Справа № 297/3043/13-ц
27 лютого 2014 року м. Берегово
Берегівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого Фейіра О. О., при секретарі Когутич О.Ю., з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника третьої особи: Німця А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Берегово цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа: орган опіки та піклування Берегівської районної державної адміністрації, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася в Берегівський районний суд Закарпатської області із позовом до ОСОБА_4, третя особа: орган опіки та піклування Берегівської районної державної адміністрації, про розірвання шлюбу, зареєстрованого 18 липня 2009 року у виконавчому комітеті Стричавської сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області, актовий запис №6 та визначення місця проживання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір"ю ОСОБА_1.
Позовні вимоги позивачем мотивовано тим, що бажає розірвати шлюб з відповідачем, оскільки вони не розуміють один одного, мають різні характери та погляди на життя, через що між ними постійно виникали сварки. Останній неодноразово зраджував їй у подружній вірності, обманював, застосовував до неї фізичне насильство, чим самим принижував її честь та гідність. Протягом останніх трьох років вони поживають окремо, примиритися з чоловіком не бажає і подальше спільне життя суперечить її інтересам. Крім того, за час шлюбу в них народився син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на даний час проживає разом з нею. Відповідач протягом останніх трьох років не цікавиться життям та здоров"ям свого сина, зловживає алкогольними напоями, має неадекватну поведінку, постійного місця праці не має. Вона, в свою чергу, може створити всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини, має постійне місце праці, і стабільний дохід. Проживання дитини разом з нею відповідає інтересам самої дитини. А тому просить суд шлюб укладений між нею та ОСОБА_4 18 липня 2009 року розірвати, визначити місця проживання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з нею.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, з підстав, зазначених в позовній заяві та пояснила, що спільне життя у них з чоловіком не склалося, вони не розуміють один одного, мають різні характери та погляди на життя, відповідач зловживає алкогольними напоями та будучи в нетверезому стані неодноразово влаштовував вдома сварки, крім того застосовував до неї фізичне насильство. Ствердила, що протягом останніх трьох років вони проживають окремо. Пояснила, що примиритися з чоловіком не бажає, їх шлюб існує тільки формально, і збереження їх шлюбу суперечить їх інтересам. Зазначила, що за час шлюбу в них народився син, який на даний час проживає разом з нею, перебуває на її утриманні, чоловік сином не цікавиться, вихованням не займається. Додала, що бажає, аби їх малолітній син залишився проживати разом з нею, окільки таке відповідає інтересам і самої дитини. Просила позов задоволити, залишити їй прізвище, яке вона мала до укладення шлюбу "ОСОБА_1".
В ході судового розгляду справи відповідач ОСОБА_4 позов не визнав, вважаючи такий безпідставним, та пояснив, що бажає зберегти сім"ю. Крім того, останній після надання сторонам строку для примирення, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання повторно не з"явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, завя про відкладення судового розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності від нього не надходило (а.с. 42, 37).
Представник третьої особи Німець А.П. в судовому засіданні пояснив, що проживання дитини з матір"ю є доцільним, обгрунтованим та відповідає інтересам самої дитини. У позивача створені всі умови для життя, фізичного та психічного розвитку дитини.
Заслухавши пояснення позивача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини справи, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити, виходячи з наступного.
Згідно ст. 24 СК України, - шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
В судовому засіданні позивач ствердила, що вони з чоловіком припинили сімейне життя, їх шлюб існує формально, поновлювати сімейні відносини не бажають, подальше спільне життя для них є неможливим.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, - суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Прийняті судом заходи щодо примирення сторін, позитивних наслідків не дали, позивач в судовому засіданні наполягала на розірванні шлюбу. Крім того, повторна неявка в судове засідання відповідача, належно повідомленого про день, час та місце судового розгляду, на думку суду свідчить про не бажання зберегти сім"ю.
За таких обставин, суд вважає шлюб між сторонами розірвати, оскільки подальше збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін.
Крім того, згідно ст. 113 СК України, - особа, яка змінила своє прізвище у зв"язку із реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбе прізвище.
За таких обставин, враховуючи, що відповідно до ст. 113 СК України, позивач має право відновити своє дошлюбне прізвище, суд вважає відновити їй прізвище, яке вона мала до укладення шлюбу "ОСОБА_1 ".
Крім того, як встановлено в судовому засіданні, сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджуєтья копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 26 листопада 2013 року (а.с.8).
Позивач ОСОБА_1, просить суд визначити місце проживання їх неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з нею, тобто матір"ю ОСОБА_1.
Так, згідно ч. 1 ст. 161 СК України, - якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із ним буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки і піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов"язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров"я та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно акту обстеження умов проживання гр. ОСОБА_1, в останньої створені належні умови для нормального розвитку дитини. (а.с.33).
Крім того, як встановлено з матеріалів справи, мати дитини має постійне місце праці та щомісячний регулярний дохід, що стверджується довідкою про доходи останньої №434 від 02 грудня 2013 року (а.с. 12), за місцем проживання ОСОБА_1 характеризється позитивно (а.с. 16).
Згідно висновку органу опіки та піклування Берегівської РДА №02-20/10 від 14 січня 2014 року, орган опіки та піклування вважає доцільним проживання малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір"ю ОСОБА_1, оскільки вона може забезпечити найкращим чином інтереси сина, надати йому належні умови для виховання та розвитку (а.с. 31-32).
Згідно п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" № 11 від 21 грудня 2007 року,- при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з'ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.
Відповідно до принцину 6 «Декларації прав дитини» від 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та порозуміння. Вона має, коли це можливо, рости під піклуванням і під відповідальністю своїх батьків і, у всякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не має бути, крім випадків, коли є виняткові обставини, розлученою із своєю матір"ю.
За наведених обставин, враховуючи, що позивач ОСОБА_1 має всі необхідні умови для проживання, виховання та нормального розвитку неповнолітньої дитини, має постійне місце праці, тобто можливість матеріально утримувати дитину, за місцем проживання характеризується позитивно, є люблячою та турботливою матір"ю, може забезпечити найкращим чином інтереси сина, враховуючи вік дитини, та відповідно до принципу 6 "Декларації прав дитини" від 20.11.1959 року, суд вважає залишити проживати дитину разом з матір"ю ОСОБА_1.
На підставі вищевиклаеного, керуючись ст.ст. 24, ч. 3 ст. 105, 112, 113, ч. 1 ст. 161, СК України, п. 10, п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" № 11 від 21 грудня 2007 року, ст.ст. 15, 57-60, 208, 292, 294 ЦПК України,-
рішив:
позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 18 липня 2009 року у виконавчому комітеті Стричавської сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області, актовий запис №6 - розірвати.
Відновити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, дошлюбне прізвище -"ОСОБА_1".
Визначити місце проживанння неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір"ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.
З повним текстом рішення сторони зможуть ознайомитися 03 березня 2014 року.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення- протягом десяти днів з дня отримання його копії, до апеляційного суду Закарпатської області через цей районний суд.
Суддя: Фейір О. О.