Україна
про залишення апеляційної скарги без руху
27 лютого 2014 р. справа № 437/16158/13-а
суддя Донецького апеляційного адміністративного суду Шальєва В.А., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Луганська від 16.12.2013 р. у справі № 437/16158/13-а за заявою ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні суду від 07.09.2012 р. в справі № 2а-386/12 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Луганській області, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Луганський обласний військовий комісаріат, Прокуратура Луганської області, про визнання незаконними дій та бездіяльності, стягнення матеріальної та моральної шкоди,
24.02.2014 р. до Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Луганська у справі № 437/16158/13-а за заявою ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні суду від 07.09.2012 р. в справі № 2а-386/12 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Луганській області, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Луганський обласний військовий комісаріат, Прокуратура Луганської області, про визнання незаконними дій та бездіяльності, стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Вивчивши справу, прихожу до висновку, що дана скарга не відповідає вимогам ст. статей 186 і 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вимогами ч.2 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в апеляційній скарзі зазначаються, вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції; обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом не зазначено вимоги до суду апеляційної інстанції (не вказано, яке саме судове рішення оскаржується тощо)
Таким чином, позивачу необхідно надати до Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу із зазначенням її вимог).
Частиною 3 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Відповідно до матеріалів справи, оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції 16.02.2013 р., проте апелянтом скарга подана лише 07.02.2014 р., тобто з порушенням строків на оскарження.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що оскаржуване судове рішення ним отримано 01.02.2014 р., проте підтвердження цього до суду апеляційної інстанції не надає.
За частиною 4 статті 189 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 КАС України, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 108 КАС України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Вимогами ст. 189 Кодексу встановлено, що при невиконанні вимог даної ухвали в частині зобов'язання надати докази отримання рішення суду першої інстанції або клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.
Таким чином, позивачу необхідно надати суду документ про підтвердження поважності пропущення строку на оскарження ухвали суду та обґрунтування вимог апеляційної скарги.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 108, 188, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Луганська від 16.02.2013 р. у справі № 437/16158/13-а залишити без руху.
Встановити апелянту тридцятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом направлення на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду доказів отримання рішення суду першої інстанції.
Надати апелянту строк для надання обґрунтування вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції, протягом семи днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали, роз'яснивши при цьому, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Суддя-доповідач Шальєва В.А.