Справа № 630/1143/13-ц
Провадження № 2/630/522/2013
10 грудня 2013 року м. Люботин
Люботинський міський суд Харківської області в складі:
головуючого судді Дем'яненко І.В.,
за участю секретаря Тимошенко К.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Люботин Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернувся до Люботинського міського суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтуванні позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він 18 квітня 1969 року зареєстрував з відповідачкою шлюб у виконавчому комітеті Манченківської селищної ради Харківського району Харківської області на підставі актового запису № 22 від 18 квітня 1969 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження, виданого Манченківською селищною радою Харківського району Харківської області .
Неповнолітніх дітей від шлюбу немає. Спільне життя з відповідачкою не склалося через різне бачення на життя та відсутність порозуміння. Шлюбні відносини між сторонами припинені з травня 2012 року. Подальше збереження шлюбу неможливе. Шлюб існує формально, сторони мешкають окремо.
У зв'язку з наведеним позивач просить розірвати шлюб, між ним та відповідачкою ОСОБА_2, зареєстрований у виконавчому комітеті Манченківської селищної ради Харківського району Харківської області на підставі актового запису № 22 від 18 квітня 1969 року.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги , просив розірвати шлюб між ним та відповідачкою ОСОБА_2 оскільки між ними з травня 2012 року припинені шлюбно - сімейні відносини, спільне господарство не ведеться, бюджет у кожного окремий, на даний час він мешкає з іншою жінкою, з якою має намір утворити нову сім'ю, зареєструвати відносини. Також ОСОБА_1 повідомив, що відповідачка мешкає окремо з червня 2013 року з іншим чоловіком у придбаному будинку, не намагалася налагодити спільний побут, зберегти сім'ю, позивач втратив почуття до відповідачки і не бажає поновлювати шлюбні відносини з нею, шлюб існує лише формально, тому подальше перебування в шлюбі суперечить його інтересам.
Відповідачка ОСОБА_2 заперечувала проти розірвання шлюбу, визнала, що з позивачем не підтримує шлюбно - сімейних відносин з літа 2013 року, вони мешкають окремо, позивач за адресою АДРЕСА_1, а відповідач проживає за адресою АДРЕСА_2. Крім того, відповідачка повідомила, що хоча їй і належить частка в житловому будинку по вул., де зараз мешкає позивач, але вона зараз проживає за адресою АДРЕСА_2, бо через складні взаємовідносини з ОСОБА_1 вони не можуть проживати в одному будинку. ОСОБА_2 не оспорювала створення позивачем нової сім'ї з іншою жінкою, не буде перешкоджати їх відносинам і не бажає поновлювати шлюбні відносини з позивачем. В той же час з пояснень відповідача вбачається, що вона надасть ОСОБА_1 згоду на розірвання шлюбу лише тоді, коли позивач забезпечить житлом її сина
Поряд з тим, відповідачка ОСОБА_2 не надала суду безперечних даних про можливість спільного життя подружжя, бажання поновлення шлюбних стосунків.. Крім того,як вбачається з пояснень сторін, жоден з подружжя не бажає поновлювати шлюбно - сімейні відносини та зберегти сім'ю. Поставлена відповідачем умова, за якої вона дасть згоду на розірвання шлюбу не перешкоджає розірванню шлюбу.
Суд, дослідивши матеріали справи, знаходить, що позовні вимоги щодо розірвання шлюбу обґрунтовані та підлягають задоволенню.
В судовому засіданні встановлені наступні факти, що не оспорюють сторони, підтверджуються наданими суду доказами, та відповідні їм правовідносини.
Сторони зареєстрували шлюб 18 квітня 1969 року зареєстрував у виконавчому комітеті Манченківської селищної ради Харківського району Харківської області на підставі актового запису № 22 від 18 квітня 1969 року, що підтверджується копією свідоцтва про одруження, виданого Манченківською селищною радою Харківського району Харківської області (а.с.3).
Неповнолітніх дітей від шлюбу немає. Шлюбні відносини між сторонами припинені та спільне господарство не ведеться з травня 2012 року, з червня 2013 року мешкають окремо один від одного.
Судом з'ясовано фактичні взаємини подружжя, мотиви та причини звернення з позовом ОСОБА_1 до суду.
Перевіряючи доводи сторін, суд сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин і забезпечив сторонам рівні можливості щодо надання доказів та доведеності перед судом їх переконливості для вирішення справи на засадах змагальності. З'ясовуючи обставини, суд дійшов висновку, що сім'я розпалася остаточно через те, що сторони мають різні погляди щодо вирішення спільних сімейних питань і виконання подружніх обов'язків. Сторони не бажають підтримувати шлюбно-сімейні стосунки. Шлюбні стосунки не можуть бути поновлені, шлюб існує формально. Строк для примирення сторонам не потрібен, так як спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, що має істотне значення для них.
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч.ч.3,4 ст. 56 Сімейного кодексу України).
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 Сімейного кодексу України.
На підставі ст. 112 Сімейного кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка
Так як в судовому засіданні встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам і має істотне значення для сторін, суд вважає за доцільне шлюб між сторонами розірвати.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 229, 4 грн, який він просив стягнути з відповідачки.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «про судовий збір» від сплати судового збору звільняються інваліди І та групи.
Відповідачка по справі ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи, тому судовий збір з неї стягується.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, ч.2 ст. 79, ст. ст. 88, 174, 208, 209, 212, 213-215, 218, 223 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110-112 Сімейного кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований у виконавчому комітеті Манченківської селищної ради Харківського району Харківської області на підставі актового запису № 22 від 18 квітня 1969 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Люботинський міський суд Харківської області в десяти денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя І. В. Дем'яненко