"06" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/48925/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Білуги С.В.,
суддів Гаманка О.І.,
Загороднього А.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання наказів про звільнення незаконними і скасування, зобов'язання вчинити дії,
В березня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання наказів про звільнення незаконними і скасування, зобов'язання вчинити дії.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2012 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2012 року скасувати, та направити справу на новий розгляд.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що ОСОБА_2 проходив військову службу за контрактом у підрозділах Державної прикордонної служби України з 2002 року у званні сержанта.
Наказом начальника Житомирського прикордонного загону №867 від 24 листопада 2011 року, виданого за результатами службового розслідування, за порушення позивачем вимог статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статті 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пункту 1 контракту про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, ОСОБА_2 було звільнено з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю відповідно до пункту «ж» статті 59 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Наказом начальника Житомирського прикордонного загону №34 - ос від 24 січня 2012 року по особовому складу припинено (розірвано) дію контракту, позивача звільнено в запас Збройних Сил України, виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення з 24 січня 2012 року через службову невідповідність.
ОСОБА_2 не погоджуючись з діями відповідача щодо його звільнення, звернувся до суду з вимогами скасувати видані накази про його звільнення та зобов'язати направити позивача на військово-лікарську комісію та звільнити з військової служби за станом здоров'я.
Статтею 1 та 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, визначено, що Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Підпунктом «е» пункту 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що через службову невідповідність, контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби.
Пунктом 267 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України визначено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби з підстав, визначених частиною шостою статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", з ініціативи командування органу Держприкордонслужби - за наявності підстав, передбачених пунктами "а", "б", "в", "г", "е", "є", "ж" та "и" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Судами встановлено, що позивач близько 01 години 01 листопада 2011 року, повертаючись додому від товариша, з яким розпивав спиртні напої в кафе та вдома в останнього, неподалік будинків №48 та 48а по вулиці Сабурова в м. Овручі, каменем розбив скло в мікроавтобусі, а потім, пошкодивши замок, відкрив дверцята автомобіля, і втік з місця події, залишивши там свою сумку з речами та документами, за якими його особа і була встановлена працівниками міліції.
Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що вчинені ОСОБА_2 дії дають підстави для висновку про його службову невідповідність, та відповідно закону, є однією з підстав розірвання контракту і звільнення з військової служби.
Відповідно до частини 2 пункту 290 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, військовослужбовець, якого звільняють з військової служби у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади у зв'язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку, через службову невідповідність, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, на медичний огляд військово-лікарською комісією не направляється.
Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій також дійшли вірного висновку щодо залишення без задоволення позовних вимог ОСОБА_2, в частині зобов'язання направити його на військово-лікарську комісію та звільнити з військової служби за станом здоров'я.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання наказів про звільнення незаконними і скасування, зобов'язання вчинити дії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Білуга
Судді О.І. Гаманко
А.Ф. Загородній