Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
13 лютого 2014 р. № 820/151/14
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Панова М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Ланцевич Я.П.,
представників сторін:
позивача - Кішко Д.О.,
відповідача - Потапенко І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Гутянський елеватор"
до Богодухівської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач, ТОВ "Гутянський елеватор" звернувся до адміністративного суду з позовом до ДПІ у Богодухівському районі Харківської області в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області № 0000282310/0 від 26.08.2009 р. про донарахування податку на прибуток в сумі 96516 грн. та штрафу в сумі 19303 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області № 0000292310/0 від 26.08.2009 р. про донарахування орендної плати земельного податку в сумі 23055,65 грн. та штрафу в сумі 11527,83 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області № 0000282310/1 від 23.10.2009 р. про донарахування податку на прибуток в сумі 96516 грн. та штрафу в сумі 19303 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області № 0000292310/1 від 23.10.2009 р. про донарахування орендної плати земельного податку в сумі 23055,65 грн. та штрафу в сумі 11527,83 грн. та стягнути судові витрати.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення відповідача прийняті з помилковим тлумачення норм права регулюючих спірні правовідносини, оскільки податкове законодавство не містить заборони віднесення до валових витрат та податкового кредиту сум, які є різницею між ціною придбання товару та ціною його реалізації меншою, ніж ціна придбання. Щодо орендної плати за землю, позивач зазначає, що ним було в повному обсязі виконані грошові зобов"язання за відповідним договором оренди з органом місцевого самоврядування, додаткових угод про збільшення орендної плати ним не підписувалось.
Провадження у даній справі ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було відкрито 23.11.2009 року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2010 року позовні вимоги ТОВ "Гутянський елеватор" - були задоволені частково: скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області № 0000282310/0 від 26.08.2009 року; № 0000282310/1 від 23.10.2009 року, в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з вказаною поставою було подано апеляційну скаргу. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2010р. по справі № 2-а43552/09/2070 скасовано в частині скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області № 0000282310/0 від 26.08.2009 року; № 0000282310/1 від 23.10.2009 року і в цій частині в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Гутянський елеватор" - відмовлено .в іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2010 р. по справі № 2-а-43552/09/2070 - залишено без змін. ТОВ "Гутянський елеватор" було подано касаційну скаргу .
Ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 25 листопада 2013 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2010 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2010 року скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити з підстав та мотивів викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в повному обсязі. В обгрунтування заперечень зазначив, що при прийнятті спірних рішень відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечення проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що працівниками ДПІ у Богодухівському районі Харківської області була проведена планова виїзна перевірка Закритого акціонерного товариства "Гутянський елеватор"(ЗАТ "Гутянський елеватор") з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.03.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.03.2009р.
За результатами проведеної перевірки було складено акт від 17.08.2009р. № 353/233/31834605 про результати планової перевірки ЗАТ "Гутянський елеватор" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року валютного та іншого законодавства за період з 01..01.2008 року по 31.03.2009 року, яким встановлено порушення позивачем, а саме: завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.1 Декларацій „витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" за І квартал 2008 року у сумі 985663,12 грн.
В акті перевірки зазначено, що згідно договору № 145-ОЛ від 27.11.2008 року ЗАТ "Гутянський елеватор"придбає, а ТОВ "Кернел-Трейд"продає олію соняшникову нерафіновану по накладних: РНД-05795 від 06.02.2009 року в кількості 1931,367 тн. по ціні 4117,90 грн. за тону, вартість без ПДВ-7953175,19 грн.,ПДВ-1590635,04 грн., загальна вартість з урахуванням ПДВ 9543810,23 грн.; РНБ-05797 від 19.02.2009 року в кількості 2000 тн. по ціні 4117,90 грн. за тону, вартість без ПДВ 8235800 грн., ПДВ - 1647160 грн.; РНБ-05798 від 26.02.2009 року в кількості 674,54 тн. по ціні 4117,90 грн. за тону, вартість без ПДВ - 2777688,26 грн., ПДВ-555537,65 грн., загальна вартість з урахуванням ПДВ 3333225,90 грн. Вартість придбаної ЗАТ "Гутянським елеватором"олії нерафінованої в кількості 4606,17 тн., віднесеної до складу валових витрат в 1 кварталі 2009 року складає 18966663,45 грн.
В подальшому реалізація отриманого товару відбулась в лютому - березні 2009 року , з контракту №038/08/48-1 від 22.01.09 року та біржового контракту № СГ-ЗЕД-4/22/13-F від 22 січня 2009р. (копія додається) фірма нерезидент Switzerland/ Geneva "Inerco Trade S.A" договір №038/08/48-1 від 22.01.08 м. Полтава експортував олію соняшникову нерафіновану у кількості 6300 тонн фактурною вартістю 24594570,0 грн. (в еквіваленті 3194000 дол. США ): ВМД №500040416/9/000467 від 10.02.2009 року на суму 14 153 433,29 грн. (в еквіваленті 1838108,22 дол. США) олія нерафінована в кількості 3625,460 тн. по ціні 3903,90 грн , в тому числі 1931,367 тн. по ціні 3903,90 грн. за тону на суму 7539863,63 грн., ВМД №500040416/9/000697 від 23.02.2009 року на суму 7807800,0 грн (в еквіваленті 1014000,0 дол. США) олія нерафінована в кількості 2000,0 тн. по ціні 3903,90 грн., ВМД №500040416/9/000904 від 06.03.2009 року на суму 2633636,71 грн (в еквіваленті 341991,78 дол. США) олія нерафінована в кількості 674,54 тн. по ціні 3903,90 грн.
Вартість реалізовано олії нерафінованої в кількості 4606,17 тн., віднесеної до складу валового доходу в 1 кварталі 2009 року, складає 17981000,33 грн.
Виходячи з вище викладеного в акті було зроблено висновок, що вище зазначений товар реалізовано за ціною, яка значно нижче прибуткової ціни, а саме, різниця за 1 тону складає 214 грн./тн., різниця між витратами на придбання товару та доходом від його подальшого продажу-985663,12 грн.
Таким чином, на думку відповідача, підприємство здійснивши збиткову операцію, не мало підстав відносити до складу валових витрат суму 985663,12 грн. - різницю між витратами на придбання товару та доходом від його подальшого продажу, а саме чим порушило вищезазначені п. 1.32 та 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями та абзац 2 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".
Також актом перевірки встановлено, що перевіркою достовірності відображених показників у поданих податкових деклараціях вх. ДПІ від 29.01.2008р. № 522 та від 02.02.2009р. № 2040 орендної плати за земельні ділянки підприємством за період з 01.01.2008р. по 31.03.2009р. встановлено:
Перевіркою відображеного у рядку 1 податкової декларації орендної плати за земельні ділянки "нараховано орендної плати на 2008, 2009 рік показника за період з 01.01.2008р. по 31.03.2009р. у загальній сумі 34409,99 грн. встановлено, що на формування показника цього рядка розрахунку мали вплив такі показники: - нормативна грошова оцінка земельної ділянки 1673952,00 грн. згідно договору оренди землі б/н від 25.07.2005р. (копія додається), орендна плата у відсотках від грошової оцінки - 1,5 %, коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки землі 1,035; 1,028 та додатково в 2009р. 1.1: відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000р. №783 "Про проведення індексації грошової оцінки земель".
Також актом перевірки встановлено, що ЗАТ "Гутянський елеватор"заключило договір оренди землі №б/н від 25.07.2005р. з Губарівською сільською радою про оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення (землі промисловості) загальною площею 98737 кв. м. під виробничими спорудами.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1673952,00 грн.
Договір укладено на 50 років. Орендна плата складає 1,5% нормативної грошової оцінки землі, а саме 25109,28 грн., обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Виходячи з вище викладеногов акті перевірки зроблено висновок, що ЗАТ "Гутянський елеватор" заниженно задекларованих ЗАТ "Гутянський елеватор" показників відображених у рядку 1 податкової декларації орендної плати за земельні ділянки " нараховано орендної плати на 2008, 2009 рік" всього у сумі 23055,65 грн., у тому числі за період з 04.06.2008р. по 31.12.2008р. в сумі 15361,52 грн., за 1 кв. 2009 р. в сумі 7694,13 грн..
На підставі вище викладеного керівником ДПІ у Богодухівському р-ні Харківської області 26 серпня 2009 року у відношенні ЗАТ "Гутянський елеватор"було прийнято повідомлення-рішення № 0000282310/0, яким останньому нарахований податок на прибуток у розмірі 96516 грн. та штрафну санкцію 19303 грн. та повідомлення-рішення № 0000292310/0, яким ЗАТ "Гутянський елеватор" нарахований земельний податок податок у розмірі 23055,65 грн. та штрафну санкцію 11527,83 грн.
27.08.09 року Позивач, відповідно до вимог п.п. 5.2.2, п.5.2. статті 5 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", було подано скаргу №491 на повідомлення-рішення № 0000282310/0 від 26.08.2009 p., № 0000292310/0 від 26.08.2009 р. до ДПІ у Богодухівському р-ні, яка 23.10.09р. прийняла рішення №47/10/25-007 про залишення скарги без задоволення та за результатами розгляду винесла податкові повідомлення-рішення від 23.10.09р. за № 0000282310/1 та № 0000292310/1, якими суму визначених податкових зобов'язань залишено без змін.
05.11.2009р. Позивачем було подано скаргу №607 на вищенаведені повідомлення-рішення до ДПА у Харківській області, яка 13.11.09р. прийняла рішення №4711/10/25-103 про залишення повторної скарги без розгляду.
Як було встановлено судом 27.11.2008 року між ЗАТ „Гутянський елеватор" та ТОВ „Кернел-Трейд" укладено договір за № 145-ОЛ на поставку олії соняшникової нерафінованої, українського походження.
Відповідно до розділу 2 договору „Ціна, кількість та вартість товару" обумовлено: " 2.1. Загальна кількість товару, що постачається Постачальником за цим договором складає 6300 тон +/-15%, загальною вартістю 23 782 500,00 грн. +/-15%, у тому числі ПДВ у розмірі 20% 3 963 750,00 грн., по ціні 3775,00 грн. за тону товару, враховуючи ПДВ, при умові оплати до 31.12.2008 року. 2.2. В разі здійснення часткової оплати за Товар після 31.12.2008 року ціна Товару буде складати 4941,48 грн. за тону товару, враховуючи ПДВ. 2.3. В разі здійснення часткової оплати в термін до 31.12.2008 року, товар постачається по ціні, вказаної в п. 2.1., в кількості пропорційній розміру здійсненої оплати."
22.01.2009 року між ЗАТ „Гутянський елеватор" та „Іпегко Trede S.A." укладено контракт за № 038/08/48-1 про експорт олії соняшникової нерафінованої, врожаю 2008 року.
Відповідно умов контракту кількість товару складає 6300 тон +/-15%, вартість 1 тони 507,00 дол. США, загальна вартість контракту 3 194 100 дол.США.
За період з 27.11.2008 року по 31.12.2008 року ЗАТ „Гутянський елеватор" перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ „Кернел-Трейд", як попередню оплату за олію соняшникову кошти в розмірі 6 400 000,00 грн.
Під перераховану попередню оплату ТОВ „Кернел-Трейд" поставив в адресу ЗАТ „Гутянський елеватор" 06.02.2009 року олію соняшникову в кількості 1695,364 тн по ціні 3775,00 грн. (з ПДВ) за тону, вартість без ПДВ 5333 333,33 грн., ПДВ - 1066666,67 грн., загальна вартість з урахуванням ПДВ 6 400 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РНБ-05794 від 06.02.2009 року.
В подальшому на виконання умов договору ТОВ „Кернел-Трейд" поставив в адресу ЗАТ „Гутянський елеватор" олію соняшникову в кількості 4605,907 тн по ціні 4941,48 грн (з ПДВ) за тону, вартість без ПДВ 18966663,45 грн, ПДВ 3793332,69 грн, загальна вартість з урахуванням ПДВ 22 759 996,14 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РНБ-05795 від 06.02.2009 року № РНБ-05797 від 19.02.2009 року • № РНБ-05798 від 26.02.2009 року.
Всього на виконання умов договору ТОВ „Кернел-Трейд" поставив в адресу ЗАТ „Гутяпський елеватор" олію соняшникову в кількості 6301,271 тн., вартість без ПДВ 24 299 996,78 грн, ПДВ 4859999,36 грн. загальна вартість з урахуванням ПДВ 29 159996,15 грн.,
В подальшому на виконання умов контракту з „Іпегко Trede S.A." № 038/08/48-1 від 22.01.2009 року позивач реалізував на експорт олію соняшникову нерафіновану в кількості 6300 та на суму 24 594 570,00 грн. (в еквіваленті 3 194000 дол. США). Факт реалізації підтверджується наступними вантажно-митними деклараціями: ВМД № 500040416/9/000467 від 10.02.2009 року в кількості 3625,460 тн. на суму 14153433,29 грн. (в еквіваленті 1 838 108,22 дол. США), дата перетину митного кордону України 15.02.2009 року, ВМД № 500040416/9/000697 від 23.02.2009 року в кількості 2000 тн. на суму 7 807 800 грн. (в еквіваленті 1014 000 дол. США), дата перетину митного кордону України 27.02.2009 року. ВМД № 500040416/9/000904 від 06.03.2009 року в кількості 674,540 тн. на суму 2 633 336,71 грн. (в еквіваленті 341991,78 дол.США), дата перетину митного кордону України 09.03.2009 року.
Валютна виручка в розмірі 3 194 000 дол. США надійшла на валютний рахунок ЗАТ „Гутянський елеватор" в повному обсязі без порушень валютного законодавства України.
Убуток олії соняшникової за рахунок аспіраційних втрат та втрат по відбору проб для аналізу становить 1,271тн. (підтверджується Актом про втрати).
У відповідності до положень п.п. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"зазначено, що платник податку відносить до складу валових витрат суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.
Відповідно до п. 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
В пп. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» сказано, що платник податку відносить до складу валових витрат суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.
За змістом визначення, наведеного в Законі України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - це подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, як випливає з визначень даних термінів, господарська операція є дія або подія, яка викликає зміни в структурі ресурсів, контрольованих підприємством, у результаті минулих подій, виконання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому, та зобов'язань у власному капіталі підприємства.
Відповідно до п. 3.1 ст. З Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п. 4.3 цього Закону на: - суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 цього Закону. - суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст. 8 і 9 цього Закону
Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий доход включає - загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг)
Відповідно до п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - не включаються -до складу валового доходу - суми податку на додану вартість, отримані (нараховані) платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів (робіт, послуг), за винятком випадків, коли підприємство-продавець не є платником податку на додану вартість.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних, як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - не включаються до складу валових витрат витрати на: - сплату податку на прибуток підприємств, податку на нерухомість, а також податків, установлених пунктами 7.8, 10.2 і статтею 13 цього Закону; сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, сплату податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються за рахунок сум виплати таких доходів згідно із законом України про оподаткування доходів фізичних осіб.
Таким чином, виходячи з вищенаведеного до валових витрат підприємства повинні відноситися будь-які витрати платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних, як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності без врахування податку на додану вартість.
З зазначеного виходить, що підприємство при укладанні контракту купівлі-продажу з нерезидентом мало на меті отримання прибутку і здійснювало свою діяльність у відповідності з визначеними цілями, однак його діяльність може на дати очікуваного результату (більшого прибутку) з незалежних від Підприємства причин, що спростовує висновки Відповідача про здійснення Підприємством негосподарської діяльності, тобто такої, що не передбачає отримання прибутку. Разом з тим, збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності, як негосподарської. Неотримання підприємством прибутку від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю товариства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати прибуток від конкретної операції.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
На підставі вищезазначеного, право на податковий кредит по податку на додану вартість у платника виникає з дати видачі йому податкових накладних контрагентами.
Згідно п.п. 7.2.3, 7.2.4 ст.7 Закону податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому Законом. Відповідно до положень підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону У країни «Про податок на додану вартість», податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до п.7.4.5. ст.7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). При цьому у системному зв'язку приписів п.п. 7.2.6. п. 7.2., п.п 7.4.5. п. 7.4., п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону «Про ПДВ» визначено момент виникнення права платника податків на податковий кредит та момент, в який суми податку на додану вартість можуть бути віднесені платником податку до-складу податкового кредиту, тобто той момент, в який платник податків має не тільки право на податковий кредит, але й достатні, визначені Законом «Про ПДВ» правові та фактичні підстави для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідного періоду.
Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що висновок у Акті, що підприємством порушено п. 1.32 та п. 5.1. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами - та доповненнями) та абзацу 2 п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість", а саме „не правомірності віднесення до складу валових витрат різницю між витратами на придбання товару та доходом від його подальшого продажу за рахунок здійснення збиткової операції"" та те, що „підприємство придбало олію соняшникову нерафіновану, за цінами вищими від ціни реалізації"" - не відповідає дійсності та є помилковим, а тому операція по придбанню та реалізації олії соняшникової була направлена ЗАТ „Гутянський елеватор" на отримання прибутку та підприємством було правомірно віднесено до складу валових витрат та податкового кредиту витрати по придбанню олії соняшникової нерафінованої у ТОВ „Кернел-Трейд" згідно договору № 145-ОЛ від 27.11.2008 року.
Також відповідачем в акті вказується на порушення ч. 4. ст. 21 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 року № 161-ХІУ (зі змінами та доповненнями), а саме підприємством занижено суму орендної плати за землю за період з 04.06.2008 року по 31.03.2009 року на суму 23055,65грн.
25 липня 2005 року між Губарівською сільською радою та ЗАТ „Гутянський елеватор" було укладено договір оренди земельної ділянки площею 98737,00кв.м. за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с. Губарівка, вул. Гутянська, 91-а. Пунктом 9 Договору річний розмір орендної плати було встановлено 25109,28грн. Договір зареєстровано у Богодухівському відділі реєстрації земель Харківської регіональної філії ДП „Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що в Державному реєстрі вчинено запис від 10.08.2005 року за № 040568600001. Строк дії договору 50 років.
Пунктом 10 Договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, що позивач і виконував, підтвердженням чого є відповідні виписки банку про сплату орендних платежів та податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008 -2009 рік, що знаходяться у матеріалах справи.
Рішенням Губарівської сільської ради від 23.01.2008 року № 158-У „Про затвердження розмірів орендної плати за землю на території Губарівської сільської ради" були затверджені нові коефіцієнти дня розрахунку орендної плати. При цьому жодного проекту додаткової угоди щодо внесення будь-яких змін у діючий договорі оренди остання позивачу не направляла та відповідно ним не було підписано. Зворотнього у судовому засіданні не доведено.
Відповідно до п.32 даного договору оренди землі зміна умов договору оренді здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо змін умов договору спір розв'язується у судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається виключно за взаємною згодою сторін, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Слід зазначити, що вказаний договір не передбачає односторонньої зміни умов договору, а зазначений Закон не встановлює норми, відповідно до якої змінювались би умови раніше укладених договорів оренди землі у односторонньому порядку, чи автоматичної зміни умов договору у зв'язку зі вступом в дію цього Закону. Таким чином, підвищення розміру орендної плати за Законом не обумовлює автоматичного внесення змін у договір оренди землі.
Відповідно до ч.2 ст.21 ЗУ «Про оренду землі» розмір, форма та строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Аналогічний порядок передбачено також ст.19 ЗУ «Про плату за землю».
Згідно ч.1 ст. 30 ЗУ «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
Таким чином, зміна розміру земельного податку згідно із Законом від 03.06.2008 № 309-VI є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі за взаємною згодою сторін або на підставі відповідного рішення суду, прийнятого за наслідками вирішення спору між сторонами договору у разі недосягнення згоди щодо зміни. Без внесення таких змін до договору оренди землі орендна плата сплачується в розмірі, встановленому за угодою сторін у договорі.
Виходячи з вимог ст. 14, ст. 20 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 № 1251-XII (чинного на час виникненні спірних відносин) орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності належить до загальнодержавних податків, зборів (обов'язкових платежів), контроль за правильністю та своєчасністю справляння яких здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.
Статтею 27 Закону контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, покладено на органи державної податкової служби.
Згідно ст.286 Господарського кодексу України розмір орендної плати може бути змінено за згодою сторін, а також в інших випадках встановлених законодавством.
Статею 188 Господарського кодексу України встановлено порядок зміни договорів. Відповідно до якого сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягай згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Зазначений порядок Губарівською сільською радою не дотримано. Жодного проекту додаткової угоди про зміну орендної плати до позивача не направлялось та відповідно ним не було підписано. Зворотнього у судовому засіданні не доведено. Права на звернення до суду зазначеною Губарівською сільською радою не використано.
Слід зазначити, що зміни до договору оренди у разі їх погодження вступили б в силу з дати належного оформлення таких змін відповідною додатковою угодою та її державної реєстрації оскільки, згідно із статтею 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. А ст. 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Таким чином, даниї договір оренди на сьогоднішній день діє на визначених в ньому умовах і жодних порушень в частині заниження плати за землю, як про це зазначає відповідач підприємством не вчинено.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гутянський елеватор" до Богодухівської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області № 0000282310/0 від 26.08.2009р.; № 0000292310/0 від 26.08.2009р.; № 0000282310/1 від 23.10.2009р., № 0000292310/1 від 23.10.2009р.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 18 лютого 2014 року.
Суддя Панов М.М.