Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.
Суддя-доповідач - Яманко В.Г.
27 лютого 2014 року справа №812/9723/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Яманко В. Г., суддів Казначеєва Е. Г., Васильєвої І. А., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 р. у справі № 812/9723/13-а (суддя Смішлива Т. В.) за позовом ОСОБА_2 до Апеляційного суду Луганської області про визнання незаконним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної та матеріальної шкоди, -
22 листопада 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом (арк. спр. 3-5) до Апеляційного суду Луганської області про: 1) визнання незаконним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень в частині того, що відповідач переадресовуючи заяви на суд першої інстанції, прийняв рішення, що не відноситься до його повноважень, 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень здійснити відповідні дії та видати копію судового рішення ВСУ відносно ОСОБА_3, рішення Верховного Суду України (далі - ВСУ) від 30 жовтня 2009 р. у справі № 5-59п-09, 3) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів в сумі триста гривень: в відшкодування моральної шкоди та в відшкодування витрат позивача, пов'язаних з пересилкою кореспонденції, канцелярськими витратами, придбанням спеціальної літератури для захисту власних інтересів в суді.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року (арк. спр. 1-2) залишено без руху позовну заяву ОСОБА_2
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2013 року (арк. спр. 35) апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року задоволено, скасовано ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
20 січня 2014 року на адресу суду першої інстанції надійшов супровідний лист Вінницької установи виконання покарань управління державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області № 1 від 15 січня 2014 року (арк. спр. 52) про направлення заяви ОСОБА_2 (арк. спр. 53-54).
Згідно особистої заяви від 15 січня 2014 року (арк. спр. 53-54) позивач в межах частини 1 статті 51 КАС України зменшив позовні вимоги шляхом відмови від майнових вимог, заявлених в позові.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року (арк. спр. 63) прийнято відмову позивача від позову в частині стягнення з Апеляційного суду Луганської області моральної та матеріальної шкоди у розмірі 300 грн. Закрито провадження у справі в частині вимог про стягнення з Апеляційного суду Луганської області моральної та матеріальної шкоди в розмірі 300 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року (арк. спр. 80-84) відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про: 1) визнання незаконним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень в частині того, що відповідач переадресовуючи заяви на суд першої інстанції, прийняв рішення, що не відноситься до його повноважень, 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень здійснити відповідні дії та видати копію судового рішення ВСУ відносно ОСОБА_3, рішення ВСУ від 30 жовтня 2009 р. у справі № 5-59п-09,
В апеляційній скарзі (арк. спр. 80-84) позивач просив скасувати постанову суду першої інстанції, позов задовольнити в повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.
19 червня 2013 року Вінницькою установою виконання покарань управління державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області № 1 направлено до Апеляційного суду Луганської області супровідний лист № К-107 (арк. спр. 57) про направлення заяви ОСОБА_2 від 18 червня 2013 року (арк. спр. 9, 58), яка отримана відповідачем 27 червня 2013 року. Позивач в заяві до Апеляційного суду Луганської області (арк. спр. 9, 58) просить надіслати на його адресу копію рішення ВСУ від 30 жовтня 2009 року у справі № 5-59п09 прийнятого відносно ОСОБА_3, оскільки вказане рішення йому необхідно як зразок судової практики, який позивач має намір використати при зверненні до ВСУ з клопотанням про перегляд вироку щодо нього в порядку виняткового провадження.
Відповідач листом від 26 липня 2013 року № 11-7102 (арк. спр. 8) повідомив ОСОБА_2 про те, що копії судових рішень, вказані у заяві він має право отримати у суді першої інстанції, звернувшись з письмовою заявою. 16 січня 2014 року Апеляційний суд Луганської області листом № 1-105/00 (арк. спр. 10, 59) надіслав ОСОБА_2 за його заявою належним чином засвідчену копію рішення ВСУ від 30 жовтня 2009 року у справі № 5-59п-09 прийнятого відносно ОСОБА_3 (арк. спр. 11-13). Факт отримання копії вказаного судового рішення позивачем підтверджено у заяві про відмову від частини позовних вимог (арк. спр. 53-54).
Суд апеляційної інстанції з приводу вимог апеляційної скарги зазначає наступне.
Відповідно статті 27 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» апеляційний суд: 1) розглядає справи відповідної судової юрисдикції в апеляційному порядку згідно з процесуальним законом; 2) у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядає справи відповідної судової юрисдикції як суд першої інстанції; 3) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику; 4) надає місцевим судам методичну допомогу в застосуванні законодавства; 5) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Предметом спору є питання щодо не видачі відповідачем за заявою позивача копії судового рішення касаційної інстанції у справі відносно іншої особи.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що вирішення питання з видачі суб'єктами владних повноважень, в тому числі судом, копії судового рішення, як публічної інформації, не учаснику судового процесу безпосередньо в цій справі, врегульовано законами України «Про доступ до судових рішень» № 3262-ІV від 22 грудня 2005 року (далі - Закон № 3262) та «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI від 13 січня 2011 року (далі - Закон № 2939).
За статтею 1 Закону № 2939 публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону № 2939 передбачено, що доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 10 Закону № 2939 кожна особа має право на ознайомлення з рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 3262 кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що особи, які не беруть (не брали) участі у справі, мають право ознайомитися з судовим рішенням у повному обсязі, якщо воно безпосередньо стосується їхніх прав, свобод, інтересів чи обов'язків, у порядку, передбаченому цим Законом.
Частиною 7 статті 9 Закону № 3262 передбачено, що у наданні доступу до судового рішення належить відмовити, якщо: 1) до суду звернулася особа, яка не має процесуальної дієздатності, або особа від імені заінтересованої особи за відсутності відповідних повноважень; 2) матеріали справи передані до іншого суду чи на зберігання до державної архівної установи; 3) судове рішення безпосередньо не стосується прав, свобод, інтересів чи обов'язків цієї особи.
За частиною 1 статті 27 Кримінального процесуального кодексу України (в поточній редакції) учасники судового провадження, а також особи, які не брали участі у кримінальному провадженні, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, не можуть бути обмежені у праві на отримання в суді як усної, так і письмової інформації щодо результатів судового розгляду та у праві на ознайомлення з процесуальними рішеннями й отримання їх копій.
Апеляційний суд Луганської області 16 січня 2014 року надіслав ОСОБА_2 належним чином засвідчену копію рішення Верховного Суду України від 30 жовтня 2009 року у справі № 5-59п09 після повторного розгляду цього питання, попередньо вказавши на те, що з огляду на зберігання справ в судах першої інстанції з цих питань слід звертатися безпосередньо до них. Тобто, матеріалами справи та заявою позивача підтверджується факт отримання рішення касаційної інстанції у справі. Документально відповідачем згідно з частиною 7 статті 9 Закону № 3262 відмова в надані судового рішення не оформлювалася. Фактично той предмет спору, який визначив позивач, у справі відсутній з огляду на вирішення спірної ситуації до прийняття судом першої інстанції постанови по справі, а за частиною 4 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.
З огляду на викладене, апеляційна скарга позивача не задовольняється, постанова суду першої інстанції залишається без змін.
Керуючись статтями 197, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя В.Г.Яманко
Судді: Е.Г.Казначеєв
І.А.Васильєва