25 лютого 2014 р.Справа № 820/9127/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Любчич Л.В.
Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.,
за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.,
представника позивача-Коломєйцева О.П.,
представника відповідача- Онищенко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2013р. по справі № 820/9127/13-а
за позовом Публічного акціонерного товариства "Завод "Південкабель"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів , Головного управління Державної казначейської служби України по Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень та відшкодування моральної шкоди,
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2013р. задоволено частково адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Завод "Південкабель" (далі- ПАТ "Завод "Південкабель") до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі- Спеціалізована ДПІ з обслуговування ВП у м. Харкові), Головного управління Державної казначейської служби України по Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень та відшкодування моральної шкоди.
Скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої ДПІ з обслуговування ВП у м. Харкові від 19.09.13р. за формою "В-1" № 0000044000, за формою "В-4", № 0000054000, за формою "Р" № 0000034000.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ "Завод "Південкабель" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1147,00 грн.
Не погодившись з даною постановою суду, Спеціалізованою ДПІ з обслуговування ВП у м. Харкові подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що в ході перевірки ПАТ "Завод "Південкабель" документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ «Хімцентр», ТОВ «Спецмайстер», ПНПП «Спецремналадка», ТОВ ПК фірмою «Лотос»,ТОВ «Ілліс», ТОВ «Альфаклас», ТОВ «Діпнет», ТОВ НВП «Енергобаласт-Україна», ТОВ Компанії «Технополіс», ТОВ «Спектр», ТОВ АПК «Харківцукорзбут» не підтверджено належними документами зв'язок понесених на користь останнього витрат пов'язаних з господарською діяльністю позивача.
Апелянт зазначав, що нікчемність правочинів підтверджується наданими іншими податковими органами актами перевірок ТОВ «Хімцентр», ТОВ «Спецмайстер», ПНПП «Спецремналадка», ТОВ «Альфаклас», ТОВ «Діпнет», ТОВ НВП «Енергобаласт-Україна», ТОВ Компанії «Технополіс», ТОВ АПК «Харківцукорзбут» з питань підтвердження фінансово-господарських відносин з підприємствами покупцями в тому числі і з позивачем та актами про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ПК фірмою «Лотос»,ТОВ «Ілліс», ТОВ «Спектр» на підставі яких встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів(послуг) у постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) та зроблено висновок про формування податкового кредиту, зазначеними контрагентами, з метою надання податкової вигоди третім особам.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2010 р. , листопад 2011 р., лютий-листопад 2012 р. у розмірі 351578,00 грн. та для зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додатну вартість за січень, квітень, вересень, грудень 2011 р. та грудень 2012 р. у розмірі 44691,00 грн. та застосування штрафних санкцій відсутні, і як наслідок оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними.
Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у період з 08.08.2013 р. по 29.08.2013р. фахівцями Спеціалізованої ДПІ з обслуговування ВП у місті Харкові була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період взаємовідносин з ТОВ "НВП Енергобаланс - Україна" у травні -червні 2012 р., ТОВ "Компанія Технополіс" у серпні, листопаді 2012р., ПНВП "Спецремналадка" у березні 2012 року, ТОВ "Діпнет" у серпні, жовтні 2011р., ТОВ "Хімцентр" у листопаді 2011р., січні - березні, червні-липні, вересні-листопаді 2012р., ТОВ ВКФ "Лотос" у вересні - грудні 2010р., квітні, серпні 2012р., ТОВ "Альфаклас" у травні 2012р., ТОВ "ТПП "Спектр" у жовтні 2012р., ТОВ "АПК Харківцукорзбут" у березні 2011р., ТОВ Фірма "Спецмайстер" у лютому-квітні 2012р., ТОВ "Ілліс" у квітні 2012р. та з податку на пибуток за 2010р., 2011р., 2012р., за результатами якої складено акт № 87/40-00-14/00214534 від 05.09.13 р.
На підставі вище зазначеного акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 19.09.13р. за формою "В-1" № 0000044000 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 351578,00 грн. та штрафну у сумі 171615, 25 грн. за жовтень-грудень 2010р., листопад 2011р., лютий-листопад 2012р., за формою "В-4" № 0000054000 про зменшення розміру від'ємного значення ПДВ у сумі 44691,00 грн. за січень, квітень, вересень, грудень 2011 р. та грудень 2012 р., за формою "Р" № 0000034000 про донарахування податку на прибуток у сумі 422321,10 грн. та штрафу у сумі 192528,03 грн. за період з жовтня 2010 р., по грудень 2012 р.
Фактичною підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень слугувала інформація викладена в акті позапланової документальної виїзної перевірки позивача, щодо завищення суми податкового кредиту у розмірі 396269 грн. та завищення суми валових витрат на загальну суму 1982 687,8 грн. що призвело до заниження об'єкту оподаткування, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 422321 грн. за рахунок відображення в обліку показників господарських операцій з контрагентами, котрі реально не відбулись.
Перевіряючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає.
Правила формування валових витрат платниками податку на прибуток підприємств до 01.04.2011 року визначалися статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ", а з 01.04.2011 року положеннями Податкового кодексу України (далі-ПК України).
Підпунктом 5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реативну), з урахувань обмежень, установленими пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Відповідно п.п. 5.3.1. п.5.3. ст.5 вказаного Закону не включаються до складу валових витрат потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Щодо нарахування платником податку податкового кредиту, то до 01.01.2011 року цей порядок встановлювався Законом України "Про податок на додану вартість", а з 01.01.2011 року відносини з приводу формування податкового кредиту врегульовані ПК України.
Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно із приписами п.п. 14.1.181 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Підпунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу(п.п.198.6 ст. 198 ПК України).
Згідно із пунктами 200.1-200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
З огляду на вище викладене, колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника та підтверджені належним чином складеними первинними документами.
З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ Завод "ПІВДЕНКАБЕЛЬ" (в якості покупця) та ТОВ "Хімцентр " (в якості постачальника) був укладений договір поставки №19 від 01.08.11р. на товар - сурьма, каніфоль.
На підтвердження реальності здійснення укладеного правочину позивачем надані копії первинних документів: податкові накладні, подорожні листи, прибуткові ордери, сертифікати якості, банківські випискию
Між позивачем(в якості покупця) та ТОВ ВКФ "Лотос" (в якості продавець) був укладений договір купівлі-продажу №22/01/09 від 22.01.09р. на придбання хімічної продукції
На підтвердження реальності здійснення укладеного правочину позивачем надані копії первинних документів: податкові накладні, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, прибуткові ордери, банківські виписки, готельні рахунки, чеки.
Між позивачем (в якості покупця) та ТОВ "Компанія Технополіс" (в якості продавця) було укладено договір купівлі - продажу товару - барабани.
На підтвердження реальності здійснення укладеного правочину позивачем надані копії первинних документів: податкові накладні, товарно-транспортні накладні , прибуткові ордери, акти про взаємозалік відвантаженої продукції.
Між позивачем (в якості покупця) та ТОВ фірма "Спецмайстер" (в якості постачальника) був укладений договір поставки №ДГ-045 від 07.12.11р. на товар - спецодяг.
На підтвердження реальності здійснення укладеного правочину позивачем надані копії первинних документів: податкові накладні , подорожні листи. прибуткові ордери, сертифікати якості, свідоцтва про визнання, висновки санітарно - епідеміологічної єкспертизи, декларації про відповідність засобу індивідуального захисту вимогам технічного регламенту, банківські виписки
Між позивачем (в якості покупця) та ТОВ ТПП "Спектр" (в якості постачальника) був укладений договір від 27.09.12р. на товар - головка ЗТ для станка.
На підтвердження реальності здійснення укладеного правочину позивачем надані копії первинних документів: податкові накладні, товарно-транспортна накладна, прибутковий ордер, банківські виписки.
Між ПАТ Завод "ПІВДЕНКАБЕЛЬ" (в якості покупця) та ТОВ АПК "Харківцукорзбут" (в якості постачальника) був укладений договір поставки 1/2011/10 від 10.01.10р. на товар - цукор.
На підтвердження реальності здійснення укладеного правочину позивачем надані копії первинних документів: податкові накладні, товарно-транспортна накладна, прибуткового ордеру, сертифікати якості, банківські виписки.
Між позивачем (в якості покупця) та ТОВ "Діпнет" (в якості постачальника) був укладений договір поставки 84П-10 від 03.06.10р. на товар - барабани.
На підтвердження реальності здійснення укладеного правочину позивачем надані копії первинних документів: сертифікати на тару, податкові накладні , товарно-транспортні накладні , прибутковий ордер, акти про взаємозалік відвантаженої продукції.
Між позивачем (в якості замовника) та ПНВП "Спецремналадка" (в якості підрядника) був укладений договір підряду № 1 від 11.05.11р. про надання послуг.
На підтвердження реальності здійснення укладеного правочину позивачем надані копії первинних документів: податкова накладна, акт прийняття виконаних робіт за березень 2012р., витягом з електронної бази даних прохідної ПАТ "Завод "Південкабель", банківські виписки.
Між позивачем (в якості покупця) та ТОВ "Альфаклас" (в якості продавця) було укладено договір поставки (рахунок № 118 від 08.05.12р.) на товар - триполіфосват натрію.
На підтвердження реальності здійснення укладеного правочину позивачем надані копії первинних документів: податкова накладна, подорожній лист, прибутковий ордер, банківські виписки.
Між позивачем (в якості замовника) та ТОВ "НВП Енергобаланс- Україна" (в якості виконавця) був укладений договір № 01/04-12 від 09.04.12р. про створення науково -технічної продукції (розробка питомих норм водокористування та водовідведення).
На підтвердження реальності здійснення укладеного правочину позивачем надані копії первинних документів: податкові накладні, акт прийманням-передачі науково-технічної продукції від 22.06.12р.й актом прийманням- передачі виконаних робіт від 27.06.12р., банківські виписки.
Вище зазначені документи відповідають вимогам ст.. 9 Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні», дефектів форми, змісту або походження не мають, що не заперечувалось відповідачем.
Враховуючи вище зазначені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо реальності господарських операцій по придбанню у вище зазначених контрагентів товарів(послуг) та правомірності віднесення до податкового кредиту суми ПДВ сплачені в ціні отриманого товару, і як наслідок правомірного віднесення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Посилання апелянта на акти перевірок контрагентів позивача,як на підставу для висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, не можуть бути взяті до уваги , оскільки покупець не може нести відповідальності за не знаходження посадових осіб контрагента за юридичною адресою, за несплату податків продавцем. Крім того, покупець не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо.
Інші доводи апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що оскаржувані повідомлення-рішення є протиправними, оскільки відсутні підстави для зменшення суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 р. по справі № 820/9127/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.
Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А.
Повний текст ухвали виготовлений 03.03.2014 р.