Господарський суд
Чернігівської області
14000,м.Чернігів телефон 67-28-47
проспект Миру,20
Іменем України
27.02.14. Справа № 927/69/14.
Позивач: Об'єднання житлово-будівельних кооперативів м. Чернігова, пр.-кт Перемоги, 203 а, м. Чернігів, 14027.
Відповідач: Чернігівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, 14005, м. Чернігів, пр-кт Миру, 49 а.
Предмет спору: про скасування рішення.
Суддя Федоренко Ю.В.
Представники сторін:
Від позивача: Дзень В.В., дов. від 08.10.13, Піддубко Д.Є., дов. від 11.11.13.
Від відповідача: Казацька Н.В., дов. від 25.05.13.
Рішення прийняте після перерви, яку оголошено на підставі ст.77 ГПК України.
Об'єднання житлово-будівельних кооперативів м. Чернігова (далі ОЖБК) заявлено позов про скасування рішення від 22.10.13 №52-рш (далі - Рішення) адміністративної колегії Чернігівського обласного відділення Антимонопольного комітету України (далі- АМК).
У позовній заяві ОЖБК вказує на те, що Рішення винесено з порушенням чинного законодавства; твердження про монопольне становище позивача було зроблено безпідставно; з Рішенням не вбачається в чому конкретно могли б полягати відповідні негативні наслідки в результаті дій позивача; позивачем не встановлювались самостійно ціни в угодах про надання місця на розміщення телекомунікаційного обладнання.
АМК позов не визнало. Вважає доведеним вчинення позивачем правопорушення, яке передбачене п.2 ст.50, п. 2 ч.2 ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін суд встановив таке.
Відповідно до ст.1 Закону «Про антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Відповідно до ст.3 цього ж Закону основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; 3)сприяння розвитку добросовісної конкуренції4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5)здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.
Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин визначені Законом України «Про захист економічної конкуренції».
Згідно з ч.1 названого вище Закону економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку; монополізація - досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про захист економічної конкуренції» цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією.
Статтею 51 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Оспорюваним Рішенням:
- визнано, що ОЖБК за результатами діяльності у 2012 році та 1 півріччі 2013 року займало монопольне становище на ринку послуг з надання місць для розташування телекомунікаційного (комп'ютерного) обладнання в межах будинків, які ним обслуговуються, з часткою 100%.
- Визнано дії ОЖБК щодо застосування різних цін до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, що надають телекомунікаційні послуги порушенням, передбаченим п.2 статті 50, п.2 ч.2 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку послуг з надання місць для розташування телекомунікаційного (комп'ютерного) обладнання в межах будинків, які ним обслуговуються, шляхом застосування різних цін до рівнозначних угод без об'єктивно виправданих на те причин.
- Відповідно до ст.52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» накладено на ОЖБК штраф у розмірі 68 000 грн.
- Зобов'язано ОЖБК протягом двох місяців, з дня отримання копії рішення, припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом розроблення економічно обґрунтованого розрахунку плати за надання місць для розташування телекомунікаційного (комп'ютерного) обладнання та внесення відповідних змін до діючих договорів з суб'єктами господарювання, що надають телекомунікаційні послуги.
Копію вказаного рішення АМК було направлено на адресу ОЖБК листом від 29.10.13 №02-2/3797 і одержано останнім 31.10.13, що підтверджується відбитком штампа ОЖБК з зазначенням дати отримання на правому нижньому куті цього листа.
Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Як зазначено у п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 №15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» за цими приписами передбачені ними строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено. Зазначені строки є присічними. Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.
Позовну заяву ОЖБК до суду подано через підприємство зв'язку 16.01.14, що підтверджується відбитком поштового штемпеля на конверті (а.с.34), тобто з пропуском встановленого законом строку для його оскарження у господарському суді, що є підставою для відмови у позові.
При цьому, посилання представників ОЖБК на те, що позовну заяву було подано у встановлений строк і повернуто судом без розгляду на підставі ст.63 ГПК України (ухвали суду від 09.01.14, 15.01.14), до уваги судом не приймаються, оскільки за змістом ч.1 ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» пред'явлення позову матиме місце у разі не будь-якого подання позову, а здійсненого з додержанням вимог процесуального закону, зокрема, статей 56, 57 ГПК України.
Крім того, при розгляді справи судом враховується наступне.
Відповідно до ч.1,2 ст.12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче)становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.
Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.
Як зазначено у п. 15.1, 15.4, 15.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 №15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» установлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку. При цьому застосування структурних показників зумовлюється встановленням об'єкта аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку на підставі інформації, яка може бути використана для визначення монопольного (домінуючого) становища.
Обов'язок з доведення в суді факту зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на Антимонопольний комітет України або його територіальне відділення, яке є стороною у справі.
Водночас за змістом приписів статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) суб'єкт господарювання, який заперечує зайняття ним монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, має довести, що він зазнає значної конкуренції.
Господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням названого Комітету від 05.03.2002 N 49-р ( z0317-02 ). Однак господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку.
Як вбачається із матеріалів справи, до АМК 12.07.13 зі скаргою звернувся житель м. Чернігова Шамара В.Л. у якій прохав вжити заходів по припинення зловживання ОЖБК своїм монопольним становищем. В скарзі, зокрема, зазначено про те, що ОЖБК, користуючись своїм монопольним становищем, укладає договори з телекомунікаційними операторами і за одну і ту ж послугу, а саме: надання місця для розташування телекомунікаційного обладнання, стягує різну плату з різних операторів зв'язку.
Розпорядженням АМК від 09.08.12 №52-2013/1-Р по справі №02-05/52-2013 розпочато розгляд справи проти ОЖБК за ознаками порушення, передбаченого п.2 ст.50, п. 2 ч.2 ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», про що було повідомлено ОЖБК листом від 09.08.13.
Попереднім повідомленням від 13.08.13 №02-2/3019 АМК запропонувало ОЖБК протягом 10 днів з дня отримання цього листа надати докази про те, чи зазнає ОЖБК значної конкуренції на ринку телекомунікаціних послуг в межах будинків, які обслуговуються об'єднанням, протягом 2012 р. та січня-серпня 2013 р.
Листом від 19.08.13 за №1-07/718 ОЖБК повідомило АМК про те, що не вважає себе монополістом на вказаному ринку. До листа було додано завірену копію статуту ОЖБК.
Розпорядженням в.о. голови АМК від 28.08.13 №18 визначено монопольне (домінуюче) становище ОЖБК на ринку послуг з надання місць для розташування телекомунікаційного (комп'ютерного) обладнання в межах будинків, які ним обслуговуються, за результатами діяльності в 2012 році та 1 півріччі 2013 року з часткою 100,0% про що повідомлено ОЖБК листом від 30.08.13.
Листом від 08.10.13 №1-07/10 ОЖБК висловило свої заперечення у якому вказало, що не вважає себе монополістом на ринку надання телекомунікаційних послуг, та про застосування договірних цін, які були запропоновані надавачами зазначеного ринку послуг.
Згідно з п. 1.4 статуту ОЖБК створене на добровільних засадах шляхом об'єднання житлово-будівельних кооперативів для спільної діяльності по вирішенню питань експлуатаційного та іншого обслуговування кооперативних будинків, благоустрою прилеглих територій.
Відомості про ОЖБК як юридичну особу внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (витяг з реєстру станом на 04.02.14).
Отже, ОЖБК є суб'єктом господарювання і здійснює господарську діяльність в розумінні ст.1 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Основні засади господарювання в Україні визначаються і регулюються Господарським кодексом України (ст.1 названого Кодексу).
З урахуванням статті 19, частини першої статті 25 та частини другої статті 43 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання мають усвідомлювати можливість настання як певного обмеження їх діяльності з точки зору дотримання конкурентного законодавства, так і відповідальність за його порушення.
Розроблена відповідно до статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» Методика визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затверджена розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.02№49-р та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 01.04.02 за №317/6605 (далі - Методика)встановлює порядок визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку і призначена для аналізу діяльності суб'єктів господарювання, групп суб'єктів господарювання та споживачів з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт на загальнодержавних та регіональних ринках.
Згідно з пунктом 1.2 Методики об'єктами для визначення монопольного (домінуючого)становища є: суб'єкти господарювання; групи суб'єктів господарювання - декілька суб'єктів господарювання, які діють на ринку в певних товарних та територіальних (географічних) межах;обставини, які визначають на відповідному товарному ринку умови здійснення господарської діяльності з виробництва, реалізації,придбання товарів, надання послуг, виконання робіт, а також умови придбання та використання зазначених товарів, робіт, послуг.
На вимогу Територіального відділення АМК листом від 26.07.13 ОЖБК надано копії укладених договорів, додатків до них, акти приймання-передачі, між ОЖБК та надавачами телекомунікаційних послуг, які діяли в визначений у оспорюваному рішенні період, а саме:
- від 01.07.10 та від 01.10.12 з ТОВ «Нафта Оіл»;
- від 01.07.08 та від 01.10.12 з ФОП Гриценком М.М.;
- від 01.08.10 з ПП «Телерадіоаганство «Терра»;
- від 01.08.10 з ТОВ «Кабельний телевізійний центр м.Чернігова»;
- від 01.08.10 з ЗАТ «Телерадіокомпанія «Дитинець»;
- від 01.03.11з ЗАТ «Київстар Дж. Ес. Ем.».
На вимогу АМК вказані вище оператори телекомунікаційних послуг повідомили, що вони не мають можливості надавати послуги без розміщення в будинках, що обслуговуються ОЖБК, власних мереж. На даний час вони не мають альтернативних джерел надання телекомунікаційних послуг абонентам за діючими угодами без встановлення обладнання та використання власної телекомунікаційної мережі у відповідних будинках (лист ТОВ «Альва Оіл» №56 від 02.10.13, лист ТОВ «Основа-ТВ» (правонаступник ЗАТ «Телерадіокомпанія «Дитинець» згідно з п.1.2 статуту ТОВ «Основа ТВ») від 11.10.13 №540, лист ПП «Телерадіоагенство «Терра» від 11.10.13 №233, лист ТОВ «Кабельний телевізійний центр м.Чернігова» від 11.10.13 №292).
Частка суб'єкта господарювання на ринку розраховується за формулою, яка наведена у п.8.4 Методики: Q
j
P = ______ . 100 [%],
j Q
RT
де P - частка на ринку j-го суб'єкта господарювання (j = 1, 2, ..., n); Q nj - обсяг товарів (товарної групи), що продаються (постачаються, виробляються) або придбаваються (споживаються,використовуються) j-м суб'єктом господарювання; Q РТ
- обсяг ринку.
Оскільки ОЖБК було єдиним суб'єктом господарювання, який продавав свою послугу операторам, обсяг ринку дорівнював обсягу наданих ОЖБК послуг, частка останнього на ринку послуг з надання місць для розташування телекомунікаційного обладнання в межах обслуговуваних ОЖБК будинків складає 100%.
Обгрунтовуючи позов ОЖБК посилається на укладення договорів про передачу прав від 01.12.11 з Чернігівською філією ТОВ «Спецсектор» та від 30.09.11 з ФОП Максименко М.О.
За умовами вказаних договорів ОЖБК надає дозвіл та передає права Чернігівській філії ТОВ «Спецсектор», ФОП Максименко М.О. самостійно на власний розсуд укладати угоди відносно оренди місць, фасадів, місць розташування телекомунікаційного (комп'ютерного) обладнання. Територією дії договорів визначено всі будинки ЖБК, які входять до складу ОЖБК.
Однак, надавачі телекомунікаційних послуг повідомили АМК про те, що ними у 2012-2013 роках не укладались договори з Чернігівською філією ТОВ «Спецсектор» та ФОП Максименко М.М. (листи ПП «ТРА «Терра» №24 від 06.02.14, ТОВ «Кабельний телевізійний центр м. Чернігова» №33 від 06.02.14, ПрАТ «Київстар» №1441/7/08/01/00 від 08.02.14, ТОВ «Основа ТВ» №52 від 06.02.14, ФОП Гриценко М.М. від 10.02.14, ТОВ «Альфа Оіл» №14 від 06.02.14).
Також у листі №14 від 06.02.14 ТОВ «Альфа Оіл» повідомило АМК про те, що під час планового підключення кооперативних будинків його представники завжди звертаються до уповноважених голів будинків на місцях. Останні категорично відмовляються напряму заключати договори та розміщення будь-якого обладнання і повідомляють, що всі договірні відносини необхідно обговорювати особисто з головою ОЖБК.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що договори передачі прав, які були укладені ОЖБК правильно не було враховані АМК як доказ того, що ОЖБК зазнавало конкуренції зі сторони Чернігівської філії ТОВ «Спексектор» та ФОП Максименко М.О., оскільки надавачі телекомунікаційних послуг у визначений у рішенні період діяли на підставі укладених з ОЖБК договорів, а Чернігівська філія ТОВ «Спексектор» та ФОП Максименко М.О. таких договорів не було укладено.
У судовому засідання представником ОЖБК надано суду письмові заяви фізичних осіб, які проживають у будинках ОЖБК, у яких зазначено про надання їм інтернет послуг іншими провайдерами: «Паутина» з 2010 року по теперішній час (заява від 13.02.14 Шолох С.С.), «Дизель» з 2008 р. по теперішній час (заява від 12.02.14 Бражник К.М.), ФОП Щербаков Д.С. з 2008 р. по теперішній час (заява від 12.02.14 Драгун О.М.), ПАТ «Укртелеком» з 2007 р. по теперішній час (заяви від 11.02.14 Школьна М.А., від 11.02.14 Шестак А.А.).
Відповідно до ст.34 та ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Щодо інтернет послуг ПАТ «Укртелеком» то, як зазначено на сайті останнього www.ukrtelecom.ua/ послуга ого! базується на технології ADSL (Asymmetric Digital Subscriber Line). ADSL - це технологія , яка дозволяє організувати постійно діючий високошвидкісний доступ до Інтернет по існуючій телефонній лінії.
Тобто ПАТ «Укртелеком» не є споживачем на ринку послуг з надання місць для розташування телекомунікаційного обладнання, оскільки використовує власні комунікації.
Відносно провайдерів «Паутина», ФОП Щербаков Д.С. та «Дизель» ОЖБК не надано доказів про укладення цими провайдерами договорів про надання їм місць для розміщення телекомунікаційного обладнання в будинках ОЖБК. Відсутні докази про наявність правових підстав за якими провайдери «Паутина», ФОП Щербаков Д.С. та «Дизель» отримали доступ на вказаний ринок.
Вищевказані заяви фізичних осіб не підтверджують обґрунтованість позовних вимог і до уваги судом не приймаються.
Отже, господарським судом встановлено, що у 2012 та в 1 півріччі 2013 року ОЖБК був єдиним суб'єктом господарювання, який надавав послуги з надання місць для розташування телекомунікаційного (комп'ютерного) обладнання в межах будинків, які ним обслуговуються.
Вказане, в контексті норм ст. 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» свідчить, що ОЖБК займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з надання місць для розташування телекомунікаційного обладнання в межах будинків, які обслуговуються ОЖБК.
За змістом приписів статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб'єкт господарювання, який заперечує зайняття ним монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, має довести, що він зазнає значної конкуренції (абзац 2 п.15.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 №15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства»).
Таких доказів ОЖБК не надано, а тому вказані обґрунтування позову не заслуговують на увагу.
ОЖБК також посилається на те, що самостійно не встановлювало ціни в угодах, всі угоди укладались з огляду на пропозиції суб'єктів надання телекомунікаційних послуг.
Як вбачається із матеріалів справи, а вимогу АМК, листом від 20.08.13 №1-07/721 ОЖБК надало роз'яснення про формулу розрахунку договірної ціни на розміщення обладнання у будинках суб'єктами господарювання, які надають телекомунікаційні послуги. До листа було додано копію звіту про фінансові результати за 2012 р.
Листом від 08.10.13 №1-07/11 ОЖБК повідомило АМК про виконувані ним роботи при наданні послуг з надання місць для розташування телекомунікаційного обладнання та про понесені при цьому затрати.
В матеріалах справи наявні листи провайдерів телекомунікаційних послуг з пропозиціями встаносленння плати за наведеною формулою (ПП «Телерадіоагенство «Терра» від 28.07.10 №53/1, ТОВ Кабельний телевізійний центр м. Чернігова від 28.07.10 №113/1, ЗАТ «Телерадіокампанія «Дитинець» від 27.07.10 №260/1), лист ТОВ «Альфа Оіл» №50 від 05.08.13 про погодження ціни згідно договору, лист ФОП Гриценко М.М. від 10.09.12 з пропозицією ціни на рівні 50 грн. за будинок.
З вказаними провайдерами укладені договори про надання місць для розташування комп'ютерного обладнання.
За повідомленням провайдерів вони не мають можливості надавати свої послуги без розміщення на будинках/в будинках, що обслуговуються ОЖБК, власних телекомунікаційних мереж. Крім того, за умовами договорів, встановлення телекомунікаційного обладнання та прокладення кабелів повинне бути здійснене у спеціально передбачених конструкціями будинків місцях (як правили кабельних тунелях) з урахуванням рекомендацій та технічних вимог ОЖБК (листи ТОВ «Альфа Оіл» від 12.10.13, ПП «Телерадіоагенство «Терра» від 11.10.13, ТОВ «Кабельний телевізійний центр м. Чернігова» від 11.10.13, ТОВ «Основа-ТВ» від 11.10.13.
Вартість цих послуг не підлягає державному регулюванню і встановлюється у відповідності до ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України за домовленістю сторін.
Однак, розмір плати має бути адекватним та відповідати витратам, які зазнає ОЖБК при їх реалізації.
Перелік робіт, які виконує ОЖБК при наданні послуг, наведено у листі останнього від 08.10.13 і він є однаковим для свіх провайдерів, з якими укладено договори ОЖБК.
Разом із тим, на одні і тіж послуги застосовано різний рівень цін (таблиці 1 та 2 оспорюваного Рішення).
При цьому перевищення в одному і тому ж будинку максимальної ціни - 50 грн. над мінімальною - 7,50 грн. становить 6,7 раз (будинок по вул. Доцкенка, 13 б).
Враховуючи відсутність у ОЖБК підрахованих витрат, пов'язаних з наданням послуг з надання місць для розташування телекомунікаційного обладнання, які б економічно обґрунтовували застосування різного рівня цін за укладеними договорами, які є рівнозначними, дає підстави для висновку про те, що ціна таких послуг у договорах була встановлена необґрунтовано.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку,зокрема, визнається: застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин.
Обов'язок обґрунтування існування об'єктивно виправданих причин такого застосування покладається на особу, яка застосувана згадані ціни чи інші умови.
Для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідного недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків. Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як зловживання монопольним (домінуючим) становищем (п.11,14 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 №15).
ОЖБК не доведено обґрунтованості застосування різних цін в рівнозначних угодах. Не з'ясування оспорюваним рішенням негативних наслідків зловживання монопольним становищем за судовою практикою не є підставою для визнання його недійсним.
Розмір штрафу оспорюваним рішенням визначено правильно на підставі ст.52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» відповідно до звіту про фінансові результати за 2012 рік ОЖБК.
Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:
неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;
недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;
невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;
порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Оскільки, таких обставин при розгляді справи не встановлено, у позові необхідно відмовити повністю.
Керуючись ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові відмовити повністю.
Повне рішення складено 28.02.14.
Суддя Ю.В. Федоренко