Справа: № 2а-42297/11 Головуючий у 1-й інстанції: Закаблук О.В. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.
Іменем України
14 лютого 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Оксененка О.М.,
суддів - Бистрик Г.М., Федотова І.В.,
розглянувши в приміщенні суду в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 квітня 2011 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України м. Білій Церкві Київської області про перерахунок пенсії "ЧАЕС",
Позивач звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України м. Білій Церкві Київської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату основної та додаткової пенсій у розмірах визначених ст.ст. 39, 50,54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 квітня 2011 р. позовні вимоги задоволено. Зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу основної державної пенсії у відповідності до ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та додаткової пенсій у відповідності до ст.ст. 39, 50 вказаного Закону, з урахуванням фактично сплачених сум.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке відповідно до п. 2 частини першої ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України прийнято у порядку скороченого провадження, згідно з абз. 4 частини 8 ст. 183-2, п. 3 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалами справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом ІІ групи захворювання, та постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, отримує пенсію згідно з ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно ст. 39 Закону, пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, проводиться щомісячна доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
За змістом ст. 50 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі - 75% мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 статті 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Отже, позивач має право на одержання щомісячної додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, а розмір його основної пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Всупереч ст.ст. 39, 50, 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу пенсії виплачувались відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 та від 16.07.2008 року № 654.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають положення статті 39,50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, визнавши, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України м. Білій Церкві Київської області залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 квітня 2011 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: О.М. Оксененко
Судді: Г.М. Бистрик
І.В. Федотов
.
Головуючий суддя Оксененко О.М.
Судді: Бистрик Г.М.
Федотов І.В.