Справа: № 826/11204/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Бабенко К.А
10 лютого 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Ключковича В.Ю., Собківа Я.М., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» на Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2013 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування Постанов, -
В зв'язку з неприбуттям жодного з представників осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 2 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2013 року позовну заяву в частині залишено без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, Ухвалу суду першої інстанції - скасувати з направленням справи в цій частині до суду першої інстанції для продовження розгляду, з наступних підстав.
Позивачем оскаржуюються Постанови Відповідача «Про накладення штрафних санкцій від 20 січня 2013 року №15р та 31 січня 2013 року №6р, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 46, 32).
22 квітня 2013 року Позивачем до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів в порядку адміністративного оскарження подано Скаргу на дії посадових осіб Відповідача щодо проведення перевірки, складання Актів перевірки та Постанов про накладення штрафних санкцій (вих. № 22/04/13-4юр.) (далі - Скарга), копія якої також наявна в матеріалах справи (а.с. 50-58), та в якій, зокрема, Позивач просить скасувати зазначені Постанови.
13.06.2013 року Відповідачем Листом (вих. № 2639-3-11/8), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 59), надано Позивачу відповідь про розгляд його Скарги, яку отримано ним 25.06.2013 року, що підтверджується відбитком поштового штемпелю на конверті, копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с. 60). Адміністративний позов подано 17 липня 2013 року, що підтверджується відбитком штемпелю вхідної кореспонденції суду першої інстанції.
Суд першої інстанції залишаючи адміністративний позов в частині без розгляду дійшов висновку, що згідно із ст.36 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» можливість досудового порядку вирішення спору не передбачено, тому, Позивачем пропущено строк звернення до суду, передбачений частиною п'ятою ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до якої, для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.
Дійсно, як зазначено в ст.36 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» №2735-VI від 02 грудня 2010 року, рішення, приписи, дії чи бездіяльність органів ринкового нагляду або їх посадових осіб можуть бути оскаржені до суду відповідно до чинного законодавства України. Проте, відповідно до частини першої ст.21 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 05 квітня 2007 року, суб'єкт господарювання має право звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю).
Згідно із частиною другою ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто, особа, яка не є суб'єктом владних повноважень має право робити те, що не заборонено Конституцією та законами України.
Відповідно до абз. першого та другого п. 1 Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011 року № 206 (далі - Положення), територіальними органами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів є інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; Інспекції підпорядковуються Державній інспекції України з питань захисту прав споживачів.
Згідно з абз. 23 п. 6 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, Держспоживінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку скасовувати розпорядчі документи своїх територіальних органів (припис, розпорядження, рішення про застосування адміністративно - господарських санкцій), а також винесені ними постанови про накладення адміністративних стягнень.
З наведених норм вбачається наявність права Позивача на оскарження в адміністративному (досудовому) порядку Постанов Відповідача шляхом безпосереднього звернення до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, що й було здійснено Позивачем.
Згідно із частиною четвертою ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до п. 4 ст. 204 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення, зокрема, норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Згідно із п. 3 частини першої ст. 199 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо залишення адміністративного позову в частині без розгляду, тому, оскаржувана ухвала суду першої інстанції скасовується, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Згідно з частиною другою ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Керуючись ст. ст. 197, 199, 204, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» задовольнити, Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2013 року скасувати і направити справу в цій частині до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
.
Головуючий суддя Бабенко К.А
Судді: Ключкович В.Ю.
Собків Я.М.