Справа: № 2а-52208/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Шовкопляс О.П. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.
Іменем України
14 лютого 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Оксененка О.М.,
суддів - Бистрик Г.М., Федотова І.В.,
розглянувши в приміщенні суду в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2011 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві про перерахунок пенсії "ЧАЕС",
Позивач звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві про зобов'язання провести перерахунок та виплату основної та додаткової пенсій у розмірах визначених ст.ст. 39, 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2011 р. позовні вимоги задоволено. Зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу основної державної пенсії у відповідності до ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та додаткової пенсій у відповідності до ст.ст. 39, 50 вказаного Закону, з урахуванням фактично сплачених сум.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке відповідно до п. 2 частини першої ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України прийнято у порядку скороченого провадження, згідно з абз. 4 частини 8 ст. 183-2, п. 3 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалами справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом ІІІ групи захворювання, та постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, отримує пенсію згідно з ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно ст. 39 Закону, пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, проводиться щомісячна доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
За змістом ст. 50 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі - 50% мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 статті 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Отже, позивач має право на одержання щомісячної додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, а розмір його основної пенсії не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Всупереч ст.ст. 39, 50, 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу пенсії виплачувались відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 та від 16.07.2008 року № 654.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають положення статті 39,50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, визнавши, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2011 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: О.М. Оксененко
Судді: Г.М. Бистрик
І.В. Федотов
.
Головуючий суддя Оксененко О.М.
Судді: Бистрик Г.М.
Федотов І.В.