Постанова від 27.02.2014 по справі 826/20472/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27 лютого 2014 року 16:49 № 826/20472/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Мазур А.С., при секретарі Хильницькій В.О., за участю представників: позивача - Горлача В.М., відповідача - Шевченка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий Дім «Слай-Універсал»

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві

про визнання протиправними дій, скасування постанови №609/13/7/26-22/1012/02/3 від 10.12.2013 року,

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій Заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві Алєксєєнка І.О. по складанню постанови №609/13/7/26-22/1012/023 про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності від 10.12.2013 року та скасування такої. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 28.11.2013 року посадовою особою відповідача було складено припис про виконання вимог припису від 14.11.2013 року про припинення експлуатації будівель ресторанного комплексу «Нова Земля». 10.12.2013 року було винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу у сумі 12 180 грн.. Оскаржувану постанову винесено без врахування того, що позивач оскаржив до суду постанови за наслідками проведеної відповідачем перевірки, яка є первісною, а тому вважає, що відповідач діяв неправомірно.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, дав аналогічні пояснення та просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив та пояснив, що було проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на вул. Ревуцького, 4 у Дарницькому районі м. Києва. У ході перевірки з виїздом на місце встановлено, що на вул. Ревуцького, 4 у Дарницькому районі м. Києва в прибережній зоні озера «Сонячне» розташований заклад громадського харчування - ресторанний комплекс «Нова земля», що складається із будівлі кате літ. «Б», площею 726,7 кв.м., вбиральні літ «В» площею 3,1 кв.м., а також будівлі невизначеного призначення площею понад 30 кв.м. з металевим навісом, цегляного мангалу, альтанок. Зазначені вище об'єкти ТОВ «Видавничий дім «Слай-Універсал» надає в оренду ТОВ «Нова земля» для провадження господарської діяльності у якості закладу громадського харчування - ресторанного комплексу «Нова земля». Було встановлено, що будівлі ресторанного комплексу «Нова земля» побудовані без документів, що дають право на виконання будівельних робіт, а також експлуатуються без прийняття їх в експлуатацію. За результатами перевірки складено акт, видано припис від 14.11.2013 року та зобов'язано усунути виявлені порушення до 27.11.2013 року, складено протокол та винесено постанову від 25.11.2013 року. Перевіркою, проведеною згідно з направлення від 27.11.2013 року з метою контролю за виконанням припису від 14.11.2013, встановлено, що вимоги припису не виконані, продовжується експлуатація самочинно побудованих будівель ресторанного комплексу «Нова земля» без прийняття їх в експлуатацію у встановленому законом порядку. За результатами перевірки складено акт перевірки від 28.11.2013 року та видано приписи від 28.11.2013 з вимогою привести земельну ділянку до попереднього стану шляхом знесення самочинно збудованих будівель на вул. Ревуцького, 4. За вчинене правопорушення складено протокол, який було направлено позивачу. На підставі протоколу винесено оскаржувану постанову від 10.12.2013 року. Просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 з наступними змінами і доповненнями, для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Постановою КМ України, від 23.05.2011, № 549 "Про утворення територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції" утворено територіальний орган Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві.

Відповідно до п.3 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011, № 439/2011, основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме: здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури; внесення Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України пропозицій щодо формування політики із відповідних питань.

Держархбудінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи, що передбачено п.6 Положення.

Таким чином, одним з основних завдань відповідача є, зокрема, реалізація державного архітектурно-будівельного контролю.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою КМ України від 23.05.2011 № 553, визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції).

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.11.2013 року було видано направлення для проведення позапланової перевірки для контролю за виконанням вимог припису, виданого Інспекцією 14.11.2013 року.

За результатами перевірки встановлено невиконання припису від 14.11.2013 року про що складено акт від 28.11.32013 року та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Оригінал акту перевірки від 28.11.2013 року, оригінал припису від 28.11.2013 року та протоколу про правопорушення від 28.11.2013 року були направлені на адресу позивача, що підтверджується матеріалами справи.

За результатом розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності акту перевірки від 28.11.2013 року, протоколу про правопорушення від 28.11.2013 року, припису від 14.11.2013 року, припису від 28.11.2013 року винесено постанову №609/13/7/26-22/1012/02/3 про визнання позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п.1 ч.6 ст. 2 "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Як зазначив представник відповідача, позивач не надав жодних документів, які б підтверджували повноваження осіб, уповноважених представляти позивача; посилання представника позивача на відсутність повноважень у директора ОСОБА_4 бути відповідальною особою позивача на час проведення перевірки щодо виконання припису від 14.11.2013 року та притягнення за це позивача до відповідальності не можуть бути підставою для визнання оскаржуваної постанови протиправною, оскільки до обов'язків позивача належить сприяти у наданні всіх необхідних документів в ході перевірки, чого позивачем зроблено не було.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ч.6 ст. 2 Закону України від 14.10.1994 з наступними змінами і доповненнями "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: 1) невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що відповідач діяв в межах чинного законодавства.

За даних обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, а відтак - не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.С. Мазур

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі - 28.02.2014 року.

Попередній документ
37398790
Наступний документ
37398792
Інформація про рішення:
№ рішення: 37398791
№ справи: 826/20472/13-а
Дата рішення: 27.02.2014
Дата публікації: 03.03.2014
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері: