26 лютого 2014 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Яремка В. В.
суддів: Галичанського А.Д., Перепелюк І.Б.
секретар Кусяк М.Д.
з участю відповідача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 10 грудня 2013 року,
встановила:
У жовтні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Зазначала, що з 1 вересня 1989 року по 12 червня 2012 року з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають трьох дітей: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, які знаходяться на її утриманні.
Посилаючись на те, що вони з відповідачем проживають окремо, неповнолітні діти проживають з нею, на утримання яких відповідач не надає коштів, просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі по 700 гривень на кожну дитину, щомісячно, до досягнення ними повноліття.
Рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці позов задоволено.
Стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі по 700 гривень на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 17 жовтня 2013 року до досягнення дітьми повноліття.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити у позові.
Посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Оскаржуване рішення районного суду вказаним вимогам не відповідає з огляду на наступне.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав позов у повному обсязі, він не працює, що згідно ст. 184 СК України є підставою для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.
Проте з таким висновком суду першої інстанції повністю погодитись не можна, оскільки суд дійшов його внаслідок неповного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що згідно пп. 1, 3 , 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення в частині та його зміни й ухвалення нового рішення, яким позов слід задовольнити частково.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У порушення згаданих норм матеріального та процесуального права суд першої інстанції стягнув з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, хоча як вбачається із змісту позовної заяви, позивачка вимог про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 не заявляла.
Тому, рішення суду у вказаній частині підлягає скасуванню.
Також підлягає зміні рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів, які стягуються на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Випадки визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі передбачені ч. 1 ст.184 СК України.
Відповідно до указаної норми права якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Визначаючи розмір аліментів у твердій грошові сумі, суд першої інстанції безпідставно виходив з того, що відповідач не має місця роботи.
Такий висновок суду спростовується поясненням відповідача, довідками про його доходи № 919 від 26 листопада 2013 року (с.с.27), № 943 від 9 січня 2014 року (а.с.37), виданих Івано-Франківською філією ТзОВ «Золотий екватор», з яких вбачається, що відповідач працює у вказаному товаристві та отримує регулярні доходи.
За встановлених фактичних обставин справи, на часткове задоволення апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів, які стягуються на утримання неповнолітніх дітей, слід змінити зі стягнення аліментів у твердій грошовій сумі та їх стягнення у частці від заробітку (доходу) відповідача.
Згідно ч. 1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує : стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Враховуючи матеріальне становище платника аліментів та інші обставини, що мають значення для вирішення питання про стягнення аліментів, колегія суддів вважає, що аліменти необхідно визначити у розмірі 1/3 заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину.
У решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування у повному обсязі.
Так, апелянт посилається на те, що неповнолітні діти фактично проживають з ним, а тому підстав для стягнення аліментів з нього на користь позивачки немає.
На підтвердження зазначеної обставини відповідач подав акт обстеження житлово-побутових умов, складений спеціалістами служби у справах дітей Чернівецької міської ради (а.с.34).
Проте цей акт складений та стосується обставин, які мали місце після ухвалення оскаржуваного рішення - 10 січня 2014 року.
Встановлено, що в судовому засіданні під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач визнавав позов в частині стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітніх дітей, фактично погоджувався з тим, що діти проживають з позивачкою.
Він лише частково не погоджувався з визначенням розміру аліментів, які просила стягувати позивачка.
На підставі наведеного та керуючись пп. 2, 3 ч. 1 307, пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 10 грудня 2013 року в частині стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, скасувати, а в частині визначення розміру аліментів, які стягуються на утримання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти у розмірі 1/3 заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину.
У решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий В. В. Яремко
Судді: А.Д. Галичанський
І. Б. Перепелюк