ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
17 лютого 2014 року 15:07 № 826/19777/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Мазур А.С., при секретарі Хильницькій В.О., за участю представників: позивача - Омельченко Д.В., відповідача - Вільгельм А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок-Авто»
до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві
про визнання незаконним та скасування припису та постанов про накладення штрафів за порушення у сфері містобудівної діяльності,
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.11.2013 року, постанов №585/13/7/26-40/2811/02/32 від 28.11.2013 року, №586/13/7/26-39/2811/02/32 від 28.11.2013 року про накладення штрафів за правопорушення в сфері містобудівельної діяльності. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що згідно п.4.10 Наказу Держбуду України від 05.12.2000 року №273 «Про затвердження Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт» проведення робіт, пов'язаних із ліквідацією аварій (обрушень) та відновленням функціонування об'єктів для забезпечення життєдіяльності населення при надзвичайних ситуаціях не вимагається отримання дозволу.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, дала пояснення, аналогічні мотивам звернення до суду та уточнила, що приміщення належать до 1 категорії, а не 3, як вказується в оскаржуваних документах. Просила позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечила та пояснила, що під час перевірки з виїздом на місце 18.11.2013 встановлено, що за адресою по вул. Ревуцького, 1-А у Дарницькому районі м. Києва будівельні роботи не виконуються, будівельники відсутні, будівельної техніки немає. На земельній ділянці, яка надана в оренду ТОВ «Крок-Авто» терміном на 25 років розташовано самочинно побудовані нежитлові приміщення, які експлуатуються в якості станції технічного обслуговування автомобілів та магазинів, без документа, що дає право на виконання будівельних робіт, а також експлуатуються без прийняття їх в експлуатацію. Дані нежитлові приміщення самовільно реконструйовані без документа, що дає право на виконання будівельних робіт. За результатами перевірки складено акт, видано припис з вимогою з 18.11.2013 заборонити експлуатацію зазначеного об'єкта та усунути порушення, складено протокол. 28.11.2013 року винесено постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. 23.12.2013 року посадовою особою інспекції на підставі перевірки виконання вимог припису від 18.11.2013 у присутності директора ТОВ «Крок-Авто» проведено позапланову перевірку та встановлено, що вимоги припису не виконані: продовжується експлуатація нежитлових приміщень у якості станції технічного обслуговування автомобілів та магазинів, які самочинно побудовані, а також самочинно реконструйовані без прийняття їх в експлуатацію. Просила у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 з наступними змінами і доповненнями, для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Постановою КМ України, від 23.05.2011, № 549 "Про утворення територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції" утворено територіальний орган Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві.
Відповідно до п.3 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011, № 439/2011, основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме: здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури; внесення Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України пропозицій щодо формування політики із відповідних питань.
Держархбудінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи, що передбачено п.6 Положення.
Таким чином, одним з основних завдань відповідача є, зокрема, реалізація державного архітектурно-будівельного контролю.
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою КМ України від 23.05.2011 № 553, визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції).
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:
1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;
2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;
3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Як зазначила представник відповідача та вбачається з матеріалів справи, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Крок-Авто» за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 1-А у Дарницькому районі м. Києва.
Положеннями п. 7-9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю встановлено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;
необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій;
перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;
звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;
вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
За результатами перевірки суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, складається відповідний акт у двох примірниках.
Зазначений акт є підставою для прийняття органом ліцензування рішення щодо спроможності суб'єкта господарювання провадити господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності (п.8).
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва(п.9).
Судом встановлено, що підставою для проведення позапланової перевірки позивача стало звернення Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері від 14.11.2013 року. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві було видано направлення для проведення позапланової перевірки від 14.11.2013 року і строком дії з 14.11 до 20.11.2014 року.
Згідно п.11 згаданого вище Порядку, посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право:
1) безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта, або місцезнаходження суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом;
3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;
4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;
5) проводити перевірку стану дотримання суб'єктами містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в тому числі під час застосування будівельної продукції;
6) здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;
7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій, які пройшли професійну атестацію;
8) отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;
9) вимагати у випадках, передбачених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;
10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;
11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.
Порядком встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (п.16).
17. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
За результатами перевірки встановлено, що станом на 18.11.2013 Інспекція не видавала дозволу та не реєструвала інших документів дозвільного характеру, які б давали право на виконання будівельних і підготовчих робіт та не приймала об'єкт в експлуатацію. На земельній ділянці по вул. Ревуцького, 1-А, яка надана в орендне користування ТОВ «Крок-Авто» терміном на 25 років, розташовано самовільно побудовані нежитлові приміщення, які експлуатуються в якості станції технічного обслуговування автомобілів та магазинів, без документа, що дає право на виконання будівельних робіт, а також експлуатуються без прийняття їх в експлуатацію.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи копії технічного паспорту на нежитловий будинок (приміщення) по вул. Ревуцького, 1-А у м. Києві, виготовленого станом на 16.06.2008 року, документи про відведення земельної ділянки, проектна документація, дозвіл на будівництво, розпорядження про присвоєння поштової адреси, документи про прийняття в експлуатацію в БТІ не подано (а.с.120).
У технічному паспорті на громадський (виробничий) будинок (приміщення) станції технічного обслуговування по вул. Ревуцького, 1-А у м. Києві, як зазначила представник позивача, дані про відсутність згаданої вище проектної документації відсутні. Однак судом встановлено, що такий технічний паспорт виготовлено станом на 13.02.2014 року, позивачем.
Представник відповідача у судовому засіданні зазначила, що на час проведення перевірки, позивач не надав жодних документів, які б підтверджували факт видачі відповідної документації на проведення будівельних робіт та реконструкції, згідно вимог законодавства. Даний факт не був спростований представником позивача в ході судового розгляду справи.
Крім того суд звертає увагу на те, що позапланова перевірка була проведена 18.11.2013 року, а технічний паспорт виготовлено станом на 13.02.2014 року. Позивач був зобов'язаний надати уповноваженим на перевірку особам всі необхідні дозвільні документи.
Посилання позивача на Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 5 грудня 2000 року N 273, "Про затвердження Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт" не може братися до уваги суду, оскільки такий втратив чинність згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19 січня 2010 року N 13.
Як вбачається з матеріалів справи, перевірку було проведено у присутності директора ТОВ «Крок-Авто» Ткаченка В.А., який відмовився від відпису на акті, примірник якого було направлено на адресу позивача.
Таким чином, за результатами перевірки, відповідно до вимог п. 18 Порядку, було складено акт від 18.11.2013 року, один примірник якого поштою було направлено позивачу (суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль).
За результатами перевірки, як передбачено п.п. 17, 19, 20 Порядку, було складено протоколи від 18.11.2013 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил до 18.12.2013 року.
Крім того, складено протоколи, якими зафіксовано два факти: 1. позивачем вчинено самовільну реконструкцію нежитлових приміщень на вул. Ревуцького, 1-А у Дарницькому районі м. Києва та експлуатацію таких як станції технічного обслуговування автомобілів та магазинів без прийняття їх в експлуатацію в установленому законом порядку, чим порушено ч.8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 2. під час перевірки на відповідність наданій технічній документації встановлено, що нежитлові приміщення самовільно реконструйовано без документа, що дає право на виконання будівельних робіт, а саме здійснена зміна архітектурно-планувальних рішень шляхом влаштування антресольного (мансардного) поверху зі сходами, демонтажу частини внутрішніх перегородок та влаштування додаткових внутрішніх перегородок та дверних прорізів, закладання деяких дверних прорізів, влаштування в підсобних (приміщеннях №5 групи приміщень №20 та приміщення №2 групи приміщень №17) туалетів, - виявлено невідповідність технічній документації, пред'явленій на момент перевірки, чим змінено техніко-економічні показники, а саме порушено вимоги ч.1 ст. 34 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності».
Як вбачається з матеріалів справи, акт перевірки від 18.11.2013 року, припис та два протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.11.2013 року із зазначенням місця та часу розгляду таких були скеровані на адресу позивача.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач дотримався вимог законодавства при винесення оскаржуваного припису.
За результатами розгляду згаданих вище матеріалів були винесені оскаржувані постанови від 28.11.2013 року: №586/13/26-39/2811/02/3 про притягнення до відповідальності за порушення - самовільну реконструкцію нежитлових приміщень на вул.Ревуцького, 1-А у Дарницькому районі м.Києва та експлуатацію таких як станції технічного обслуговування автомобілів та магазинів без прийняття їх в експлуатацію в установленому законом порядку, та накладено штраф у сумі 103230 грн.; №585/13/7/26-40/2811/02/3 про притягнення до відповідальності за порушення - проведення самовільної реконструкції нежитлових приміщень без документа, що дає право на виконання будівельних робіт.
Відповідно до ст. 32 Закону України від 17.02.2011 "Про регулювання містобудівної діяльності" усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.
Положенням абз 4 п. 6 ч.2 ст. 2 Закону передбачено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат;
Відповідно до абз. 4 п. 4 ч.2 ст. 2 Закону України від 14.10.1994 з наступними змінами і доповненнями "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації: на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.
Отже, оскаржувані постанови винесені відповідачем в межах компетенції та згідно вимог чинного законодавства.
Положенням ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що відповідач діяв в межах чинного законодавства.
За даних обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, а відтак - не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.С. Мазур
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі - 24.02.2014 року.