20 лютого 2014 року м. Черкаси справа № 823/98/14
15 годин 41 хвилина
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Роя О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду адміністративну справу № 823/98/14
за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області (надалі - УПФУ в м. Смілі та Смілянському районі) [представник позивача Голіненко М.О. - за довіреністю]
до публічного акціонерного товариства «Смілянське автотранспортне підприємство 17128» (надалі - ПАТ «Смілянське АТП 17128») [представник відповідача Омельченко В.В. - за довіреністю]
про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, прийняв постанову.
УПФУ в м. Смілі та Смілянському районі, звернувшись до суду з адміністративним позовом, просить стягнути з ПАТ «Смілянське АТП 17128» заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, за період листопад-грудень 2013 року у сумі 32 887 грн. 48 коп.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач у порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не виконав обов'язку щодо сплати до УПФУ в м. Смілі та Смілянському районі заборгованості з покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за наявної недоїмки на початок листопада у сумі 74927,81 грн. і несплаченої суми боргу на кінець року у сумі 63457,81 грн., що облікована згідно картки особового рахунку на відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2.
У судовому засіданні представник позивача зазначає, що відповідачем хоча і було сплачено відповідні суми за зобов'язаннями з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період за листопад у сумі - 17 208 грн. 69 коп. та грудень 2013р. у сумі - 15 678 грн. 79 коп., проте були зараховані на погашення попередньо облікованих боргів, що рахуються за підприємством, тобто за попередні періоди у порядку календарної черговості їх виникнення, оскільки відповідно до п. 5.4 Порядку ведення органами ПФУ обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 № 21-2 облік надходження сум платежів у картках особових рахунків платників здійснюється у порядку календарної черговості настання строків сплати відповідних сум платежів. Управлінням правомірно було зараховано сплачені суми на погашення боргів за попередні періоди у порядку календарної черговості їх виникнення.
Відповідач позов не визнав, 05.02.2014 подано заперечення, де зазначив, що кошти на виплату та доставку пільгових пенсій за період з листопада по грудень 2013 року підприємством повністю сплачено, однак позивач зарахував вказані кошти в рахунок погашення заборгованості іншого періоду, хоча у позивача не було законних підстав самостійно визначати призначення платежу, тому в задоволенні позовних вимог просив відмовити. В обґрунтування своєї позиції надав платіжні доручення від 18.11.2013 № 1074 на суму 17 208 грн. 69 коп. з призначенням платежу - пільгові пенсії за листопад 2013р. (а.с. 25) та від однієї і тієї ж дати 20.12.2013 за одним і тим же номером №1196 на одну і ту саму суму 15 678 грн. 79 коп., проте з різним призначенням платежу - пільгові пенсії за листопад 2013р. (а.с. 26), пільгові пенсії за грудень 2013р. (а.с. 53). Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у запереченні, посилаючись на судову практику у аналогічних спорах.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.
ПАТ «Смілянське АТП 17128» зареєстровано як юридичну особу 14.11.1995 виконавчим комітетом Смілянської міської ради, ідентифікаційний код 03115436 (а.с. 5).
Із наданих суду документів встановлено, що на обліку в УПФУ в м. Смілі та Смілянському районі у листопаді 2013р. перебувало 12 осіб (ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14), а у грудні 2013 перебувало 11 осіб (ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14). Зазначені особи отримують пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пп. «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (надалі - Закон № 1788), як працівники відповідача, починаючи з 2010 року. Відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівникам якого призначено і виплачено пенсію на пільгових умовах, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам.
Судом встановлено, що позивачем понесено витрати на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам відповідача за листопад 2013 року - у сумі 17 208 грн. 69 коп. та за грудень 2013 року у сумі 15 678 грн. 79 коп., а всього у сумі 32 887 грн. 48 коп. згідно направлених, отриманих відповідачем та не оскаржених (а.с.7-10) розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за листопад 2013 року (а.с. 8) та за грудень 2013 року (а.с. 9). На адресу відповідача направлялись корінці повідомлення форми Ю від 15.11.2013 №15 та від 12.12.2013 №15 (а.с.7,9). Зазначені повідомлення отримано відповідачем, що підтверджується відмітками у рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення (а.с.7,9) і не заперечується.
У ст. 13 Закону № 1788 пунктами «б» - «з» визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України (ст. 3 Закону № 400/97-ВР). Згідно п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (надалі - Закон 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Відповідно до абз.4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених п. 1 та п. 2 ст. 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону № 1788 до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (надалі - Закон № 1058).
Відповідно прикінцевих положень Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058, пенсії призначаються за нормами цього Закону у разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (надалі - Інструкція № 21-1) відшкодовуються витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 прикінцевих положень Закону № 1058. Відповідно п. 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
ПАТ «Смілянське АТП 17128» на виконання вимог УПФУ в м. Смілі та Смілянському районі платіжними дорученнями від 18.11.2013 №1074 на суму 17 208 грн. 69 коп. із призначенням платежу: сплата пільгової пенсії за листопад 2013 року (а.с. 25) та від 20.12.2013 №1196 на суму 15 678 грн. 79 коп. із призначенням платежу: сплата пільгової пенсії за листопад 2013 року (а.с. 26) і від 20.12.2013 №1196 на суму 15 678 грн. 79 коп. із призначенням платежу: сплата пільгової пенсії за грудень 2013 року (а.с. 53), сплачено фактично за вказаний період відповідачем 32 887 грн. 48 коп. У судовому засіданні представник відповідача пояснював таке дублювання платіжних доручень за № 1196 технічною помилкою, а представник позивача зазначив, що мова йде про зарахування одного платежу за грудень місяць.
Частиною 5 ст. 106 Закону № 1058-IV встановлено, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій. Частиною 3 ст. 106 Закону встановлено, що органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Доказів про списання (прощення, погашення) суми недоїмки не надано (редакція закону станом 23.12.2010; пенсії призначені, починаючи з 2010 року - а.с. 8,10).
У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права) (ч. 7 ст. 9 КАС України)
Зазначені кошти позивачем зараховано у рахунок погашення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у порядку календарної черговості її виникнення, у зв'язку з чим сума несплаченого боргу на кінець 2013 року - 63 457 грн. 81 коп. (74927,81 - 32887,48 - 3500 - 2500 - 1000 - 1000 - 1000).
Суд зазначає, що у зв'язку з несплатою у встановленому порядку суми «недоїмки» (а.с. 11, а.с. 19, а.с. 61-63) на початок листопада 74927,81 грн.: суми надходжень згідно платіжних доручень від 18.11.2013 №1074 на суму 17 208 грн. 69 коп. та від 20.12.2013 №1196 на суму 15 678 грн. 79 коп. зараховано у зменшення недоїмки у порядку календарної черговості та інших сплат за спірний період у сумі (20.11.13 - 2470 грн., 25.11.13 - 3500 грн., 03.12.13 - 2500 грн., 05.12.13 - 1000 грн., 12.12.13 - 1000 грн., 16.12.13 - 1000 грн.). Станом на день розгляду справи у суді за відповідачем продовжується обліковуватись недоїмка у сумі 63 457 грн. 81 коп. (а.с. 63): фактично у січні нараховано до сплати - 14339,3 грн., сплачено - 14339,3 грн., зараховано у зменшення недоїмки - 14339,3 грн., що утворилась у зв'язку із несвоєчасною сплатою нарахованих сум до відшкодування, зокрема за квітень-грудень 2008 : нараховано до сплати - 38532,21 грн., сплачено - 18910,53 грн., не доплачено у строки - 19621,68 грн.; за 2009 у строки не доплачено - 54267,89 грн.; за 2010 у строки не доплачено - 67839,86 грн.; за 2011 у строки не доплачено - 67839, 86 грн.; за 2012 у строки не доплачено - 75362,6 грн.; за 2013 у строки не доплачено - 64457,81грн. (а.с. 61-63).
Маючи несплачену недоїмку і сплачуючи при цьому поточні суми, відповідач не вважається таким, що своєчасно виконав зобов'язання за звітний період.
Суд зазначає, що стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком 2 в окремі періоди у справі: №2а/2370/2688/2011 за період з 26.08.2010 до 26.02.2011 на загальну суму 30577 грн. 22 коп., №2а/2370/7095/2011 за період з 27.03.2011 до 26.05.2011 у сумі 20753 грн. 77 коп., №2а/2370/1398/2012 про стягнення 44576 грн. 08 коп. боргу за січень-березень 2012 року, №2а/2370/3351/2012 за період з 26.04.2012 до 26.06.2012 у сумі 34649 грн. 31 коп. не є предметом розгляду даної справи та не містять посилання на досліджувані факти даної справи, зокрема генези залишку недоїмки на початок листопада у сумі 74927,81 грн. і несплаченої суми боргу на кінець 2013 року у сумі 63457,81 грн. (а.с. 27-44) з огляду на визнання законними рішення управління ПФУ за результатом розгляду справи № 2а-2950/09/2370 (а.с. 64-65).
Судом встановлено, що відповідач несвоєчасно виконує обов'язки з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком 2, починаючи з 2008 року, коли недоїмка збільшувалась, а щомісячні сплати на покриття витрат не були тотожними нарахованим до сплати та відшкодування сумам згідно направлених розрахунків позивача. Матеріали справи не містять доказів про розстрочення чи оскарження сум відповідачем, що належить відшкодувати, зважаючи на відомості особового рахунку за період з 01.04.2008 по 19.02.2014(а.с.61-63).
Суд, перевіряючи повноваження позивача зараховувати сплачені страхувальником поточні суми у рахунок погашення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам, зважаючи на позицію відповідача щодо неможливості зміни призначення платежу зазначає про наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських Конституцією та Законами України.
Частиною 3 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суду не надано доказів про визнання протиправними дій, рішень, вимог, повідомлень (а.с. 7, а.с. 9), розрахунків (а.с. 8, а.с. 10) позивача про визначення суми зобов'язань зі сплати щомісячних сум за платежем: відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
Порядком ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 №21-2 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 988/18283 установлюється механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, сум штрафів та пені, що застосовуються до платників, на яких покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Відповідно п. 5.1 облік надходження сум платежів до органів Пенсійного фонду в картках особових рахунків платників проводиться на підставі документів, зазначених у п. 2.4 розділу II цього Порядку (5.1). Відповідальною особою, яка проводить їх обробку, за зовнішніми ознаками перевіряються дані заповнення реквізиту «Призначення платежу» (5.3). Операції здійснюються в картках особових рахунків платників у хронологічному порядку. Облік надходження сум платежів у картках особових рахунків платників здійснюється в порядку календарної черговості настання строків сплати відповідних сум платежів (5.4).
Судом враховано, що позивач діяв у правовому полі, визначеному чинним законодавством, зараховуючи суми, сплачені відповідачем, у порядку календарної черговості виникнення не змінюючи призначення платежу, оскільки останні надходили у погашення попередньої недоїмки згідно даних особової картки страхувальника - відповідача.
За таких обставин, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що належить задовольнити.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем - суб'єктом владних повноважень з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 160, 162, 167 КАС України, суд,
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Смілянське автотранспортне підприємство 17128» (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. В.Гордієнко, 108, ідентифікаційний код 03115436) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Леніна, 35, ідентифікаційний код 37802563) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період з листопада 2013р. по грудень 2013р. у сумі 32 887 (тридцять дві тисячі вісімсот вісімдесят сім) грн. 48 коп.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 24 лютого 2014р.
Суддя Л.В.Трофімова