29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"24" лютого 2014 р.справа № 924/1599/13
Господарський суд Хмельницької області у складі:
Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрохімічна компанія „ВІТАГРО", м. Волочиськ, Хмельницька область
до Сільськогосподарського (фермерського) господарства „Вікторія-Агро", с. Стріхівці Ярмолинецького району, Хмельницька область
про стягнення 25 855,85 грн., з яких 2 088,25 грн. пені, 23 286,51 грн. штрафу, 481,09 грн. 3% річних
За участю представників сторін:
від позивача: Бундз Т.В. - за довіреністю від 14.08.2013 р.;
від відповідача: не прибув.
В засіданні суду 24.02.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України.
Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача 65 855,84 грн., з яких 39 999,99 грн. основного боргу, 2 088,25 грн. пені, 23 286,51 грн. штрафу, 481,09 грн. 3% річних, посилаючись на доводи, викладені у позові.
Ухвалою суду від 24.02.2014р. провадження у справі припинено в частині стягнення основного боргу в сумі 39 999,99 грн. за відсутністю предмета спору в порядку п.п.1-1 ст.80 ГПК України.
Представник позивача в засідання суду 24.02.2014р. прибув, підтримав позовні вимоги в частині стягнення із відповідача 25 855,85 грн., з яких 2 088,25 грн. пені, 23 286,51 грн. штрафу, 481,09 грн. 3% річних із підстав, викладених у позові згідно розрахунків.
Відповідач своїм процесуальними правами не скористався, повноважного представника в засідання суду не направив, поважні причини неявки не повідомив, витребуваного судом письмового відзиву на позов не надав, хоча про слухання справи повідомлявся із направленням ухвал від 16.12.2013р., від 09.01.2014р., від 23.01.2014р., від 10.02.2014р. згідно реєстрів відправки поштової кореспонденції.
Судом в даному випадку приймається до уваги, що неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою відкладення справи на іншу дату.
Тому, для уникнення зловживання процесуальними правами з боку учасників судового розгляду, враховуючи, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного їх повідомлення про слухання справи в суді, суд вважає за доцільне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст.75 ГПК України, за наявними документами.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Агрохімічна компанія „Вітагро", м. Волочиськ значиться в Єдиному державному реєстрі як юридична особа, що підтверджено Випискою із ЄДР від 02.02.2012р. №465376 серія ААА, Витягом із ЄДР станом на 22.11.2013р. №775423.
25.02.2013р. між ТОВ „Агрохімічна компанія „Вітагро" (продавець) та СФГ „Вікторія-Агро" (покупець) було укладено договір поставки №11-02/13ХМ, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця засоби захисту рос лин, регулятори росту рослин та/або мікродобрива (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість. (п.п.1.1 договору).
Згідно п.п.1.2, 1.3 договору передбачено, що найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, вартість то вару загальна, термін оплати, а також інші умови будуть визначені в специфікаціях-додатках до договору, які є невід'ємними частинами договору. Якість Товару відповідає сертифікату якості підприємства-виробника.
Відповідно до п.п.2.1, 2.2, 2.3 договору передбачено, що ціна товару вираховується, як сума вартостей усіх партій товару (згідно відповідних специфікацій), переданих постачальником у власність покупцю. Покупець проводить оплату вартості товару шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника у банківсь кій установі. Термін та схема оплати кожної партії товару будуть обговорюватись сторонами в кожному конкретному випадку окремо, та відображатись у відповідних специфікаціях-додатках, які є додатками до цього договору. Сторони встановлюють, що протягом строку дії договору, грошові зобов'язання покупця існують і підлягають сплаті у гривнях. Сума у гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику як оплата вартості товару, визнача ється шляхом множення грошового еквівалента ціни товару (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору (специфікація) на курс продажу іноземної валюти, встановленого ПАТ „РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" на банківський день, який передує фактичній оплаті Покупцем ціни Товару (її неоплаченої частини).
У випадку порушення покупцем більше 30 календарних днів строку оплати за товар, вказаного в відповідній спе цифікації-додатку, постачальник має право відмовити у подальшій поставці товару та вважається, що строк оплати за товар, поставлений раніше, відповідно до умов даного договору настав. При цьому покупець зобов'язаний оплатити в повному розмірі за поставлений раніше товар протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання вимоги постачальника (п.п.2.8 цього договору).
П.п.7.2.1 договору передбачено, що за затримку з оплатою постачальнику за поставлений товар, покупець, сплачуючи штраф в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу, а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.
25.02.2013р. сторони підписали Додаток №1 до договору №11-02/13 ХМ від 25.02.2013р., Додаток №2 до договору №11-02/13ХМ від 25.02.2013р. Додаток №3 до договору №11-02/13ХМ від 25.02.2013р., Додаток №4 до договору №11-02/13ХМ від 25.02.2013р.; 27.05.2013р. сторони підписали додаток №5 до договору №11-02/13ХМ від 25.02.2013р.; 02.07.2013 року сторони підписали Додаток №6 до договору №11-02/13ХМ від 25.02.2013р.; 03.08.2013 року сторони підписали Додаток №7 до договору №11-02/13ХМ від 25.02.2013р., Додаток №8 до Договору №11-02/13ХМ від 25.02.2013р., Додаток №9 до договору №11-02/13ХМ від 25.02.2013р.; 21.10.2013 року сторони підписали додаток №10 до Договору №11-02/13ХМ від 25.02.2013р., яким встановили назву товару, кількість, ціну, загальну вартість товару, терміни поставки та календарний графік платежів.
На виконання умов договору постачальник передав, а покупець прийняв товар на загальну суму 114 942,91 грн., а саме:
- по видатковій накладній №ВА000000017 від 27.03.2013р. через Романюк В.А. по довіреності №5 від 27.03.2013р. на суму 9 851,28 грн.;
- по видатковій накладній №ВА000000133 від 19.04.2013р. через Романюк В.А. по довіреності №2 від 17.04.2013р. на суму 37 131,24 грн.;
- по видатковій накладній №ВА000000019 від 20.04.2013р. через Романюк В.А. по довіреності №2 від 17.04.2013р. на суму 10 227,30 грн.;
- по видатковій накладній №ВА000000018 від 23.04.2013р. через Романюк В.А. по довіреності №6 від 23.04.2013р. на суму 13 484,40 грн.;
- по видатковій накладній №ВА000000213 від 26.04.2013р. через Романюк В.А. по довіреності №4 від 26.04.2013р. на суму 13 776,00 грн.;
- по видатковій накладній №ВА000000902 від 08.06.2013р. через Романюк В.А. по довіреності №8 від 06.06.2013р. на суму 2 091,84 грн.;
- по видатковій накладній №ВА000001123 від 05.07.2013р. через Романюк В.А. по довіреності №10 від 05.07.2013р. на суму 697,00 грн.;
- по видатковій накладній №ВА000001368 від 03.08.2013р. через Романюк В.А. по довіреності №12 від 03.08.2013р. на суму 10 680,38 грн.;
- по видатковій накладній №ВА000001985 від 22.10.2013р. через Романюк В.А. по довіреності №35 від 21.10.2013р. на суму 17 003,52 грн.
Крім того, 20.08.2013р. сторони підписали додаткову угоду №1 до договору поставки №11-02/13ХМ від 25.02.2013 року та Протокол узгодження ціни до Додаткової угоди №1, відповідно до яких було погоджено провести коригування вартості поставленого покупцю товару - „Гулівер, стимулятор росту" на 2,95 грн. за одиницю та „Авангард Р „Зернові" мікродобриво (20 л) на 1,56 грн. за одиницю товару.
Відповідач провів оплату за поставлений товар частково на суму 75 051,16 грн., що підтверджено банківськими виписками від 13.03.2013р. на суму 21 905,14 грн., від 06.08.2013р. на суму 1 520,00 грн., від 21.10.2013р. на суму 17 003,52 грн., від 30.10.2013р. на суму 14 622,50 грн., від 04.11.2013р. на суму 20 000,00 грн.
Станом на 16.12.2013р. заборгованість відповідача перед позивачем становила 39 999,99 грн., що підтверджено розрахунком заборгованості позивача.
У зв'язку із наявною заборгованістю в сумі 39 999,99 грн., позивач звернувся із позовом до суду про стягнення із відповідача останньої, а також 2 088,25 грн. пені, 23 286,51 грн. штрафу та 481,09 грн. 3% річних відповідно до поданих розрахунків.
Ухвалою від 24.02.2014р. провадження по даній справі в частині стягнення із відповідача 39 999,99грн. основного боргу було припинено відповідно до п.п.1-1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмета спору в цій частині. Решту позовних вимог про стягнення із відповідача 2 088,25 грн. пені, 23 286,51 грн. штрафу та 481,09 грн. 3% річних позивач підтримав та наполягав на вирішені справи по суті в цій частині.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги таке:
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.
Згідно ст.712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно ч.1 ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.1 ст.662 ЦК України, Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір поставки №11-02/13ХМ від 25.02.2013р., відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання придбати та оплатити кошти за товар (засоби захисту рослин тощо, проте вчасно та в повному обсязі не виконав взятих на себе зобов'язань стосовно оплати, що стало підставою для звернення позивача із даним позовом.
Після порушення провадження у даній справі (ухвала від 16.12.2013р.) та за наслідками судового розгляду судом встановлено, що відповідач провів розрахунки із позивачем в сумі 39 999,99 грн. основного боргу, що підтверджується виписками із банківського рахунку. Відповідно, провадження по справі в частині стягнення із відповідача 39 333,99 грн. основного боргу припинено за відсутністю предмету спору згідно п.п.1-1 ст.80 ГПК України (ухвала від 24.02.2014р.).
За таких обставин, спір щодо наявності основного боргу у відповідача перед позивачем не є предметом спору по даній справі та судом не досліджується.
Щодо правомірності нарахування пені та штрафу, судом приймається до уваги таке.
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно вимог ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У відповідності зі ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка, зокрема пеня - ч.1 ст. 546 ЦК України, ч.1 ст.549 ЦК України).
Згідно п.п.7.2.1 договору поставки від 25.02.2013р. №11-02/13ХМ сторони передбачили, що за затримку з оплатою постачальнику за поставлений товар, сплачуючи штраф в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу, а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.
Згідно наявних у справі розрахунків суми пені та штрафу судом приймається до уваги, що останні проведені у відповідності до вищевикладених норм чинного законодавства, фактичних обставин справи та розраховані правильно. При цьому, у розрахунках пені позивачем приймались до уваги часткові проплати, проведені відповідачем, за період з 13.03.2013р. по 04.12.2013р. включно на загальну суму 75 051,16 грн., що також узгоджується із матеріалами справи.
Відповідно, нарахування 2 088,25 грн. пені та 23 286,51 грн. штрафу суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013р. №14).
Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 12.06.2013р. по 12.12.2013р. в сумі 481,09 грн., суд приходить до висновку, що вказані нарахування 3% річних проведені позивачем по кожній видатковій накладні із врахуванням проведених відповідачем проплат суми основного боргу, що є правильним та відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.
Відтак, будь-які докази на спростування доводів позивача щодо правомірності позовних вимог, суду не було подано.
Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст.34 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 25 855,85 грн., з яких 2 088,25 грн. пені, 23 286,51 грн. штрафу та 481,09 грн. 3% річних.
У відповідності до ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.1, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрохімічна компанія „ВІТАГРО", м. Волочиськ, Хмельницька область до Сільськогосподарського (фермерського) господарства „Вікторія-Агро", с. Стріхівці Ярмолинецького району, Хмельницька область про стягнення 25 855,85 грн., з яких 2 088,25 грн. пені, 23 286,51 грн. штрафу, 481,09 грн. 3% річних, задовольнити.
Стягнути із Сільськогосподарського (фермерського) господарства „Вікторія-Агро", с.Стріхівці Ярмолинецького району, Хмельницька область (код ЄДРПОУ 32034732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрохімічна компанія „ВІТАГРО" м. Волочиськ Хмельницької області, вул. Котовського, 7 (код ЄДРПОУ 37993500) 2088,25 грн. (дві тисячі вісімдесят вісім гривень 25 коп.) пені, 23 286,51 грн. (двадцять три тисячі двісті вісімдесят шість гривень 51 коп.) штрафу, 481,09 грн. (чотириста вісімдесят одна гривня 09 коп.) 3% річних, 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Повне рішення складено 27.02.2014р.
Суддя В.В. Магера
Віддрук. 3 прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу (вул. Котовського, 7, м. Волочиськ, Хмельницька обл., 31200) - згідно заяви;
3 - відповідач (с. Стріхівці, Ярмолинецький р-н, Хмельницька обл., 32163) - рекоменд. кореспонд.