Головуючий у 1 інстанції - Скріпнік А.І.
Суддя-доповідач - Юрко І.В.
26 лютого 2014 року справа №2а-21693/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Юрко І.В., суддів: Міронової Г.М., Блохіна А.А.,
секретарі судового засідання Манаєві М.В.,
за участі третьої особи ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю в Донецькій області, ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2013 року у справі за заявою ОСОБА_3 про перегляд постанови Донецького окружного адміністративного суду від 18.07.2011 року за нововиявленими обставинами у справі № 2а-21693/10/0570 за позовом Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю в Донецькій області до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_3 22.05.2013 року звернувся до суду з заявою про перегляд постанови Донецького окружного адміністративного суду від 18.07.2011 року за нововиявленими обставинами у справі № 2а-21693/10/0570 за позовом Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю в Донецькій області до ОСОБА_3, третьої особи: ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії. Правовою підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, заявник зазначає п.4 ч.2 ст.254 КАС України, а саме: скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови, що належить переглянути.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2013 року заяву про перегляд постанови Донецького окружного адміністративного суду від 18.07.2011 року за нововиявленими обставинами задоволено.
Скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2011 року у справі № 2а-21693/10/0570.
У задоволенні позову Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю в Донецькій області до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Позивач - Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю в Донецькій області не погодився з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, якою просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
Третя особа - ОСОБА_2 також подала апеляційну скаргу, якою просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
Третя особа в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримала, просила їх задовольнити.
Представник позивача та відповідач в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неявка вказаних осіб не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення третьої особи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2011 року (справа № 2а/21693/10/0570) заяву ОСОБА_2 про перегляд постанови Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року у справі № 2а/21693/10/0570 за нововиявленими обставинами було задоволено, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року у справі № 2а/21693/10/0570 - скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії - задоволено.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2011 року дану постанову було залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 лютого 2012 року касаційну скаргу ОСОБА_3 було залишено без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2011 року залишено без.
Підставою для прийняття Донецьким окружним адміністративним судом постанови за нововиявленими обставинами від 18 липня 2011 року було ухвалення постанови Донецьким апеляційним адміністративним судом від 25 березня 2011 року у справі № 2а-423/10/0537, якою постанову Олександрівського районного суду Донецької області від 20 грудня 2011 року у справі № 2а-423/10/0537 було скасовано, у задоволені позову ОСОБА_3 до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області про визнання приписів недійсними - відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 березня 2013 року касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2011 року у справі № 2а-423/10/0537 скасовано та направлено справу на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с. 58-61 т.2).
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року постанову Олександрівського районного суду Донецької області від 20 грудня 2010 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою було задоволено позов ОСОБА_3 до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області та визнано недійсними приписи інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області від 08.12.2009 року, 31.03.2010 року, 18.06.2010 року (а.с. 62-63 т. 2).
Вказаним судовим рішенням було встановлено наступне.
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю № 8 надано ОСОБА_5, ОСОБА_6 дозвіл від 25 травня 2004 року (а.с. 33 т. 1) на виконання будівельних робіт з перепланування приміщення магазину - кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1». В акті державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкту в експлуатацію від 27 травня 2004 року визначено, що перепланування 2/3 частки магазина - кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» здійснено ОСОБА_5, ОСОБА_6 за дозволом Інспекції № 8 від 25 травня 2004 року у відповідності до проекту та технічним умовам. Розпорядженням голови Олександрівської районної державної адміністрації № 251 від 27 травня 2004 року (а.с. 35 т.1) затверджено акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченої переплануванням 2/3 частки магазина - кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», виконаної забудовниками ОСОБА_5, ОСОБА_6 в АДРЕСА_1, загальною площею 411,2 кв.м, торговельною площею 88,1 кв.м.
Таким чином, судовим рішенням встановлено, що будівельні роботи з перепланування магазину здійснювали ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а не ОСОБА_3.
6 липня 2004 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6, ОСОБА_5 укладений договір купівлі-продажу 2/3 частин нежилого приміщення магазина - кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» (а.с.37 т.1). Рішенням виконавчого комітету Олександрівської селищної ради Олександрівського району № 60 від 22.11.2007 року за результатами розгляду заяви приватного підприємця ОСОБА_3 внесені зміни до поштової адреси нежилого приміщення магазину-кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого в АДРЕСА_1 на будинок 7а, яке належить на праві приватної власності ПП ОСОБА_3 ( а.с. 31 т.1).
8 грудня 2009 року посадовою особою Інспекції складений акт позапланової перевірки окремо розташованої будівлі магазину-кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1 ( а.с. 9 т.1). В акті зазначено, що згідно технічного паспорту, виданого БТІ 25 травня 2000 року, встановлено двері і закладений прохід дверний до офісу на першому поверсі будівлі, у підвальному приміщенні знесені декілька перегородок з цегли, які не є несучими та убрані з підсобного приміщення, зміни до технічного паспорту внесені в 2004 році. На час перевірки будівельні роботи не виконувалися. Тобто, в акті Інспекції від 08.12.2009 року не зазначений склад правопорушення та не наведено норми містобудівного законодавства, які не дотримано відповідачем.
8 грудня 2009 року Інспекцією прийнято припис про припинення експлуатації приміщення під магазин у зв'язку з порушенням ОСОБА_3 вимог статті 301 Закону України «Про планування та забудову територій». Проте, в приписі не конкретизовано склад правопорушення (а.с. 10 т. 1).
За частиною 1 статті 301 Закону України «Про планування та забудову територій» № 1699-Ш від 20 квітня 2000 року (в редакції станом на час складання припису) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, який видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Вказана норма містить вимоги до сертифікату та порядок його видачі.
З тексту вказаних вище акту перевірки та припису від 08.12.2009 року під час перевірки не встановлювалося та не фіксувалося порушення позивачем порядку отримання сертифікату або експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів без сертифікату.
В акті позапланової перевірки від 31 березня 2010 року Інспекцією зазначено, що ОСОБА_3 роботи після попередньої перевірки 8 грудня 2009 року не починалися і не виконувалися. З урахуванням того, що в приписі від 8 грудня 2009 року не вказано про такі заходи, як проведення певних робіт, то акт не містить складу правопорушення та вимог закону, який порушено ( а.с. 11 т. 1)
31 березня 2010 року Інспекцією прийнято припис про припинення експлуатації приміщення під магазин у зв'язку з порушенням ОСОБА_3 вимог статті 301 Закону України «Про планування та забудову територій». В приписі знов таки не конкретизовано склад правопорушення та не вказано, які саме заходи позивач повинен був здійснити за наслідками перевірки 8 грудня 2009 року й що саме не було дотримано (а.с. 12 т. 1).
В акті перевірки від 18 червня 2010 року Інспекцією зазначено, що після отримання припису від 31 березня 2010 року ОСОБА_3 експлуатує магазин після реконструкції 2004 року в порушення статті 301 Закону України «Про планування та забудову територій» (а.с. 13 т.1). Прийнятий за наслідками перевірки припис від 18 червня 2010 року містить вимоги щодо припинення експлуатації приміщення під магазин ( а.с. 14 т. 1).
Як свідчать акти перевірки, приписи, правовстановлюючі документи на магазин та документи про реконструкцію магазину, фактично відсутній та недоведений Інспекцією склад правопорушення у сфері містобудування та неправильно визначений суб'єкт відповідальності, оскільки реконструкцію у відповідності з дозволом Інспекції здійснювали попередні власники - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а не ОСОБА_3
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.12.2013 року постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року залишено без змін (а.с.170-171 т. 2).
Зокрема в ухвалі ВАСУ зазначено, що відповідно до положень ст.. 22 Закону України «Про планування та забудову територій» ( у редакції від 20.04.2000 року, яка була чинна у 2004 році) місцевими правилами забудови встановлюється порядок вирішення питань розташування, надання дозволу на будівництво об'єктів містобудування, надання дозволу на виконання будівельних робіт, прийняття цих об'єктів в експлуатацію, а також порядок здійснення контролю за містобудівною діяльністю. У той же час, положення ст. 30-1 цього Закону, які діяли на час виникнення спору, внесено Законом України від 29.06.2010 року № 2367-VI. Частинами шостою та сьомою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посилання на відповідну вимогу законодавства. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
В ухвалі зазначено, що враховуючи рішення комісії від 27.05.2004 року, яким спірний об'єкт будівництва прийнято в експлуатацію, що працівниками Інспекції порушено норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо проведення перевірки та оформлення її результатів, колегія суддів Вищого адміністративного Суду України дійшла висновку про невідповідність оспорюваних приписів відповідача критеріям законності, установленим частиною третьою статті 2 КАС України, а тому вони підлягають скасуванню.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути.
Частиною 1 ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для перегляду постанови Донецького окружного адміністративного суду від 18.07.2011 року у справі № 2а-21693/10/0570 за нововиявленими обставинами та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю в Донецькій області, ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2013 року у справі за заявою ОСОБА_3 про перегляд постанови Донецького окружного адміністративного суду від 18.07.2011 року за нововиявленими обставинами у справі № 2а-21693/10/0570 залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя І.В.Юрко
Судді Г.М.Міронова
А.А.Блохін