"13" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/78961/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Білуги С.В.,
суддів Заїки М.М.,
Загороднього А.Ф.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди,
встановила:
У травні 2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області від 19.03.2012 № 12-о про звільнення ОСОБА_2 з посади завідувача сектору персоналу Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області. Поновлено ОСОБА_2 на посаді завідувача сектору персоналу Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби України. В решті позовних вимог відмовлено.
ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року змінити, в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача моральної шкоди, заподіяної у зв'язку з незаконним звільненням, та просить стягнути моральну шкоду з відповідача у розмірі 7434, 78 грн.
Відповідно до частини 2статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.
Судами встановлено, що ОСОБА_2 наказом № 85-о від 28.08.2008 була призначена на посаду завідувача сектору персоналу, як така, що була зарахована до кадрового резерву на цю посаду.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 981 від 21.09.2011 прийнято наказ Державної податкової адміністрації в Сумській області від 27.10.2011 №459 "Про реорганізацію органів державної податкової служби області", згідно якого було розпочато реорганізацію Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції.
На підставі наказу Охтирської МДПІ від 17.01.2012 № 9-о "Про попередження працівників" ОСОБА_2 була попереджена про можливе звільнення в зв'язку з проведенням реорганізації Охтирської МДПІ та скороченням штатної чисельності.
29 лютого 2012 року Охтирська МДПІ була реорганізована шляхом перетворення в Охтирську об'єднану державну податкову інспекцію. Спосіб реорганізації визначений постановою Кабінету Міністрів України № 981 від 21.09.2011 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби".
19 березня 2012 року відповідно до наказу № 12-о "Про звільнення", за згодою Охтирської первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників органів ДПС України ОСОБА_2 було звільнено з посади завідувача сектору персоналу Охтирської МДПІ та з органів ДПС на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що звільнення позивача з посади завідувача сектору персоналу Охтирської МДПІ та з органів ДПС проведено з порушенням частини 4 статті 36 та пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, оскільки фактично змін в організації виробництва і праці та скорочення посади, що обіймала ОСОБА_2 не відбулось.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, в частині щодо стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 моральної шкоди, у зв'язку з незаконним звільненням суди виходили з того, що позивачем не надано суду доказів спричинення їй моральної шкоди та не обґрунтовано її розмір.
Колегія суддів погоджується з зазначеними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
При з'ясуванні фактів, з якими закон пов'язує відшкодування моральної шкоди, слід виходити з вимог статтей 1167, 1187 Цивільного кодексу України, що визначають підстави покладання обов'язку по відшкодуванню такої шкоди та обставини, які мають враховуватися при визначенні розміру відшкодування.
Відповідно до роз'яснень, даних в пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 № 4 моральна шкода це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Частиною 2 статті 23 Цивільного кодексу України передбачено, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Разом з цим, позивачем не надано доказів перенесених нею душевних страждань, характеру немайнових втрат, тяжкості вимушених змін у її життєвих стосунках, пов'язаних з неправомірними діями відповідача.
Враховуючи вимоги вищенаведеного законодавства, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в частині щодо стягнення моральної шкоди.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права. Оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а тому підстави для їх зміни чи скасування відсутні.
З огляду на зазначене, касаційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року необхідно залишити без змін, так як вони є законними і обґрунтованими та постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Білуга
Судді А.Ф. Загородній
М.М. Заїка