справа № 166/221/14-к
провадження №1-кп/166/11/14
категорія: 4
іменем України
28 лютого 2014 року смт.Ратне
Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12013020170000629, внесене до ЕДРДР 21 грудня 2013 року, про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця і жителя АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше в порядку ст.89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
встановив:
ОСОБА_6 20 грудня 2013 року близько 17 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у будинку АДРЕСА_1 , на ґрунті особистих неприязних відносин, керуючись метою заподіяння тілесних ушкоджень, умисно наніс декілька ударів кулаками в голову ОСОБА_7 , заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили смерть потерпілого.
У судовому засіданні ОСОБА_6 вину у вчиненому злочині визнав та показав суду, що 20 грудня 2013 року близько 16-17 години він у стані алкогольного сп'яніння повернувся додому від сусіда. Зайшов у кімнату до свого батька ОСОБА_7 , який у нетверезому стані сидів на ліжку, тримаючи в руках дерев'яний кий, та курив тютюн. Між ними виникла сварка, в ході якої батько ударив його рукою в обличчя, пізніше - києм в ліве стегно та замахнувся з метою нанесення ще одного удару. Задля уникнення удару він схопив кий та потягнув на себе, внаслідок чого батько перелетів через стілець, впав на землю та вдарився. На такі дії батька він дуже розізлився. Однак що відбувалося далі він не пам'ятає, не виключає, що міг побити батька, однак куди саме, чим і скільки ударів наніс не пригадує. Пам'ятає лише те, що вийшов на вулицю нагодувати худобу, а коли повернувся, то батько уже був мертвий в синцях та саднах на обличчі й руках. Показав, що до цієї сварки на тілі батька ушкоджень не бачив. Зазначив, що як до, так і після сварки ніхто з посторонніх осіб у будинку не перебував.
У вчиненому розкаявся.
Незважаючи на такі показання підсудного, які не носять категоричного характеру, його винуватість в інкримінованому злочині знайшла своє ствердження в ході судового розгляду справи.
Потерпілий ОСОБА_4 , брат обвинуваченого та син померлого ОСОБА_7 , показав, що проживає у м.Брест Республіки Білорусь, періодично навідувався до батьків у с.Поступель. Йому було відомо, що батько та брат періодично вживали спиртні напої, батько намагався навчати обвинуваченого життю, у зв'язку з чим сварилися і бились. У стані алкогольного сп'яніння поведінка брата була агресивною. 20 грудня 2013 року до нього у м.Брест зателефонувала сестра дружини - ОСОБА_8 , яка повідомила, що брат побив батька, від чого той помер. Наступного дня приїхав у с.Поступель, де від матері дізнався, що брат і батько побилися.
Свідок ОСОБА_9 показала, що 20 грудня 2013 року після 16 години по приходу додому сина ОСОБА_10 в нетверезому стані між ним і ОСОБА_7 виникла сварка. Злякавшись, вона побігла до сусіда ОСОБА_11 за допомогою. Коли повернулася із сусідом додому, то чоловік був уже мертвий. Хто його побив, сказати не може. Зазначила, що крім неї, ОСОБА_7 та обвинуваченого в будинку більше нікого не було.
Просила суворо не карати сина.
Із показань свідка ОСОБА_12 установлено, що до нього додому 20 грудня 2013 року після 16 години прийшла ОСОБА_9 і повідомила, що син ОСОБА_13 побив батька, просила допомогти їх розборонити. Прийшовши до її будинку, у кімнаті на ліжку побачив ОСОБА_7 із спущеними на землю ногами в приспущених до колін штанах. На обличчі останнього бачив кров і синці. Разом із ОСОБА_9 переніс тіло ОСОБА_7 на диван, ганчіркою перев'язав нижню щелепу. Тоді ж у будинок зайшов обвинувачений у нетверезому стані. На його слова, що ОСОБА_7 мертвий, ОСОБА_13 ніяк не відреагував, сів на кухні на стілець й опустив голову.
Свідок ОСОБА_14 підтвердила показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , її чоловіка, про те, що до них додому приходила мати обвинуваченого за допомогою й казала, що син ОСОБА_13 побив батька. Показала, що вона дзвонила ОСОБА_15 , завідувачу ФАПу, ОСОБА_16 , сільському голові, з приводу даного злочину, а також ОСОБА_8 з проханням повідомити по телефону брата обвинуваченого, який живе в м.Брест Республіки Білорусь. Того ж дня близько 21 години приходила у будинок ОСОБА_17 , де здалеку бачила лежачого на дивані ОСОБА_7 . Обвинувачений сидів на кухні з вгнутою головою.
Ствердила, що у стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_6 був дратівливим.
Свідок ОСОБА_15 , працівник сільського ФАПу, показала, що 20 грудня 2013 року близько 20 години із телефонного дзвінка ОСОБА_14 їй стало відомо, що ОСОБА_6 побив свого батька, тому необхідна її допомога як медика. У одній із кімнат будинку ОСОБА_17 на дивані лежав ОСОБА_7 без ознак життя. На обличчі та руках останнього бачила кров, синці, його голова була підв'язана ганчіркою. Тоді ж подзвонила сільському голові й повідомила про трагедію.
Свідок ОСОБА_16 , Поступельський сільський голова, показав, що зі слів односельчан йому було відомо, що ОСОБА_6 в нетверезому стані часто бив свого батька. З цього приводу він, як сільський голова, неодноразово робив йому зауваження. Отримавши 20 грудня 2013 року від ОСОБА_14 по телефону відомості про побиття ОСОБА_6 свого батька, від чого той помер, він повідомив місцевий райвідділ міліції. На місці події він на дивані бачив ОСОБА_7 з численними синцями та саднами на голові, руках, у іншій кімнаті спав п'яний обвинувачений. ОСОБА_6 охарактеризував як працьовитого, однак у разі сп'яніння - агресивного і непередбачуваного; його батька - як спокійного і врівноваженого.
Свідок ОСОБА_8 показала, що дійсно за проханням ОСОБА_14 подзвонила до потерпілого ОСОБА_4 у м.Брест та повідомила, що обвинувачений побив батька, від чого той помер.
Такі показання свідків, які однозначно й категорично ствердили про те, що зі слів ОСОБА_9 , матері обвинуваченого, їм стало відомо, що саме обвинувачений побив потерпілого ОСОБА_7 , суд вважає правдивими, а показання самої ОСОБА_9 в суді, яка це заперечила, з огляду на родинні відносини, її похилий вік та боязнь залишитися самотньою, суд розцінює як намагання останньої пом'якшити кримінальну відповідальність сина.
Показання обвинуваченого та свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 щодо місця знаходження трупа в будинку та локалізації тілесних ушкоджень узгоджуються із протоколом огляду місця події та фототаблицями до нього від 21.12.13 (а.к.п.7-16), а також із висновком експерта за результатами судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_7 №223 від 07.02.14 (а.к.п.19-22).
Із цього ж висновку вбачається, що у потерпілого ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток спинки носа, які по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, садна та синців в ділянці обличчя, верхніх кінцівок, які по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, перелому лівого верхнього рогу щитовидного хряща, закритого перелому ребер 2,4 по правій передньо-пахвинній ділянці, 5-6 ребер по правій середньо-ключичній ділянці з крововиливами в міжреберні м'язи, які відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, закритої черепно-мозкової травми у вигляді забою головного мозку, крововиливів під м'якою мозковою оболонкою, крововиливи в м'які тканини голови, крововилив у правий скроневий м'яз, підшкірний крововилив та садна на голові, які по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
Згідно із вищезгаданим висновком експерта безпосередньою причиною смерті ОСОБА_7 стала закрита черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку, крововиливів під м'якою мозковою оболонкою, крововиливи в м'які тканини голови, крововилив у правий скроневий м'яз, підшкірний крововилив та садна на голові.
Враховуючи зливний характер ушкоджень на голові, обличчі, шиї експертом констатовано, що такі ушкодження є наслідком не менше 8 ударів, садна та синці в ділянці верхніх кінцівок - не менше 9 ударів.
При цьому, в дослідницькій частині цього ж висновку судмедексперта встановлено наявність в ділянці правого лобного бугра підшкірного крововиливу, на тлі якого відмічається 5 саден різних розмірів.
За встановлених обставин (зокрема, кількість саден, ударів) версія про можливість отримання потерпілим закритої черепно-мозкової травми внаслідок його падіння та вдаряння об тверду поверхню свого підтвердження в судовому засіданні не знайшла.
Згаданим висновком стверджено, що смерть ОСОБА_7 настала приблизно за 15-16 годин до моменту експертизи трупа (21 грудня 2013 року о 09 год 00 хв) на місці його виявлення.
Судово-медичним експертом у висновках №223 від 07.02.14 (а.к.п.19-22) та №2 від 07.02.14 (а.к.п.138-140) встановлено, що виявлені тілесні ушкодження утворилися від багаторазової прямої ударної дії тупого предмета, можливо від ударів руками (кулаками) та іншим тупим предметом в ділянку обличчя, голови, тулуба, верхніх кінцівок потерпілого. Однак специфічних судово-медичних ознак, які давали б змогу конкретизувати форму травмуючої поверхні, не виявлено.
Недоведеною стороною обвинувачення є версія заподіяння ОСОБА_6 тілесних ушкоджень ОСОБА_7 дерев'яною дощечкою для нарізання м'яса, вилученою в ході огляду будинку 24 грудня 2013 року, та дослідженою в судовому засіданні. Так, обвинувачений показав, що дана дощечка постійно знаходилася в коридорі біля плити, у кімнаті батька її не було і сюди він 20 грудня 2013 року зайшов без неї.
Крім цього, на даній дощечці згідно із висновком судово-імунологічного експерта №5 від 30.01.14 (а.к.п.119-126) слідів крові людини не виявлено. За встановлених тілесних ушкоджень у потерпілого відсутність крові на вказаній дощечці як знарядді злочину є сумнівною, що свідчить про те, що удари обвинуваченим наносилися не нею.
Відповідно до висновку судмедексперта при заподіянні виявлених тілесних ушкоджень нападник знаходився в положенні обличчям до потерпілого, а потерпілий захищався руками, при цьому останній в момент нанесення йому ударів знаходився в горизонтальному чи близькому до нього положенні. Таке місцерозташування батька і себе не заперечив сам обвинувачений.
Показання обвинуваченого про перебування ОСОБА_7 у стані алкогольного сп'яніння стверджуються висновком судово-медичної експертизи трупа №223 від 07.02.14 (а.к.п.19-22).
Згідно із протоколом огляду місця події від 20.12.13 у кімнаті будинку, а саме на наволочці подушки на ліжку, де лежало тіло ОСОБА_7 , а також на стіні цієї ж кімнати виявлено сліди бурого кольору схожі на кров.
Експерт ОСОБА_18 в судовому засіданні показав, що при заподіяних ОСОБА_7 тілесних ушкодженнях, у тому числі переломі кісток спинки носа, можлива обширна зовнішня кровотеча. Такими показаннями пояснюється наявність крові на одязі обох учасників бійки, наволочці та стіні на місці події.
Із висновку судово-імунологічного експерта №5 від 30.01.14 (а.к.п.119-126) вбачається, що на зрізах із наволочки та змиві із стіни, що згадані вище, а також на одязі трупа і обвинуваченого виявлено кров людини. При цьому, з огляду на однакові групу крові та антигени і обвинуваченого, і ОСОБА_7 виявлені сліди крові можуть походити від них обох.
З цієї ж причини відповідно до висновку судово-медичного експерта-цитолога №3 від 07.02.14 (а.к.п.130-135) виявлена в піднігтьовому вмісті обох рук ОСОБА_7 та ОСОБА_6 кров може походити від них обох за умови наявності у них ушкоджень, що супроводжувалися зовнішньою кровотечею.
Згідно із висновком судово-медичного експерта №291 від 23.12.13 (а.к.п.64) у ОСОБА_6 виявлено легке тілесне ушкодження у вигляді подряпини в ділянці обличчя, що утворилося від дії тупого твердого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею останнього, терміном утворення більше 1-2 діб до моменту експертизи.
Однак із показань експерта ОСОБА_18 , допитаного в суді, вбачається, що таке ушкодження в обвинуваченого зовнішньою кровотечею не супроводжувалося.
За таких обставин суд приходить до висновку, що виявлена на наданих на дослідження експертів-цитологів зрізах із наволочки та змиві із стіни, що вилучені в будинку Корусів, на одязі трупа і обвинуваченого та в піднігтьовому вмісті обох рук ОСОБА_7 та ОСОБА_6 кров належить саме потерпілому ОСОБА_7 .
Показання обвинуваченого щодо наявності в нього тілесного ушкодження на стегні, яке йому спричинив ОСОБА_7 дерев'яним києм у ході сварки 20 грудня 2013 року, з приводу якого він відмовився від медичного огляду, про що свідчить його ж розписка від 26.12.13 (а.к.п.175), не звільняють його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.121 КК України.
Про умисел обвинуваченого на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень свідчить кількість, механізм та локалізація тілесних ушкоджень, а також той факт, що потерпілий є значно слабшим у фізичному розвитку щодо нього.
За таких обставин, суд вважає доведеною вину обвинуваченого у вчиненні даного злочину та кваліфікує його дії за ч.2 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Перебування обвинуваченого в час вчинення даного злочину в стані алкогольного сп'яніння стверджено як самим обвинуваченим, так і протоколом його медичного огляду №590 від 21.12.13 (а.к.п.32).
Відповідно до акта судово-психіатричного експерта №22 від 09.01.2014 (а.к.п.103,104) ОСОБА_6 в момент вчинення інкримінованого діяння виявляв ознаки алкогольної інтоксикації, за своїм психічним станом міг і може в даний час усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Згідно із актом наркологічної експертизи №13 від 15.01.14 (а.к.п.100) ОСОБА_6 страждає хронічним алкоголізмом, на час скоєння злочину в стані патологічного алкогольного сп'яніння не перебував.
При призначенні покарання суд враховує те, що вчинений злочин відноситься до категорії тяжких, дані про особу ОСОБА_6 , який ніде не працює, за місцем проживання характеризується негативно, як особа, яка зловживає алкогольними напоями, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину проти здоров'я особи, та бере до уваги думку потерпілого, який просив суворо не карати винного.
До обставин, які обтяжують покарання, суд відносить вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, суд вважає щире каяття обвинуваченого та його активне сприяння розкриттю злочину.
Не відносить до пом'якшуючих обставин, як про це наполягав захисник, наявність у обвинуваченого матері-вдови, яка залишилася проживати одиноко, оскільки саме внаслідок злочинних дій ОСОБА_6 його мати втратила чоловіка, а він - батька. Крім цього, ОСОБА_9 має ще одного сина, потерпілого у справі.
На підставі наведеного суд доходить висновку, що виправлення ОСОБА_6 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, та призначає покарання у виді позбавлення волі на строк, ближче до мінімальної межі, передбаченої санкцією ч.2 ст.121 КК України.
Суд не стягує з обвинуваченого судові витрати в сумі 391,20 грн. за проведення 10 січня 2014 року дактилоскопічної експертизи пластикової пляшки з-під пива «Рогань», вилученої з будинку ОСОБА_17 , оскільки така експертиза жодного доказового значення не має.
Питання про речові докази у справі суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому суд до вступу вироку в законну силу залишає незмінним - тримання під вартою, який згідно із ухвалою Ратнівського районного суду від 18 лютого 2014 року продовжено до 19 квітня 2014 року.
Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, і призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.
Запобіжний захід до вступу вироку у законну силу ОСОБА_6 залишити попередній - тримання під вартою.
Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання 21 грудня 2013 року.
Речові докази:
- пластикову пляшку з-під пива «Рогань», зрізи нігтів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , слід пальця руки, змив речовини бурого кольору, контрольний чистий бинт, змиви лівої та правої руки ОСОБА_6 , порівняльні ватні тампони, зразки крові ОСОБА_6 , які зберігаються у камері схову речових доказів Ратнівського РВ УМВС України у Волинській області,- знищити;
- дерев'яну дощечку, камуфляжні штани та кофту ОСОБА_6 , кофту в'язану, кофту синього кольору, чоловічу сорочку, джинсові штани, чоловічі плавки ОСОБА_7 , які зберігаються у камері схову речових доказів Ратнівського РВ УМВС України у Волинській області, - повернути потерпілому, у разі відмови від їх отримання, - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом Волинської області.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляцій до Ратнівського районного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - у той самий термін з моменту отримання копії вироку.
Головуючий-підпис
З оригіналом згідно
Суддя Ратнівського
районного суду ОСОБА_1