ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
13 лютого 2014 року 09:45 № 826/328/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С., при секретарі Хильницькій В.О., за участю позивача - ОСОБА_1, представників: відповідача - Кочкарьової Н.О., третьої особи - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до третя особа:Київського міського центру зайнятості фізична особа - підприємець ОСОБА_4
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київського міського центру зайнятості з позовом про визнання протиправною відмову у реєстрації трудового договору від 27.11.2013, укладеного між фізичною особою - підприємцем (далі -ФОП) ОСОБА_4 та ОСОБА_1 та зобов'язання Київського міського центру зайнятості зареєструвати вказаний трудовий договір, посилаючись на те, що на виконання вимог Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 №260 він та інспектор з кадрів ФОП ОСОБА_4 - ОСОБА_5 звернулись до Дарницького районного центру зайнятості Київського міського центру зайнятості з метою зареєструвати трудовий договір, укладений між ним та ФОП ОСОБА_4 27.11.2013, однак отримали протиправну відмову у реєстрації договору через відсутність нотаріального доручення у ОСОБА_5 на представництво фізичної особи-підприємця. У судовому засіданні позивач підтримав позов.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила, та зазначила, що надання нотаріального доручення у разі реєстрації трудового договору представником фізичної особи - підприємця, передбачено «Порядком реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю», затвердженого Міністерством юстиції України 27.06.2001 за № 554/5745 зі змінами, внесеними у редакції наказу Міністерства праці та соціальної політики України 14.10.2010 №320. Оскільки представником ФОП ОСОБА_4 була подана до центру зайнятості довіреність засвідчена лише печаткою самої фізичної особи-підприємця, у прийнятті документів, поданих на реєстрацію трудового договору від 27.11.2013 було правомірно відмовлено.
Представник третьої особи - ФОП ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позов, вказавши на те, що ОСОБА_5 перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_4 і уповноважена на представництво інтересів останньої довіреністю, укладеною в простій письмовій формі, підписаною сторонами та скріпленою печаткою ФОП, яка не потребує нотаріального посвідчення, а тому центр зайнятості безпідставно відмовив у реєстрації трудового договору від 27.11.2013.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Судом встановлено, що для реєстрації трудового договору, укладеного 27.11.2013 між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4, позивачем та інспектором кадрів ФОП ОСОБА_4 -ОСОБА_5, було подано до Дарницького районного центру зайнятості для реєстрації трудового договору всі необхідні документи разом з довіреністю на представництво ФОП ОСОБА_4, укладеною 27.11.2013 в простій письмовій формі, підписаною сторонами та скріпленою печаткою ФОП ОСОБА_4 Однак, під час прийому у головного спеціаліста центру зайнятості сторонам було роз'яснено, що довіреність, видана ФОП ОСОБА_4 не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки має бути нотаріально посвідченою.
Частиною 1 ст. 237 Цивільного кодексу України (ВР України, від 16.01.2003, № 435-IV) представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Відповідно до ч. 1 ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
Згідно ч. 3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Положеннями ч.1 ст. 245 ЦК України визначено, що форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.
Враховуючи вищенаведені норми законодавства, якщо правочин, на вчинення якого уповноважується представник фізичної особи, не потребує нотаріального посвідчення, або якщо чинне законодавство прямо не встановлює обов'язковість нотаріального посвідчення довіреності фізичної особи-підприємця, довіреність може видаватись фізичною особою-підприємцем у звичайній письмовій формі.
Положеннями п 1 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю (Наказ|Порядок|Форма, Мінпраці, від 08.06.2001, № 260 "Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою") визначено, що цей Порядок поширюється на фізичних осіб, які використовують найману працю: фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов'язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо) (далі - фізична особа).
Відповідно до п. 2. Зазначеного Порядку укладений у письмовій формі трудовий договір між працівником і фізичною особою у трьох примірниках фізична особа повинна подати на реєстрацію до державної служби зайнятості за місцем свого проживання у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи.
У разі коли інтереси фізичної особи представляє за нотаріальним дорученням уповноважена нею особа, така особа повинна подати на реєстрацію укладений між працівником і фізичною особою трудовий договір до державної служби зайнятості за місцем проживання фізичної особи.
Зі змісту п. 3 Порядку вбачається, що у разі реєстрації трудового договору особою, уповноваженою нотаріальним дорученням фізичною особою, така особа повинна пред'явити паспорт та подати: оригінал та належним чином завірену копію нотаріального доручення, а також у відповідних випадках зазначені в абзацах другому та третьому цього пункту документи.
Зі змісту вказаного абз.6 пункту 3 вбачається, що такий не містить необхідної вимоги подання серед інших документів, які повинні сторони пред'явити при реєстрації трудового договору, нотаріально завіреного доручення, а лише вказує на необхідність пред'явлення такого доручення разом з паспортом лише у разі, якщо трудовий договір реєструє особа, уповноважена таким нотаріальним дорученням фізичною особою.
За таких обставин, посилання відповідача на те, що «Порядком реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю» чітко визначено, що представник фізичної особи - підприємця має право реєструвати трудові договори з найманими працівниками від імені фізичної особи-підприємця лише за наявності нотаріального доручення є безпідставними і не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Дарницький центр зайнятості Київського міського центру зайнятості протиправно відмовив у реєстрації трудового договору від 27.11.2013, укладеного між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_1, з підстав неналежного оформлення довіреності, виданої ФОП ОСОБА_4 уповноваженій особі на реєстрацію трудового договору, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.
Що ж стосується вимоги позивача зобов'язати Дарницький центр зайнятості Київського міського центру зайнятості зареєструвати трудовий договір від 27.11.2013, укладений між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_1, то суд вважає, що позов в цій частині не підлягає задоволенню. Відповідно до «Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю» реєстрації трудового договору передує подання сторонами певного переліку документів. Сторони у судовому засіданні підтвердили, що документи, які подавались ОСОБА_1 і уповноваженою особою ФОП ОСОБА_4 - ОСОБА_5 для реєстрації трудового договору не були прийняті центром зайнятості і були повернуті сторонам, а тому суд дійшов висновку, що зазначена вимога є передчасною.
Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст. ст. 69, 70, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Дарницького районного центру зайнятості Київського міського центру зайнятості у реєстрації трудового договору від 27.11.2013, укладеного між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 та ОСОБА_1
В решті позовних вимог - відмовити.
Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 36,54 грн. (тридцять шість гривень 54 коп) на користь ОСОБА_1 за рахунок Київського міського центру зайнятості за рахунок бюджетних асигнувань.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.С. Мазур
Повний текст постанови складено та підписано - 17.02.2014