"06" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/64709/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Білуги С.В.,
суддів Гаманка О.І.,
Загороднього А.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Південної митниці на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Південної митниці, Державної митної служби України про скасування наказу та поновлення на роботі,
встановила:
У жовтні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Південної митниці, Державної митної служби України про скасування наказу та поновлення на роботі.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року, позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України № 2130-к від 29.09.2011 «Про припинення перебування на державній службі» в частині припинення перебування ОСОБА_2 на державній службі в митних органах України. Поновлено позивача на державній службі в митних органах України з 30.09.2011 на займаній до звільнення посаді інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Південної митниці.
Південна митниця подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просять постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 -229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 проходив службу в митих органах та прийняв присягу державного службовця. З 10.05.2011 позивач обіймав посаду інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Південної митниці.
Наказом Державної митної служби України від 29.09.2011 № 2130-к «Про припинення перебування на державній службі» за порушення Присяги державних службовців, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу», припинено перебування на державній службі в митних органах України інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Південної митниці ОСОБА_2 з 30.09.2011.
Підставою для видання зазначеного наказу стали результати проведеної, відповідно до наказу Держмитслужби України від 02.08.2011 № 713 (зі змінами) службової перевірки, яку призначено з метою здійснення оцінки правомірності дій посадових осіб Київської регіональної, Південної, Сумської та Чернігівської митниць при здійсненні митних процедур за вантажними митними деклараціями. Результатами службової перевірки встановлено, що протягом липня 2011 року Південною митницею було оформлено ряд вантажних митних декларацій, відповідно до яких, в режимі транзиту на адресу ВАТ «Брянська магістральна мережева компанія»(Російська Федерація, м.Брянськ) переміщувався товар: текстильні матеріали та текстильні вироби, хутро штучне, взуття, фурнітура з пластмаси тощо. Враховуючи вимоги, які визначені законодавством з питань митної справи до застосування митного режиму «транзит», посадовими особами Південної митниці були встановлені строки доставки транзитних товарів до митниці призначення (Сумська митниця), відповідно по кожній з оформлених ВМД. Однак, у встановлені Південною митницею строки, транзитні товари, до митниці призначення доставлені не були.
В зв'язку з викладеним, комісія з проведення службової перевірки дійшла висновку про те, що інспектором відділу митного оформлення № 3 митного поста «Одеса-порт» Південної митниці ОСОБА_2 не забезпечено належного виконання пунктів 2.1, 2.3., 2.7., 2.9. та 2.19. посадової інструкції інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Одеса-порт» Південної митниці, затвердженої начальником Південної митниці 08.04.2011, що виразилось, зокрема, у нездійсненні безпосередньо митного контролю товарів, які переміщуються через митну територію України відповідно до митного режиму транзиту.
Водночас в наказі Державної митної служби України № 2130-к від 29.09.2011 не зазначено, які саме вчинки позивача є перешкодою для його перебування на службі в митних органах, відсутні посилання на конкретні порушення позивачем вимог Закону України "Про державну службу".
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.
Згідно статті 17 вищенаведеного Закону під прийняттям Присяги передбачено: вірно служити народові України, суворо дотримуватися Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки.
Отже, виходячи з вищенаведеного, звільнення за порушення Присяги можливо лише в разі невиконання особою обов'язків, передбачених статтею 17 Закону України "Про державну службу".
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України "Про державну службу" дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
Припинення державної служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" (порушення присяги) є крайнім заходом відповідальності державного службовця, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, а тому, якщо підставою для припинення державної служби є порушення посадовою особою митної служби службової дисципліни, неможливість застосування за таке порушення до посадової особи заходів дисциплінарного впливу аж до звільнення з митного органу, повинно бути мотивовано.
Обов'язковість такого мотивування обумовлена тим, що застосування заходів дисциплінарного впливу до посадових осіб митної служби України чітко урегульовано розділом 4 Дисциплінарного статуту митної служби України, який визначає види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, що має наслідком забезпечення належного захисту законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.
Застосувавши за вчинення дій, які кваліфіковані як неналежне виконання позивачем своїх посадових обов'язків, тобто є порушенням службової дисципліни відповідно до визначення статті 21 Дисциплінарного статуту митної служби України, положення пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" (порушення присяги), відповідач тим самим позбавив позивача права на належний захист своїх законних прав та інтересів відповідно до положень розділу 4 Дисциплінарного статуту митної служби України.
При цьому неможливість застосування щодо позивача положень Дисциплінарного статуту митної служби України відповідачем не мотивовано.
Аналогічна правова позиція застосування норм матеріального права також висловлена Верховним Судом України в Постанові від 21 травня 2013 року по справі №21-403а12.
Судами встановлено, що припинення позивачем державної служби за порушення Присяги є незаконним, оскільки відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження факту вчинення позивачем дій, які свідчили б про порушення Присяги.
За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог позивача щодо скасування оскаржуваного наказу Державної митної служби України від 29.09.2011 № 2130-к про припинення перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_2 та поновлення його на посаді.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу Південної митниці залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Південної митниці, Державної митної служби України про скасування наказу та поновлення на роботі - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Білуга
Судді О.І. Гаманко
А.Ф. Загородній