"06" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/46313/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Білуги С.В.,
суддів Гаманка О.І.,
Загороднього А.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України , старшого інспектора прикордонної служби 2-го відділення ІПС ВПС "Пархоменкове" Львівського прикордонного загону капітана Дунець Оксани Петрівни, третьої особи - органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради про скасування рішення,
В листопаді 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, старшого інспектора прикордонної служби 2-го відділення ІПС ВПС "Пархоменкове" Львівського прикордонного загону капітана Дунець О.П., третьої особи - органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради про скасування рішення.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2012 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2012 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2012 року скасувати, позовні вимоги задовольнити.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що 13 листопада 2011 року старшим інспектором прикордонної служби 2-го відділення ІПС ВПС «Пархоменкове» Львівського прикордонного загону капітаном Дунець О.П. було прийнято рішення (серія УС №000123) про відмову в перетинанні державного кордону України громадянці України, яка не досягла 16-річного віку ОСОБА_4, що перетинала державний кордон у супроводі матері ОСОБА_2 Причиною відмови стало те, що під час здійснення прикордонного контролю матір'ю дитини ОСОБА_2 не було пред'явлено довідки про народження дитини, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька дитини, відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (під час виїзду дитини за кордон у супроводі одинокої матері).
Позивач не погоджуючись з відмовою відповідача у дозволі на перетин кордону її малолітній дитині звернулась до суду.
Відповідно до частини 3 статті 313 Цивільного кодексу України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року N3857-XII правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.
Пунктом 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року №57, визначено перелік документів, що дають право перетинання громадянами України державного кордону, зокрема: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; проїзний документ дитини; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу. Абзацом 4 даної норми визначено, що у випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни крім паспортних документів повинні мати також підтверджуючі документи.
Згідно пункту 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України передбачено, що виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків здійснюється у разі пред'явлення одного з таких документів або їх нотаріально засвідчених копій: свідоцтва про смерть другого з батьків; рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків; рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім; рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним; рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків; довідки про народження дитини, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (під час виїзду дитини за кордон у супроводі одинокої матері).
Статтею 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03 квітня 2003 року №661-IV, передбачено, що органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових обов'язків можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, для виконання покладених на Державну прикордонну службу України завдань надається в тому числі не пропускати через державний кордон України осіб без дійсних документів на право його перетинання.
Відповідно до пункту 15 Правил перетинання державного кордону громадянами України, на підставі рішення уповноваженого законом державного органу про тимчасову відмову у виїзді за кордон (заборону виїзду), прийнятого відповідно до статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону відмовляє громадянину у перетинанні державного кордону, про що виносить обґрунтоване письмове рішення із зазначенням причин відмови, один примірник якого видається громадянинові.
Отже, суди дійшли вірного висновку щодо правомірності дій Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України при винесенні рішення про відмову в перетинанні державного кордону України ОСОБА_4 оскільки позивачем не було надано відповідних документів на право перетину державного кордону малолітньої дитини, на момент винесення відповідачем оскаржуваного рішення.
Крім того, пунктом 13 Правил перетинання державного кордону громадянами України, передбачено, що під час здійснення прикордонного контролю уповноважені службові особи підрозділу охорони державного кордону використовують бази даних Держприкордонслужби про осіб, які перетнули державний кордон, вчинили правопорушення, протидію яким законодавством віднесено до компетенції Держприкордонслужби, яким тимчасово обмежено право виїзду з України, про недійсні, викрадені та втрачені паспортні документи, а також інші передбачені законом бази даних. Інформація про громадян, яким уповноваженою службовою особою Держприкордонслужби або Головою Державної прикордонної служби надано дозвіл на перетинання державного кордону, вноситься до відповідної бази даних.
Враховуючи вищевикладене, суди дійшли вірного висновку про відмову в задоволенні вимог позивача щодо надання дозволу на виїзд з України та внесення інформації у базу даних, оскільки вчинення таких дій не належить до компетенції адміністративного суду.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України , старшого інспектора прикордонної служби 2-го відділення ІПС ВПС "Пархоменкове" Львівського прикордонного загону капітана Дунець Оксани Петрівни, третьої особи - органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради про скасування рішення - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Білуга
Судді О.І. Гаманко
А.Ф. Загородній