Справа №22-ц/791/774/14 Головуючий в І інстанції: Зуб І.Ю.
Категорія: 48 Доповідач: Пузанова Л.В.
2014 року лютого місяця 25 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого:Пузанової Л.В.
Суддів:Фурман Т.Г.
Чиркової К.Г.
при секретарі:Бараш Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, діючого від імені ОСОБА_6, на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 15 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5, діючого від імені ОСОБА_6, до ОСОБА_7 про стягнення аліментів, -
В жовтні 2013 року ОСОБА_5, діючи від імені ОСОБА_6, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення аліментів, зазначаючи, що з 14.02.2004 року по 22.12.2010 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, за час якого у них народилась дитина - син ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розірвання шлюбу проживає разом з матір'ю.
Посилаючись на те, що ОСОБА_6, починаючи з 2010 року вживала заходів щодо одержання аліментів з відповідача, від сплати яких останній ухилявся, позивач, з урахуванням змінених в ході розгляду справи позовних вимог, просив суд стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини від усіх видів його доходу (заробітку) до повноліття дитини, починаючи з 22.12.2010 року, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з врахуванням вже сплачених відповідачем на утримання дитини грошових коштів в сумі 8800 грн.
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 15 січня 2014 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.10.2013 року та до повноліття дитини.
Стягнуто з ОСОБА_7 судовий збір на користь держави у розмірі 229 грн. 40 коп.
Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, діючи від імені ОСОБА_6, просить рішення суду змінити та стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини від усіх видів його доходу (заробітку) до повноліття дитини, починаючи з 22.12.2010 року, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зазначаючи, що висновки суду щодо необґрунтованості заявлених позивачкою вимог не відповідають обставинам справи в межах наданих сторонами доказів, які оцінені судом односторонньо.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_9 доводи скарги не визнала, рішення суду просила залишити без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав
Судом встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 є батьками малолітньої дитини - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розірвання шлюбу проживає разом з матір'ю.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 1 ст. 181 цього ж Кодексу способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідач бере участь в утриманні дитини, проте матеріальну допомогу надає нерегулярно і, як вважає позивач, у недостатньому розмірі.
Враховуючи, що між батьками не досягнуто згоди щодо утримання дитини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача аліментів у частці від його заробітку (доходу), який визначений судом з врахуванням обставин, передбачених ст.182 СК України, а саме: матеріального становища дитини і платника аліментів, наявності у останнього обов'язку утримувати повнолітню дочку, яка продовжує навчання.
При цьому, суд обґрунтовано визначив час, з якого відповідач зобов'язаний платити аліменти, враховуючи, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Суд правильно вважав необґрунтованою вимогу ОСОБА_6 про присудження аліментів за минулий час, оскільки позивачка не довела наявність передбачених ч. 2 ст. 191 СК України підстав для стягнення на її користь аліментів за минулий час (з часу розірвання шлюбу), а надані нею у підтвердження наведеної вимоги докази свідчать про те, що відповідач приймав участь в утриманні сина.
На обставини, які б перешкоджали ОСОБА_6, в тому числі і з вини відповідача, звернутись до суду з позовом про стягнення аліментів раніше, ніж в жовтні 2013 року, позивач не посилається, і такі судом не встановлені.
Висновки суду відповідають обставинам справи в межах наданих сторонами і досліджених в судовому засіданні доказів та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, належних доказах і як такі, що висновки суду не спростовують, підлягають відхиленню.
Так, колегія суддів, не приймає до уваги посилання апелянта на те, що судом необґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 в частині присудження аліментів за минулий час, починаючи з 22.12.2010 року, оскільки обов'язок по доказуванню вказаних у ч. 2 ст. 191 СК України обставини, зокрема вжиття позивачкою заходів щодо одержання аліментів з відповідача та неможливість їх отримання у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати, законом покладено саме на позивача.
Сам факт недотримання відповідачем періодичності надання дитині матеріальної допомоги в добровільному порядку не свідчить про його ухилення від утримання сина.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права і підстави для його зміни відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, діючого від імені ОСОБА_6, відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 15 січня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: (підпис)
Судді: (два підписи)
З оригіналом згідно:
Копія ухвали оформлена 28.02.2014 року
Ухвала набрала законної сили 25.02.2014 року
Суддя Л.В. Пузанова
Секретар судового засідання Ю.М. Бараш