Справа №: 398/1337/14-а
"27" лютого 2014 р. Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Тимченко Л.М., перевіривши дотримання вимог ст.ст. 107-109 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради Кіровоградської області, Олександрійського комунального підприємства Міжміське бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування рішень, -
ОСОБА_1 в лютому 2014 року звернувся до Олександрійського міськрайонного суду в порядку адміністративного судочинства з позовною заявою до Олександрійської міської ради Кіровоградської області, Олександрійського комунального підприємства Міжміське бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_2, в якому просить:
- визнати частково незаконним та частково скасувати рішення Олександрійської міської ради № 808 від 30.11.2012 року «Про придбання земельних ділянок по АДРЕСА_1 ОСОБА_2», що стосується придбання земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 894,85 кв.м.
- визнати частково незаконним та частково скасувати рішення Олександрійської міської ради № 1165 від 27.09.2013 року «Про затвердження висновків про експертну грошову вартість земельних ділянок», що стосується земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 894,85 кв.м.
Вважаю, що у відкритті провадження по справі необхідно відмовити з наступних підстав.
Юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ регламентована статтею 17 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
У постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 р. «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» вказано, що при вирішенні питань, пов'язаних із компетенцією судів у спорах, що виникають із земельних відносин, судам слід ураховувати роз'яснення, викладені в пунктах 2 і 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (із змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2), а також Рішення Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно зі статтями 13 і 14 Конституції України, статтями 177, 181, 324 і главою 30 ЦК України земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок. Отже, необхідно з'ясувати, є спір приватноправовим або публічно-правовим; чи виник спір із відносин, урегульованих нормами цивільного права, чи пов'язані ці відносини зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності; чи виник спір щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин.
Земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю.
Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Оскільки поданий позов стосується часткового скасування рішення органу місцевого самоврядування щодо спірної земельної ділянки яка належить іншій особі, що відповідно до закону необхідно для набуття і реалізації права на землю, за таких обставин вищевказана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради Кіровоградської області, Олександрійського комунального підприємства Міжміське бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування рішень.
Роз'яснити позивачу про право звернутися до суду з позовною заявою в порядку цивільного судочинства.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до адміністративного апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня отримання її копії через Олександрійський міськрайонний суд.
Суддя Олександрійського
міськрайонного суду Л.М. Тимченко