13.02.2014р. м. Київ К/800/5789/13
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Винокуров К.С. , Пасічник С.С. , розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.01.2013р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області , ДП "Дзержинськвугілля" про зарахування виправних робіт до загального трудового стажу і пільгового стажу за Cписком № 1,
У вересні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області , ДП "Дзержинськвугілля" з вимогами про зарахування виправних робіт до загального трудового стажу і пільгового стажу за Cписком № 1.
Постановою Дзержинського міського суду, Донецька область від 30.10.2012р. позовні вимоги задоволено, зараховано до загального трудового стажу і стажу робіт за Списком № 1 ОСОБА_2 період відбуття ним покарання за вироком народного суду міста Дзержинська Донецької області від 22.08.1978р. у вигляді виправних робіт за місцем роботи на шахті ім. Ф.Е.Дзержинського Державного підприємства "Дзержинськвуггілля" в період з 01.10.1978р. по 30.06.1979р.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.01.2013р. апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дзержинську Донецької області задоволено частково, постанову Дзержинського міського суду Донецької області від .30.10.2012p. у справі скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області зарахувати до загального трудового стажу ОСОБА_2 період відбуття ним покарання за вироком народного суду м. Дзержинська Донецької області від 22.08.1978р. у вигляді виправних робіт за місцем роботи на шахті ім.Ф.Е.Дзержинського Державного підприємства "Дзержинськвугілля" у період з 01.10.1978р. по 30.06.1979р. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 з посиланням на порушення норм матеріального і процесуального права, допущених апеляційним судом, просить постанову Донецького апеляційного адміністративного суду скасувати і залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Сторони та їх представники до суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Справа вирішується в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 за вироком народного суду м. Дзержинська Донецької області від 22.08.1978р. засуджений за ст. 229-6 ч.1 КК УССР до виправних робіт без позбавлення волі за місцем роботи строком на 1 рік з утриманням з його заробітної плати в дохід держави щомісячно по 20 %.
ОСОБА_2 у період з 01.10.1978р. по 30.06.1979р. відбув покарання у вигляді виправних робот, а саме працював повний робочий день гірничим майстром підземним за Списком № 1 на шахті "ім. Ф.Е. Дзержинського" Донецької області. У вказаний період з його заробітної плати проводились утримання за вироком суду. Вказане підтверджено трудовою книжкою, довідками підприємства про відрахування із зарплати ОСОБА_2
З 13.11.2008р. позивач отримує пенсію, знаходиться на обліку в УПФУ в м. Дзержинську Донецької області.
12.01.2011р. позивач звернувся до УПФУ в м. Дзержинську Донецької області щодо пенсійного забезпечення.
09.02.2011р. відповідач листом № 830/8-1 повідомив позивача про те, що період відбуття покарання за вироком суду у вигляді виправних робіт без позбавлення волі з 01.08.1978р. по 31.07.1979р. не зараховано до страхового та пільгового стажу через відсутність судового рішення про залік цього періоду до страхового стажу.
Рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі встановлено, що з часу набрання Кримінально-виконавчим кодексом України чинності не має необхідності в судовому порядку вирішувати питання про включення часу виправних робіт до загального трудового стажу, оскільки період відбуття покарання у вигляді виправних робіт підлягає включенню до загального трудового стажу роботи в силу прямої дії норми Закону. Отже, відповідачем протиправно не враховано до загального трудового стажу позивача період відбуття ним покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі за місцем роботи за вироком суду.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, а саме, зокрема, чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За приписами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинне бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій, на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Разом з тим, Донецьким апеляційним адміністративним судом скасовано рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про включення спірного періоду до пільгового стажу (призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1). Апеляційним судом зазначено, що вказані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки не ґрунтуються на нормі закону. Такий висновок не відповідає нормам ст. 13 Закону України "Про Пенсійне забезпечення" та є помилковим.
Отже, суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, надав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, тому були відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення.
Таким чином, постанова Донецького апеляційного адміністративного суду підлягає скасуванню, а постанова Дзержинського міського суду Донецької області залишенню в силі.
Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує рішення суду апеляційної інстанції і залишає у силі рішення суду першої інстанції, ухвалене відповідно до закону і скасоване помилково.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.01.2013р. скасувати.
Постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 30.10.2012р. залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237-244 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя - доповідач В.М. Кочан
судді К.С. Винокуров
С.С. Пасічник