Справа: № 2а/1017/3054/12 Головуючий у 1-й інстанції: Рудик Ю.В. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.
Іменем України
28 лютого 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Ключковича В.Ю.,
суддів: Петрика І.Й.,
Собківа Я.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області на постанову Миронівського районного суду Київської області від 04 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області про визнання дій незаконними та зобов'язання зробити перерахунок, -
Постановою Миронівського районного суду Київської області від 04 червня 2012 року адміністративний позов ОСОБА_3 - задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
У зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке відповідно до п. 2 частини першої ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України прийнято у порядку скороченого провадження, згідно з абзацу 4 частини 8 ст. 183-2, п. 3 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є дружиною померлого громадянина із числа потерпілих 1 категорії, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, що підтверджується посвідченням, яке міститься в матеріалах справи. Також позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та є інвалідом 3 групи захворювання, яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
У відповідності до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно до ст. 39 Закону, пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
За змістом ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до чинної на час правовідносин ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до членів сім'ї померлого годувальника, призначається щомісячна компенсація вразі втрати годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на утриманні в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з постановою КМУ, на яку посилається відповідач.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок пенсії відповідно до ст.ст. 39, 50, 52 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Миронівського районного суду Київської області від 04 червня 2012 року - без з змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: В.Ю. Ключкович
Судді: І.Й. Петрик
Я.М. Собків
.
Головуючий суддя Ключкович В.Ю.
Судді: Петрик І.Й.
Собків Я.М.