"06" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/64292/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Білуги С.В.,
суддів Гаманка О.І.,
Загороднього А.Ф.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
встановила:
У жовтні 2010 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 95 від 01.10.2010 в частині звільнення ОСОБА_2 з посади завідувача сектору автоматизованої інформації та контролю за призначенням соціальних виплат управління соціальних виплат і компенсацій Заводського району Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради та поновлено ОСОБА_2 на займаній посаді. Стягнуто з Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 37 282,87 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року скасовано постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2011 року та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.
ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просить, рішення суду апеляційної інстанцій скасувати, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ОСОБА_2 проходила публічну службу на посаді завідувача сектору автоматизованої інформації та контролю за призначенням соціальних виплат управління соціальних виплат і компенсацій Заводського району Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради.
Наказом Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради № 95 від 01.10.2010 за порушення трудової дисципліни ОСОБА_2 було звільнено з посади завідувача сектору автоматизованої обробки інформації та контролю за призначенням соціальних виплат і компенсацій Заводського району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради на підставі статті 147 Кодексу законів про працю України та статті 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем пропущено строк застосування дисциплінарного стягнення, встановленого статтею 148 Кодексу законів про працю України.
Разом з цим, такі висновки суду першої інстанції є помилковими зважаючи на наступне.
Наказом Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради №76 від 30.08.2010 було вирішено провести перевірку наявності всіх особових справ отримувачів допомоги при народженні дитини за період з 01.11.2006 по 01.10.2008 та правомірності її призначення.
Актом проведення перевірки наявності особових справ отримувачів допомоги при народженні дитини за період з 01.11.2006 по 01.10.2008 та правомірності її призначення, затвердженого директором праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради 20.09.2010, були виявлені факти незаконного призначення та виплати допомоги при народженні дитини, та безпосередньо неналежне виконання позивачем своїх посадових обов'язків як під час роботи на посаді заступника начальника відділу соціальних виплат з питань державних допомог, так і на посаді завідувача сектору автоматизованої обробки інформації та контролю за призначенням соціальних виплат.
Відповідно до статті 147 Кодексу законів про працю України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.
Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Згідно зі статтею 148 Кодексу законів про працю України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про обґрунтованість звільнення ОСОБА_2, оскільки порушення трудової дисципліни, що стало підставою для звільнення позивача було виявлено та зафіксовано актом перевірки від 20.09.2010, разом з цим наказ №95 про її звільнення було видано 01.10.2010, тобто в межах місячного строку встановленого Кодексом законів про працю України.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Білуга
Судді О.І. Гаманко
А.Ф. Загородній