07 лютого 2014 року м. Черкаси справа № 823/96/14
09 годин 10 хвилин
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Роя О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №823/96/14
за позовом управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області (надалі - УПФУ в Чигиринському районі) [представник позивача - не з'явився]
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1) [відповідач - не з'явився]
про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску, прийняв постанову.
УПФУ в Чигиринському районі, звернувшись до суду з адміністративним позовом, просить стягнути заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 4072 грн. 42 коп. з ФОП ОСОБА_1 на користь УПФУ в Чигиринському районі.
Позивач свого представника у судове засідання не направив, звернувся до суду з заявою (а.с.16) про розгляд справи без участі представника.
Відповідач письмових заперечень проти адміністративного позову не подав, у судове засідання не з'явився.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на таке.
Відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 09.09.2011 (а.с. 19) (реєстраційний номер 20091976589).
Частиною 1 ст. 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.
Спеціальним законом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-VI (далі за текстом - Закон №2464-VI).
Згідно п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 №406-VII органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.
За змістом ст. 1 Закону №2464-VI (редакція чинна на час виникнення спірних правовідносин) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) це - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ст. 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Статусу платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зазначені вище суб'єкти господарювання набувають з дня взяття їх на облік Пенсійним фондом, зокрема на підставі відповідної заяви або відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Згідно Закону №2464-VI відповідач зареєстрований як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI (редакція чинна на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а згідно пункту 4 цієї ж статті - подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
Єдиний внесок відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI (редакція чинна на час виникнення спірних правовідносин) нараховується для платників, зазначених у п. 4 ч. 1 ст. 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. Сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Мінімальний страховий внесок згідно ст. 1 Закону №2464-VI - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Згідно п. 11 ст. 8 Закону №2464-VI (редакція чинна на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні такими суб'єктами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах сплачують страховий внесок в розмірі 34,7% від суми, що визначається такими платниками самостійно, як для себе, так і зазначених членів його сім'ї. При цьому сума, з якої нараховується єдиний внесок не може бути меншою ніж мінімальна заробітна плата.
Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VI (редакція чинна на час виникнення спірних правовідносин) платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, - календарний рік.
Згідно ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VI, єдиний внесок сплачується незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22 грудня 2011 року №4282-VI встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня - 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні.
Мінімальний страховий внесок у 2012 році становив з 01.01.2012 - 372 грн. 33 коп., 01.04.2012 - 379 грн. 62 коп., 01.07.2012 - 382 грн. 39 коп., 01.10.2012 - 387 грн. 95 коп., 01.12.2012 - 393 грн. 50 коп.
Судом встановлено, що відповідно облікових даних (картки особового рахунку платника) за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальну суму 4 072 грн. 42 коп. (а.с. 17).
У зв'язку із порушенням відповідачем платіжної дисципліни на підставі ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI позивачем направлялась вимога про сплату боргу від 01.02.2013 №Ф - 115. Зазначена вимога надіслана на адресу відповідача та 01.02.2013, про що свідчить відмітка на бланку рекомендованого поштового повідомлення (а.с.5).
У термін, встановлений ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI вимогу про сплату боргу відповідачем не оскаржено та суму боргу не сплачено, а тому борг у сумі 4 072 грн. 42 коп. належить до стягнення у судовому порядку.
Приписами ст. 25 Закону №2464-VI передбачено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості у сумі 4 072 грн. 42 коп. є обґрунтованими та такими, що належить задовольнити.
Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем - суб'єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 160, 162, 167 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області (20901, Черкаська область, Чигиринський район, м. Чигирин, вул. П. Дорошенка, 18, ідентифікаційний код 21366805) заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 4 072 (чотири тисячі сімдесят дві) грн. 42 коп.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 11 лютого 2014р.
Суддя Л.В.Трофімова