Справа № 523/18466/13-ц
"17" лютого 2014 р.
Суворовський районний суд м.Одеси у складі:
головуючої одноособово судді - Середи І.В.,
при секретарі - Омельченко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання за позивачем права власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 після смерті дружини ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що згідно з свідоцтвом про право власності на житло від 07.06.2007 року, квартира АДРЕСА_1 по ? частки належать позивачу - ОСОБА_1, дочці - ОСОБА_2, тещі - ОСОБА_5 та дружині - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 померла. Після її смерті спадкове майно, а саме належна їй ? частина АДРЕСА_1. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.11.2009 року спадкоємцем майна ОСОБА_5 є її дочка ОСОБА_4, але ОСОБА_4 право власності в установленому законом порядку не оформила. 06.10.2009 року ОСОБА_4 написала заповіт на ім'я позивача відносно всього належного майна. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла. Позивач фактично прийняв спадкове майно, тому що як на день смерті ОСОБА_4 так і до теперішнього часу проживає в квартирі, робить ремонт, оплачує комунальні послуги. Його діти, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 готові відмовитися від належної їм долі спадщини на його користь. Після смерті дружини позивач звернувся до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, але отримав відмову. Оскільки ОСОБА_4 не зареєструвала своє право власності на зазначене майно в установленому порядку, позивач не може оформити право на спадщину, тому звернувся до суду.
Сторони в судове засідання не з'явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від позивача надійшла заява, в якій він підтримує позов в повному обсязі та просить розглядати справу у його відсутність. Відповідачі надали заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи у їх відсутність.
Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом було встановлено наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Розпорядженням органу приватизації - управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради від 07 червня 2007 року № 206332, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 було передано квартиру АДРЕСА_1 в приватну спільну часткову власність (а.с.3).
07 червня 2007 року управлінням житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради було видано свідоцтво про право власності на житло, яке посвідчує, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно належить на правах спільної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 Свідоцтво видане згідно з розпорядженням від 07 червня 2007 р. № 206332, зареєстровано і записано у реєстрову книгу за № 12-33686 (а.с.4).
Право власності на нерухоме майно, а саме квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, 05.02.2008 року було зареєстровано Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єтів нерухомості», про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №17627157 (а.с.5).
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Четвертої одеської державної нотаріальної контори Туйск Фаїною Леонтіївною, спадкоємцем ? частини квартири АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_5, що померла ІНФОРМАЦІЯ_3, є її дочка ОСОБА_4 (а.с.6).
Право власності на зазначене в свідоцтві майно підлягало державній реєстрації в КП «ОМБТІ та РОН», але за життя ОСОБА_4 не переоформила права власності на успадковане майно.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4, про що 02 січня 2013 р. було зроблено відповідний актовий запис № 66 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Одесі Одеського міського управління юстиції, (а.с.8).
ОСОБА_4 була дружиною ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с.15)
06 жовтня 2009 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким заповідала усе своє майно позивачу - ОСОБА_1, який зареєстровано в реєстрі за № 4-1624 (а.с.9) Даний заповіт не змінювався, не відмінявся і є чинним відповідно до даних Спадкового реєстру (а.с.10).
Як видно з довідки про склад сім'ї та прописку, ОСОБА_1 з 03.09.1986 року та по теперішній час зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с14), що вказує на те що він вступив в управління майном та користування майном після смерті своєї дружини.
Також за цією адресою з 27.05.1988 р. зареєстрована ОСОБА_2.
Позивач фактично прийняв спадщину, тому що проживав разом зі спадкодавцем-ОСОБА_4, оплачує комунальні послуги (а.с.21).
Згідно положень ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті - ст. 1223 ЦК України.
Стаття 1247 ЦК України встановлює загальні вимоги до форми заповіту, а саме, що заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення, має бути особисто підписаний заповідачем.
08.10.2013 р. четвертою Одеською державною нотаріальної конторою ОСОБА_1 надано письмові роз'яснення щодо неможливості видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 гр. ОСОБА_4, оскільки згідно даних Державного реєстру речових прав право власності на ? частину квартири, отримане його дружиною у спадок, не зареєстровано (а.с.11).
Згідно ст.1268 ЦК України, спадкоємець за законом чи заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Як вбачається з копії спадкової справи №706/2013, відкритої Четвертою одеською державною нотаріальною конторою, 26 липня 2013 року., із заявою про прийняття спадщини після померлої 31 грудня 2012 р.ОСОБА_4 звернувся ОСОБА_1
Згідно з ст. 1261 ЦК України,у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який пережив, та батьки.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали до суду заяви про визнання позовних вимог.
Згідно частини 4 статті 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
У відповідність до п.4.15 пункту 4 глави 10 розділу II Положення про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно або видача свідоцтва про право власності на частку у спільному сумісному майні подружжя, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. Згідно п.4.18. пункту 4 глави 10 розділу II Положення, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Як було зазначено вище, ОСОБА_4 не переоформила правовстановлюючі документи на частину квартири, що перешкоджає спадкоємцю отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Дані обставин вказують на наявність у позивача права на звернення до суду на захист свого невизнаного спадкового права, що передбачено ч.1 ст.3 ЦПК України.
Нормами статті 8 ЦК та ЦПК України регламентовано вирішення справ відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів. Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини, а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад (цивільного) законодавства. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечності законодавства, що регулює спірні відносини.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати Книгу третю ЦК України, зокрема главу 24 «Набуття права власності» ст.328, оскільки Книга шоста «Спадкове право» ЦК України, не передбачає набуття права власності на спадкове майно за рішенням суду, а у нотаріуса, як особи, чия діяльність направлена на захист цивільних прав, відсутні правові підстави для видачі спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину за законом.
На підставі викладеного, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що пред'явлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1. Сталінграду в м. Одесі після смерті дружини ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, яка належала їй на підставі свідоцтва про право власності на житло від 07 червня 2007 року та свідоцтва про право на спадщину за законом від 24 листопада 2009 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд м.Одеси протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: