Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.
Суддя-доповідач - Шальєва В. А.
26 лютого 2014 року справа №805/15635/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого - судді Шальєвої В.А.
суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.
секретар Корадо А.А.
за участі представника позивача Кузько Т.Є.
представника відповідача Кузьмичової Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.01.2014 р. в справі № 805/15635/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега-Сервіс» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання неправомірними дій щодо проведення зустрічної звірки, результати якої оформлено довідкою від 20.09.2013 р. № 265/05-64-15-01; про визнання неправомірними дій у вигляді внесення на підставі довідки зустрічної звірки від 20.09.2013 р. № 265/05-64-15-01 змін (коригування) та інформації до інформаційних баз державної податкової служби; про визнання неправомірними дій у вигляді внесення на підставі довідки зустрічної звірки від 20.09.2013 р. № 265/05-64-15-01 змін (коригування) до облікової картки платника податків; про зобов'язання вилучити з усіх інформаційних баз державної податкової служби, у тому числі з автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», АІС «Податковий блок» інформацію та коригування, внесені на підставі довідки зустрічної звірки від 20.09.2013 р. № 265/05-64-15-01, та поновити дані, самостійно задекларовані позивачем; про зобов'язання вилучити з облікової картки платника податків зміни (коригування), внесені на підставі довідки зустрічної звірки від 20.09.2013 р., та поновити дані, самостійно задекларовані позивачем; про зобов'язання відновити стан облікової інформації в усіх інформаційних базах органів державної податкової служби, в тому числі в автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», в електронній базі АІС «Податковий блок» у відповідності з показниками, задекларованими позивачем; про зобов'язання утриматися від використання матеріалів зустрічної звірки, оформлені довідкою від 20.09.2013 р. № 265/05-64-15-01, та направлення її до інших контролюючих органів.
В подальшому позивачем змінені позовні вимоги шляхом подання відповідної заяви, в якій позивач просив визнати неправомірними дії щодо проведення зустрічної звірки, результати якої оформлено довідкою про результати проведення зустрічної звірки від 20.09.2013 р. № 265/05-64-15-01; визнати неправомірними дії по коригуванню в АІС «Податковий блок» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, визначених в декларації за липень 2013 року на підставі довідки від 20.09.2013 р. № 265/05-64-15-01; визнати неправомірними дії по реалізації матеріалів зустрічної звірки, оформленої довідкою від 20.09.2013 р. № 265/05-64-15-01 шляхом її направлення до інших контролюючих органів; зобов'язати вилучити з АІС «Податковий блок» внесене коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, визначених в декларації за липень 2013 року на підставі довідки від 20.09.2013 р. № 265/05-64-15-01; зобов'язати відновити в АІС «Податковий блок» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, визначених в декларації за липень 2013 року з урахуванням додатків до декларації.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 73 Податкового кодексу України, Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р., зазначає, що відповідач не мав законних підстав проводити зустрічну звірку та порушив порядок її проведення. Позивача не повідомлено про проведення звірки та відмовлено у наданні інформації щодо її проведення з посиланням на службовий характер такої інформації. Також позивач вважає, що довідки про результати зустрічної звірки від 20.09.2013 р. № 265/05-64-15-01 містять недостовірні дані, на підставі яких відповідачем було здійснено коригування показників податкової звітності позивача за зазначені періоди та внесені зміни (коригування) до інформаційних баз контролюючих органів.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.01.2014 р. позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає, що податковим органом отримані накази Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 17.09.2013 р. № 187 «Про індикативні показники доходів на вересень 2013 року» та від 21.10.2013 р. № 218 «Про індикативні показники доходів на жовтень 2013 року», в яких наведена інформація, що позивач є постачальником ризикової категорії. На підставі цих наказів контролюючим органом проведена зустрічна звірка, результати якої зафіксовані в оспорюваній довідці. Судом першої інстанції не враховано, що в ході проведення аналізу податкової звітності, податкової інформації позивача за липень 2013 р. згідно з комп'ютерної автоматизованої системи податкової служби встановлено, що позивачем придбано товари у підприємств-транзитерів ТОВ «Доноптсервіс» та ТОВ «Триєст-Дон». В ході аналізу ланцюгу постачання встановлено нереальність здійснення господарської діяльності і участі підприємств у схемах ухилення від оподаткування. По ланці придбання та продажу товарв вбачається, що товар проходив по ланці транзитерів ТОВ «ТД «КМД», ТОВ «Світ без кордонів», ПП «Тілак», ТОВ «Гермес», ТОВ «Інвест-продакт», СК імені Шевченка, яке є підприємством високого ступеню ризику («податкова яма»).
Крім того, судом не враховано, що довідка за результатами проведення зустрічної звірки не тягне за собою будь-яких юридичних наслідків для позивача, не є нормативно-правовим актом або правовим актом індивідуальної дії, довідка лише фіксує певні обставини так, як їх бачить представник податкового органу, тобто довідка є лише одним з видів доказів.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДПІ у Київському районі м. Донецька отриманий наказ Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 17.09.2013 р. № 187 «Про індикативні показники доходів на вересень 2013 року». Згідно з цим наказом позивач є постачальником ризикової категорії.
Позивачеві 17.09.2013 р. вручений лист від 17.09.2013 р. № 3161/10/15-213 про надання письмових пояснень та документального підтвердження формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за операціями з ТОВ «Доноптсервіс», ТОВ «Триест-Дон» у липні 2013 року. Для надання документів позивачу був наданий 10-денний строк з дня отримання запиту. У строк, визначений контролюючим органом, позивачем надані первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ «Доноптсервіс», ТОВ «Триест-Дон», що підтверджується листом від 26.09.2013 р. № 115.
До закінчення строку для надання зазначених документів з посиланням на наказ Міндоходів від 05.07.2013 р. № 245/ДСК «Про базову систему оперативного реагування та подолання проявів тіньової економіки» відповідачем проведена зустрічна звірка з ТОВ «Омега-Сервіс», за результатами якої складено довідку від 20.09.2013 р. № 265/05-64-15-01 про результати проведення зустрічної звірки щодо документального підтвердження господарських відносин між позивачем та ТОВ «Доноптсервіс», ТОВ «Триест-Дон» за липень 2013 року, їх реальності та повноти відображення в обліку. У довідці зазначено, що позивачем придбано товари у підприємств - транзитерів ТОВ «Доноптсервіс», ТОВ «Триест-Дон». По ланцюгу у купівлі-продажу товару приймали участь інші підприємства - транзитери. У довідці також зазначено, що позивачем не надано до звірки договір поставки та товарно-транспортні накладні. Виходячи з наведеного, відповідач дійшов висновку, що позивачем порушено п. 198.6 ст. 198, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту по придбанню товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Доноптсервіс», ТОВ «Триест-Дон» за липень 2013 року та порушено п. 185.1 ст. 185, п. 186.1, п. 186.2 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України у зв'язку із не підтвердженням позивачем реальності правочинів по операціям з реалізації товарно-матеріальних цінностей.
На підставі вказаної довідки відповідачем до АІС «Податковий блок» були внесені коригування податкового кредиту та податкового зобов'язання ТОВ «Омега-Сервіс» за липень 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ «Доноптсервіс», ТОВ «Триест-Дон». Листом від 24.09.2013 р. № 1306/7/05-64-15-01 довідку направлено органам державної податкової служби за місцем реєстрації контрагентів позивача, у тому числі, до Горлівської ОДПІ та до Красноармійської ОДПІ для відпрацювання по ланцюгу постачання товарно-матеріальних цінностей.
В подальшому відповідачем отримані запити від Горлівської ОДПІ № 4535/7/05-03-22-02-13-3 від 01.10.2013 р. та від Красноармійської ОДПІ № 5040/7/05-16-22-0 від 10.10.2013 р. стосовно доопрацювання матеріалів зустрічної перевірки ТОВ «Омега-Сервіс» у зв'язку з тим, що відповідачем не розкриті правовідносини з контрагентами позивача та у зв'язку з тим, що довідка не відповідає вимогам наказу Міндоходів від 05.07.2013 р. № 245/ДСК.
Листом від 19.12.2013 р. № 2459/7/05-64-158-01 повторно направлені до вищенаведених податкових органів результати доопрацювання довідки від 20.09.2013 р. № 265/05-64-15-01 у формі довідки з тими самими реквізитами. Ця остання довідка суттєво відрізняється від попередньої, оскільки в новій довідці містяться посилання на первинні документи, які були надані після складання першої довідки, а також наданий більш детальний аналіз спірним господарським операціям.
Нова довідка має той самий номер, а також ту саму дату, що і до доопрацювання.
За результатами зазначеної звірки відповідачем податкові повідомлення-рішення не приймались.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності дій відповідача з проведення зустрічної звірки, з коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту на підставі довідки зустрічної звірки, а також з підтвердження первинними документу фактичного здійснення господарських операцій.
Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що між ТОВ «Омега-Сервіс» (покупець) та ТОВ «Доноптсервіс» (постачальник) укладений договір поставки нафтопродуктів № 01 від 31.05.2013 р. (надалі - договір № 1), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти нафтопродукти, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Якість товару повинна відповідати технічним умовам та державним стандартам, діючим на території України, та підтверджуватися паспортом, сертифікатом якості заводу - виробника. Постачання здійснюється транспортом постачальника на умовах FCA у відповідності з міжнародними правилами Інкотермс-2000, або транспортом покупця на умовах EXW у відповідності з міжнародними правилами Інкотермс-2000. Фактичне виконання цього договору підтверджується наступними первинними документами за липень 2013 року: податковими накладними від 23.07.2013 р. №№ 10, 12, 15, 16, 17, 18, 19, 21, 22, 23, від 24.07.2013 р. №№ 11, 13, 20, 24, 25, від 26.07.2013 року 26, від 22.07.2013 р. № 14, від 29.07.2013 р. №№ 27, 31, 32, 28, від 30.07.2013 р. № 29, 30, від 31.07.2013 р № 37; видатковими накладними від 23.07.2013 р. №№ D-00000011, D-00000013, D- 00000016, D- 00000017, D- 00000018, D- 00000019, D- 00000020 від 24.07.2013 р. №№ D-00000012, D-00000014, D- 00000021, D- 00000022, D- 00000023, , D- 00000024, D- 00000025, D- 00000026, від 26.07.2013 року № D- 00000027, від 22.07.2013 р. №№ D- 00000015, від 29.07.2013 р. № №D- 00000028, D- 00000032, D- 00000033 від 30.07.2013 р. №№ D- 00000029, D- 00000030, D- 00000031, від 25.07.2013 р. № D- 00000034, від 31.07.2013 р. № D- 00000043; товарно-транспортними накладними від 23.07.2013 р.№№ D-00000011, D-00000013, D- 00000016, D- 00000017, D- 00000018, D- 00000019, D- 00000020 від 24.07.2013 року №№ D-00000012, D-00000014, D- 00000021, D- 00000022, D- 00000023, , D- 00000024, D- 00000025, D- 00000026, від 26.07.2013 року № D- 00000027, від 22.07.2013 р. №№ D- 00000015, від 29.07.2013 р. № №D- 00000028, D- 00000032, D- 00000033 від 30.07.2013 р. №№ D- 00000029, D- 00000030, D- 00000031, від 25.07.2013 р. № D- 00000034, від 31.07.2013 р. № D- 00000043; ліцензіями про надання послуг з перевезення, сертифікатами відповідності, паспортами якості та журналом обліку виданих довіреностей.
Крім того, між ТОВ «Омега-Сервіс» (покупець) та ТОВ «Триест-Дон» (постачальник) укладений договір поставки нафтопродуктів № 01 від 04.01.2005 р. (надалі - договір № 2), до якого між сторонами укладалися додаткові угоди, згідно яким дія договору № 2 продовжена до грудня 2013 р. Відповідно до умов договору № 2 постачальник зобов'язується передати у власність товар у строк, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Якість товару повинна відповідати сертифікату якості заводу-виробника. Приймання товару здійснюється на підставі накладних. Фактичне виконання ціого договору підтверджується наявними в матеріалах справи документами за липень 2013 року: податковими накладними від 17.07.2013 р. № 431, від 12.07.2013 року № 309, від 11.07.2013 р. № 308, від 10.07.2013 року № 307, від 03.07.2013 р. № 89, від 26.07.2013 р. № 471; видатковими накладними від 17.07.2013 р. № Т-00002600, від 12.07.2013 р. № Т-00002477, від 11.07.2013 р. № Т-00002476, від 10.07.2013 р. № Т-00002475, від 03.07.2013 р. № Т-00002187, від 26.07.2013 р. № Т-00002656; товарно-транспортними накладними від 17.07.2013 р. № Т-00002600, від 12.07.2013 р. № Т-00002477, від 11.07.2013 р. № Т-00002476, від 10.07.2013 р. № Т-00002475, від 03.07.2013 р. № Т-00002187, від 26.07.2013 р. № Т-00002656; сертифікатими відповідності, паспортами якості та журналом обліку виданих довіреностей.
Суми податку на додану вартість, які зазначені у податкових накладних, включені позивачем до складу податкового кредиту, що підтверджується декларацією з податку на додану вартість, додатком 5 до неї, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних.
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Таким чином, згідно норм чинного на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податку залежить від їх оплати (отримання) в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та одержання належним чином оформленої податкової накладної.
Наявні у позивача податкові накладні підтверджують право ТОВ «Омега-Сервіс» на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями.
Відповідачем під час звірки не було встановлено, що на час здійснення спірних операцій ТОВ «Доноптсервіс» та ТОВ «Триест-Дон» не мали статусу платників податку на додану вартість, тому є доведеним правомірність видачи контрагентами позивача податкових накладних, на підставі яких позивачем включені до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість.
З обставин справи вбачається, що підставою для висновку про нереальність здійснення господарських операцій позивачем з ТОВ «Доноптсервіс» та ТОВ «Триест-Дон» та безпідставність формування податкового кредиту та податкових зобов'язань є ненадання первинних документів, які б підтверджували право позивача на податковий кредит з податку на додану вартість до звірки та взаємовідносини позивача з підприємства, які ухиляються від оподаткування.
Згідно з п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку проведення органами державно податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1232 (ділі - Порядок № 1232) орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.
У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.
Отже, у разі відсутності у органу державної податкової служби інформації та її документального підтвердження, звірка проводиться з моменту її отримання від суб'єкта господарювання з урахуванням одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання зазначеного запиту.
Разом з тим, відповідачем 17.09.2013 р. вручений представникові позивача лист від 17.09.2013 р. № 3161/10/15-213 про надання письмових пояснень та документального підтвердження формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ТОВ «Доноптсервіс», ТОВ «Триест-Дон» за липень 2013 р. Ця обставина підтверджує відсутність у відповідача повної інформації та її документального підтвердження для проведення звірки.
У такому разі відповідно до Порядку № 1232 відповідач повинен був надати час позивачу для надання інформації, визначеної у запиті та її документального підтвердження протягом місяця з 17.09.2013 р. та тільки після спливу цього часу за наявності цих документів провести звірку. Всупереч вимогам Порядку № 1232 відповідач провів звірку на третій день після надіслання запиту, а саме 20.09.2013 р.
Як зазначено у довідці зустрічної звірки, звірка проводилася на підставі видаткових накладних, податкових накладних та товарно-транспортних накладних, наданих позивачем.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що довідка про результати проведення зустрічної звірки була складена відповідачем 20.09.2013 р., а первинні документи від позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Доноптсервіс», ТОВ «Триест-Дон» надійшли лише 26.09.2013 р., що підтверджується листом від 26.09.2013 р. № 115.
Крім того, колегія суддів зазначає, що посилання на видаткові, податкові накладні та товарно-транспортні накладні, які були використані під час звірки, міститься тільки у доопрацьованій довідці. У першій довідці звірка проводилася на підставі податкових декларацій, податкової інформації згідно з комп'ютерними автоматизованими інформаційними системами податкової служби та звітів за формою 1-ДФ.
Відтак, є правильним висновок суду першої інстанції, що відповідачем порушено законодавчо встановлений порядок та спосіб проведення зустрічної звірки, які передбачені п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, Порядкрм № 1232 та наказом № 236.
Як зазначалося вище, на запит податкового органу позивачем надані договори, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні на підтвердження виникнення у нього права на податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ «Доноптсервіс», ТОВ «Триест-Дон».
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Згідно частини 5 п.9 цього Закону господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
За приписами п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відтак, аналіз господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.
Надані позивачем відповідачу та наявні в матеріалах справи первинні та інші документи підтверджують реальність здійснення спірних господарських операцій. Сумніви у їх достовірності відповідачем не доведені.
Крім того, на підтвердження можливості здійснення господарських операцій з постачання палива позивачем в ході розгляду справи суду першої інстанції надані копії свідоцтв про право власності на АЗС, витяги з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на АЗС, договір купівлі-продажу будівлі АЗС.
Сукупністю вказаних вище доказів спростовуються твердження відповідача щодо неправомірного формування податкового кредиту та податкового зобов'язання по взаємовідносинам з ТОВ «Доноптсервіс», ТОВ «Триест-Дон».
Що стосується твердження відповідача про взаємовідносини позивача з контрагентами, які ухиляються від оподаткування, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 3 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Відповідачем не було надано доказів, які б підтвердили, що на момент здійснення господарських операцій у Єдиному державному реєстрі наявні записи, на підставі яких можливо було б ставити під сумнів цивільну правоздатність позивача та його контрагентів - ТОВ «Доноптсервіс», ТОВ «Триест-Дон».
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що невиконання контрагентом своїх зобов'язань щодо сплати податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Таке невиконання зобов'язань щодо сплати податків до бюджету не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Аналогічного висновку дотримується Верховний Суд України та Європейський Суд з прав людини.
Так, у рішеннях від 19.11.2010 р. у справі за позовом ЗАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, та від 21.01.2011 р. у справі за позовом ТОВ «Фірма «ВІК» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи.
У справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Платник податку на додану вартість не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник податку на додану вартість не знав про такі зловживання і не міг про них знати.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Оскільки відповідачем не доведена можливість позивача бути обізнаним про ймовірні порушення у діяльності його контрагента, тому позивач не може нести відповідальність у вигляді донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Отже, посилання відповідача на взаємовідносини позивача з підприємствами, які ухиляються від оподаткування, як безумовний доказ встановлення нереальності господарських операцій є безпідставним.
Крім того, як зазначено вище, органом державної податкової служби позивачеві направлений лист від 17.09.2013 р. № 3161/10/15-213 про надання письмових пояснень та документального підтвердження формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за операціями з ТОВ «Доноптсервіс» та ТОВ «Триест-Дон» у липні 2013року. Для надання документів позивачу був наданий 10-ий строк з дня отримання запиту. Позивачем у визначений контролюючим органом строк надані первинні документи по взаємовідносинах з ТОВ «Доноптсервіс», ТОВ «Триест-Дон», що підтверджується листом від 26.09.2013 р. № 115.
До закінчення строку для надання первинних документів та їх документального підтвердження, відповідачем проведена зустрічна звірка, за результатами якої складено довідку.
Відтак, є правильним висновок суду першої інстанції, що будь-які висновки щодо здійснення господарських операцій зроблені контролюючим органом передчасно, без належного аналізу необхідних для цього документів, тому здійснення коригування у АІС «Податковий блок» податкового кредиту та податкового зобов'язання за липень 2013 року та направлення довідки до інших податкових органів також є безпідставним та передчасним.
При цьому судом апеляційної інстанції враховується, що листом відповідача від 19.12.2013 р. №2459/7/05-64-158-01 направлена повторно до податкових органів доопрацьована довідка від 20.09.2013 р. № 265/05-64-15-01. Нова довідка суттєво відрізняється за змістом від складеної раніш, але має той самий номер та дату.
Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України зустрічні звірки проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає Порядок № 1232.
З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби розроблені Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджені наказом ДПА України від 22 квітня 2011 року N 236 (далі - наказ № 236).
Проте, ані наказом № 236, ані Порядком 1232 не передбачено доопрацювання довідок про результати зустрічних перевірок.
Відповідно до п. 4.6, п. 4.7 наказу № 236, за результатами проведення зустрічної звірки складається довідка про результати проведення зустрічної звірки у двох примірниках та реєструється в Журналі реєстрації довідок/актів не пізніше останнього робочого дня терміну, відведеного для проведення зустрічної звірки відповідно до пункту 3.2 або 4.5 Методичних рекомендацій. Довідка підписується та вручається суб'єкту господарювання у порядку, передбаченому пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. N 1232 «Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок», не пізніше наступного робочого дня від дати її складання.
Пунктом 7 Порядку № 1232 передбачено, що за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Тобто, законодавець передбачає складання, реєстрацію та направлення платнику податків однієї довідки про результати проведення зустрічної звірки.
Що стосується першої довідки, яка складена саме 20.09.2013 р., відповідачем на підтвердження її направлення позивачу було надане повідомлення фірми Grandex, з якого вбачається, що зазначену кореспонденцію було відправлено 23.09.2013 р., тобто з порушенням строку. Друга редакція довідки (доопрацьована) направлена до інших контролюючих органів без її реєстрації, передбаченої вищенаведеними нормами, та взагалі не була направлена позивачеві.
Таким чином, відповідачем всупереч нормам Податкового кодексу України, Порядку №1232 та наказу № 236 складено дві різні за змістом довідки за однаковим номером, зареєстрованим у Журналі реєстрації довідок/актів, одна з яких направлена з порушенням встановленого строку, а друга взагалі не була направлена позивачу.
Отже, є правильним висновок суду першої інстанції про протиправність дій щодо проведення зустрічної звірки, результати якої оформлено довідкою від 20.09.2013 р. № 265/05-64-15-01.
Оскільки на підставі неправомірно складеної довідки, відповідачем здійснено коригування у АІС «Податковий блок» показників податкової звітності позивача за липень 2013 року та зазначені довідки направлені до інших податкових органів, є правильний висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права позивача є визнання неправомірними дій податкового органу по коригуванню в АІС «Податковий блок» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, визначених в декларації за липень 2013 року на підставі довідки від 20.09.2013 р. № 265/05-64-15-01, дій по реалізації матеріалів зустрічної звірки, оформлені довідкою від 20.09.2013 р. № 265/05-64-15-01 шляхом її направлення до інших контролюючих органів та зобов'язання вилучити з АІС «Податковий блок» внесене коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, визначених в декларації за липень 2013 року на підставі довідки від 20.09.2013 р. № 265/05-64-15-01, зобов'язання відновити в АІС «Податковий блок» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, визначених в декларації за липень 2013 року з урахуванням додатків до декларації.
Доводи апеляційної скарги спростовуються приведеними вище обставинами.
Посилання апелянта на те, що довідка за результатами проведення зустрічної звірки не тягне за собою будь-яких юридичних наслідків для позивача, не є нормативно-правовим актом або правовим актом індивідуальної дії, довідка лише фіксує певні обставини так, як їх бачить представник податкового органу, тобто довідка є лише одним з видів доказів, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Основним завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», а саме зазначено цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.
Порушення законного інтересу позивача полягає у необхідності встановлення відсутності у його діяльності порушень податкового або будь-якого іншого законодавства, а також спростування висновків вищевказаної довідки, яка є службовим документом і є носієм доказової інформації щодо зафіксованих порушень та може бути використана для аналогічних коригувань податкової звітності контрагентів позивача, що потягне негативні наслідки для нього у вигляді відмови з боку цих контрагентів від подальшої співпраці.
Відповідачем внесено до АІС «Податковий блок» коригування податкового кредиту та податкового зобов'язання ТОВ «Омега-Сервіс» за липень 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ «Доноптсервіс», ТОВ «Триест-Дон» та направлено довідку до органів доходів та зборів контрагентів позивача для відпрацювання по ланцюгу постачання товарно-матеріальних цінностей.
Наслідком таких дій податкового органу стала відмова ТОВ «Антекс», ТОВ «Каро», ТОВ «Інтранс 2011» та ПрАТ «ДМЗ» відмовилися від співробітництва з позивачем, припинення господарських відносин з цими підприємствами, а у окремих випадках зупинення оплати відвантажених товарно-матеріальних цінностей, що підтверджується листами від 02.12.2013 р. № 41, від 28.11.2013 року № 112, від 18.09.20136 року № 26 та службовою запискою ПрАТ «ДМЗ».
Таким чином, з огляду на дані правовідносини, інтерес позивача є законним та таким, що може бути самостійним об'єктом судового захисту.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.01.2014 р. в справі № 805/15635/13-а залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.01.2014 р. в справі № 805/15635/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі.
Повний текст ухвали складений 27.02.2014 р.
Головуючий суддя: Шальєва В.А.
Судді: Компанієць І.Д.
Бишов М.В.