Ухвала від 28.02.2014 по справі 812/9416/13-а

Головуючий у 1 інстанції - Качуріна Л.С.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2014 року справа №812/9416/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.,

секретар Корадо А.А.

за участі представника відповідача Вінару К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.12.2013 р. в справі № 812/9416/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Український комунальний банк» (далі - ПАТ «Укркомунбанк») звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - СДПІ) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії. В обґрунтування позову позивач зазначив, що 24.12.2012 р. позивачем отримана податкова вимога від 21.12.2012 р. № 14 про погашення податкового боргу по узгодженим грошовим зобов'язанням у сумі 2 411,31 грн., яка оскаржена в судовому порядку. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26.02.2013 р. у справі № 812/1363/13-а визнано недійсною та скасовано податкову вимогу від 21.12.2012 р. № 14 про погашення податкового боргу по узгодженим грошовим зобов'язанням у сумі 2411,31 грн. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013 р. постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26.02.2013 р. у справі № 812/1362/13-а змінено, мотивувальну частину постанови змінено в частині обґрунтування висновків суду, в абзаці другому резолютивної частини постанови слова «визнати недійсною та» виключено, в іншій частині постанову суду залишено без змін. В касаційному порядку зазначена справа не переглядалася. Вказаними судовими рішеннями встановлено, що у відповідача не було підстав для нарахування пені за весь період заниження, оскільки меморіальними ордерами від 01.03.2011 р. № 11620 та від 01.03.2011 р. № 11621 позивачем сплачені визначені вказаними податковими повідомлення-рішеннями грошові зобов'язання в повному обсязі до настання граничного строку погашення податкового зобов'язання, що не уможливлює нарахування пені податковим органом.

Позивач просив визнати неправомірними дії відповідача по нарахуванню пені у розмірі 2411,31 грн. на податкове повідомлення-рішення від 22.02.2011 р. № 0000028061/0, зобов'язати відповідача внести зміни до картки особового рахунку позивача по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності шляхом виключення з картки особового рахунку пеню у сумі 2411,31 грн., нараховану на податкове повідомлення-рішення від 22.02.2011 р. № 0000028061/0.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.12.2013 р. позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову через порушення норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує на неправильний висновок суду першої інстанції щодо наявності обставин, які встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, що обумовлює доведеність позовних вимог. Відповідно до ст. 129 Податкового кодексу підставою для нарахування пені є не прострочення сплати визначеного податковим повідомленням-рішенням грошового зобов'язання, а саме факт несвоєчасної сплати заниженого податкового зобов'язання, тому відповідачем правомірно нараховано пеню за весь період заниження податкового зобов'язання. Також апелянт вказує, що облік платежів у картках особового рахунку за своєю юридичною природою не є тими діями суб'єкту владних повноважень, які породжують для платника податків будь-які правові наслідки, тому відображення у картці особового рахунку відповідних даних не породжує для такого платника юридичних наслідків та не впливає на його права та обов'язки, тому дії податкового органу по обліку платежів у картці особового рахунку неможливо вважати рішеннями, дією чи бездіяльністю, які можуть оскаржуватися в порядку адміністративного судочинства.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів визнала за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутністю представника позивача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 22.02.2011 р. СДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000028061/0, яким ПАТ «Укркомунбанк» збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в загальному розмірі 48836,61 грн., в тому числі за основним платежем - 39069,29 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9767,32 грн. Платіжними дорученнями №№ 11620 та 11621 від 01.03.2011 р. позивачем сплачено суму грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, визначену податковим повідомленням-рішенням № 0000028061/0 від 22.02.2011 р. 21.12.2012 р. СДПІ прийнято податкову вимогу № 14, якою повідомлено позивача про наявність станом на 21.12.2012 р. суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями з орендної плати за земельні ділянки у вигляді пені в розмірі 2411,31 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26.02.2013 р. в справі № 812/1363/13-а визнано недійсною та скасовано податкову вимогу від 21.12.2012 р. № 14. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013 р. постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26.02.2013 р. у справі № 8121363/13-а змінено, мотивувальну частину постанови змінено в частині обґрунтування висновків суду, в абзаці другому резолютивної частини постанови слова «визнати недійсною та» виключено, в іншій частині постанову залишено без змін.

26.09.2013 р. позивач звернувся до СДПІ з питання отримання інформації про стан виконання постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 р. у справі № 812/1363/13-а та стан розрахунків банку з бюджетом з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Згідно з інформацією, викладеною в листі СДПІ від 18.10.2013 р. № 4974/10/24-011, наприкінці 2012 року ПАТ «Укркомунбанк» не сплачено 2411,31 грн. пені з орендної плати за землю, що призвело до виникнення недоїмки у картці особового рахунку платника. Відповідно до чинного законодавства на суму недоїмки до банківської установи було направлено податкову вимогу від 21 грудня 2012 року № 14, яку ПАТ «Укркомунбанк» оскаржувало у судовому порядку. Згідно з постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013 р. податкову вимогу визнано недійсною та скасовано. Підпунктом 14.1.153 пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу», тобто має суто інформаційно-довідковий характер. У зв'язку з цим, незважаючи на рішення суду щодо скасування та визнання недійсної податкової вимоги сума боргу залишається у картці особового рахунку. Також відповідачем зазначено, що враховуючи норму підпункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу, зарахування коштів сплачених платником, в рахунок погашення податкового боргу здійснюється згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати. Тому, на початок місяця сума боргу змінюється і станом на 01.09.2013 року складає 2507,05 грн.

Згідно з актом звірки від 01.09.2013 р. № 1984-20 від'ємне сальдо розрахунків з бюджетом (без урахування пені) за даними СДПІ становить 2507,05 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності нарахування відповідачем пені у зв'язку із скасування вимоги.

Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як зазначено вище, судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції в справі № 812/1363/13-а, які набрали законної сили, встановлено відсутність підстав у СДПІ для нарахування пені в розмірі 2411,31 грн. за весь період заниження грошового зобов'язання. Крім того, постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013 р. в справі № 812/1363/13-а встановлено, що позивачем у строки, встановлені п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, сплачена сума грошового зобов'язання, визначена податковим повідомленням-рішенням № 0000028061/0 від 22.02.2011 р. (сплата відбулась 01.03.2011 р., тобто до закінчення граничного строку - 03.03.2011 р.).

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 цього кодексу пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Як встановлено пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України пеня наховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

За змістом пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 цього кодексу нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків, у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

За приписами пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Відтак, нарахування пені можливе лише у разі несплати грошового зобов'язання до дня настання строку погашення такого зобов'язання, а тому при сплаті грошового зобов'язання до вказаного дня нарахування пені не може бути розпочато у зв'язку із ненастанням граничного строку погашення грошового зобов'язання як обов'язкової умови для початку нарахування пені.

З урахуванням приведених вище обставин, а також приписів ч. 1 ст. 72 КАС України, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність дій відповідача із нарахування пені позивачу в розмірі 2411,31 грн. на грошове зобов'язання, визначене податковим повідомленням-рішення № 0000028061/0 від 22.02.2011 р.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що відповідно до ст. 129 Податкового кодексу підставою для нарахування пені є не прострочення сплати визначеного податковим повідомленням-рішенням грошового зобов'язання, а саме факт несвоєчасної сплати заниженого податкового зобов'язання, тому відповідачем правомірно нараховано пеню за весь період заниження податкового зобов'язання, оскільки такі доводи прямо суперечать приписам ст. 129 Податкового кодексу України.

Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання відповідача внести зміни до картки особового рахунку позивача, колегія суддів зазначає наступне.

З обставин справи вбачається, що нарахування пені у картці особового рахунку ПАТ «Укркомунбанк» в розмірі 2411,31 грн. здійснено 10.12.2012 р.

Пунктом 4.2.3 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 р. N 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за N 843/11123 (далі - Інструкція № 276), встановлено, що нарахування пені за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання здійснюється в особових рахунках платників податків у розділі "Нарахування сум пені". Нарахування пені в картках особових рахунків платників податків здійснюється засобами програмного забезпечення у день фактичного погашення податкового боргу (його частини) у порядку, установленому наказом ДПА України від 11.06.2003 N 290 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.06.2003 за N 522/7843.

Відповідно до п. 4.2.4 Інструкції № 276 облікові операції скасування зазначених податкових зобов'язань, штрафних санкцій та пені здійснюються на підставі рішення керівника (заступника керівника) податкового органу датою прийняття такого рішення.

Відтак, саме до повноважень керівника податкового органу входить прийняття рішення щодо здійснення облікових операції зі скасування податкових зобов'язань, штрафних санкцій та пені у картці особового рахунку платника податків.

Оскільки в ході розгляду справи встановлена протиправність дій податкового органу із нарахування пені, є правильним висновок суду першої інстанції про зобов'язання СДПІ здійснити скасування пені у картці особового рахунку.

Доводи апелянта про те, що дії податкового органу по обліку платежів у картці особового рахунку неможливо вважати рішеннями, дією чи бездіяльністю, які можуть оскаржуватися в порядку адміністративного судочинства, є необґрунтованими через те, що відповідно до п. 1.7 Інструкції № 276 облікові операції з коригування даних у картках особових рахунків платників податків проводяться підрозділами адміністрування облікових показників та звітності на підставі відповідних документів, датою їх надходження, з візою керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби "До обліку". Відтак, саме до повноважень органу державної податкової служби належить скасування даних карток особового рахунку платника податку, а у разі протиправного нездійснення такого скасування платника податків має право на судовий захист порушеного права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.12.2013 р. в справі № 812/9416/13-а залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.12.2013 р. в справі № 812/9416/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 28.02.2014 р.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

Бишов М.В.

Попередній документ
37393291
Наступний документ
37393293
Інформація про рішення:
№ рішення: 37393292
№ справи: 812/9416/13-а
Дата рішення: 28.02.2014
Дата публікації: 28.02.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фіз. чи юр. осіб із суб’єктами владних повноважень, у тому числі їх органів на місцях, щодо оскарження їх правових актів індивідуальної дії, дій або бездіяльності (крім тих, що пов’язані з публічною службою), (усього), у тому числі:; Державної податкової адміністрації України та її органів (усього); погашення податкового боргу, у тому числі: