16 січня 2014 рокусправа № 201/3498/13а (2а/201/127/2013)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.
суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Манцова Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська
на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій, -
У березні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська, в якому просила, визнати рішення відповідача про перерахування з 01.07.2012 року пенсії у розмірі 80% від суми місячного заробітку протиправним та зобов'язати відповідача перерахувати з 01.07.2012 року призначену їй пенсію у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до вимог ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» в розмірі 88% місячного заробітку і виплатити їй різницю між фактично отриманою та належною до оплати сумою пенсії з 01.07.2012 року.
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 квітня 2013 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 була призначена пенсія з 21 грудня 2007 року на підставі ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» (далі Закон №1789 ХІІ) у розмірі 88% місячного заробітку.
Згідно розпорядження управління ПФУ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 21 вересня 2012 року №188830 позивачу перераховано пенсію з 01.07.2012 року виходячи з 80% суми заробітної плати згідно довідки прокуратури Дніпропетровської області від 31 серпня 2012 року №18ф-173.
З 01 жовтня 2011 року набрав чинності Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи (далі - ЗУ №3668-VI) та відповідно внесено зміни до ст.. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру», згідно з яким пенсія призначається в розмірі 80% від суми місячної заробітної плати. Тобто ця норма застосовується для певного кола працівників прокуратури при виході їх на пенсію (а саме призначення їм пенсії) після набрання чинності вищевказаного Закону та змін, внесених до Закону України «Про прокуратуру».
Отже, на час набрання чинності зазначених законів позивачу вже було призначено пенсію в розмірі 88% від заробітної плати на підставі ст. 50-1 Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. зі змінами станом на 12.07.2001 р. Таким чином дії відповідача щодо обмеження відсотків при перерахунку пенсії позивача, назначеної до 01.10.2011 року є протиправними.
У зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, право на перерахунок, призначених працівникам прокуратури пенсій було передбачено ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року.
В ч.18 ст.50-1 Закону №1789 ХІІ зазначено наступне: «Положення цієї статті поширюється на пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким до набрання чинності цим законом призначена пенсія за віком, вислугою років або за інвалідністю безпосередньо с прокурорсько-слідчих посад, незалежно від часу виходу на пенсію». Отже, в новій редакції Закону №1789 ХІІ не йдеться взагалі мова щодо обмеження пенсій при їх перерахунку 80% відсотками заробітної плати.
В Законі №1789 ХІІ в новій редакції від 17.05.2012 року призначення пенсій в розмірі 80% від суми місячної заробітної плати прив'язується до певного стажу та віку, зазначених в ст.. 50-1. Таким чином порядок рахування стажу роботи для пенсій за вислугу років працівникам прокуратури є іншим, ніж було передбачено ЗУ №1789 ХІІ від 05.11.1991 року зі змінами станом на 12.07.2001 року.
Для перерахунку пенсії позивача з 01.07.2012 року відповідачем обчислено стаж за нормами Закону в редакції від 12.07.2001, а відсотки розміру пенсії відповідно до Закону в редакції від 17.05.2012 року. Тобто при перерахунку пенсії відповідач застосував всупереч чинному законодавству норми Закону з різних за змістом редакцій та введених в дію у різний час.
Таким чином, дії відповідача щодо невиконання законодавчо визначеного обов'язку перерахування пенсії в розмірі 88% від суми місячного заробітку є незаконними.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, оскільки внесені Законом «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI зміни до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосується порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Такі висновки узгоджуються з постановою Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року по справі № 21-420а13.
Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду першої інстанції у даній справі прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська - залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 квітня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний текст виготовлено 5 лютого 2014 року.
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов