01 квітня 2012 року.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року скасувати, та залишити в силі постанову Пролетарського районного суду м.Донецька від 21 листопада 2012 року.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 3-ої групи, перебуває на обліку в УПФУ в Пролетарському районі м. Донецька та отримує пенсію.
25 січня 2010 року позивач звернувся з заявою про призначення пенсії. Розпорядженням від 25 березня 2011 року йому призначена пенсія з 01 травня 2010 року в розмірі 4589 грн.
Згідно заяви, ОСОБА_2 просив призначити пенсію без врахування заробітної плати та довідок, що підтверджують трудовий стаж, оскільки надати трудову книжку не може. Однак, згодом довідки про заробітну плату були надані відповідачу.
З 01 січня 2012 року позивач став отримувати пенсію у значно меншому розмірі, ніж йому було призначено, тому 27 липня 2012 року він звернувся з заявою до відповідача щодо дачі роз'яснень яким чином розрахований розмір його пенсії з 01 січня 2012 року.
Листом від 08 серпня 2012 року відповідачем була надана відповідь, що довідка про заробітну плату № 109 від 10 квітня 2012 року, видана «Донецькавторесурси-В» не може бути прийнята для розрахунку пенсії, оскільки не відповідає вимогам, зазначеним в листі Міністерства соціального захисту населення України» від 27 лютого 1996 року № 01-3/244-013-2. А розмір пенсії ОСОБА_2 складає з 01 січня 2012 року - 1849,50 грн., з 01 квітня 2012 року - 1885,50 грн., з 01 липня 2012 року -1899, 00 грн.
Позивач не погоджуючись з відмовою відповідача у прийнятті довідок про заробітну плату для розрахунку пенсії звернувся до суду.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач передчасно звернувся з позовом до суду, оскільки він не звертався до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, а рішення про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_2 не приймалось.
Проте такі висновки суду апеляційної інстанції є передчасними та не обґрунтованими.
Відповідно до статті 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», територіальні органи Пенсійного фонду мають право отримувати від підприємств, установ та організацій, документи, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом, та перевіряти їх.
Крім того, пунктом 38 «Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду від 25 листопада 2005 року №22-1, визначено, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
Відповідно до пункту 17 «Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Підпунктом 2 пункту 17 вищевказаного Порядку, вказано, що у випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Судами встановлено, що довідки про заробітну плату, надані позивачем до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м.Донецька, складені за формою, установленою вищезазначеним Порядком, підписані уповноваженими особами, мають штамп та печатки. За зазначених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, про те, що у відповідача не було законних підстав для неприйняття даних довідок при нарахуванні пенсії позивачу.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, а висновки суду першої інстанції про неправомірність відмови у прийнятті для розрахунку пенсії, довідок про заробітну плату позивача є обґрунтованими.
Таким чином постанова Пролетарського районного суду м.Донецька від 21 листопада 2012 року ухвалена відповідно до закону і скасована помилково, а тому касаційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду апеляційної інстанції скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишенні в силі.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року - скасувати.
Постанову Пролетарського районного суду м.Донецька від 21 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про перерахунок пенсії залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Білуга
Судді А.Ф. Загородній
М.М. Заїка