Рішення від 26.02.2014 по справі 915/13/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 року Справа № 915/13/14

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Бартошук В.О.,

з участю представника позивача Заливчого Я.В., довіреність від 12.09.2012 р. № 2923-0,

відповідач у судове засідання не з'явилася,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК",

49094, вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ,

адреса для листування: 49027, а/с 1800, м. Дніпропетровськ,

до фізичної особи-підприємця Приходько Зої Анатоліївни,

55222, вул. Первомайська, 93, смт. Підгородна, Миколаївська область,

про стягнення основного боргу, відсотків, комісії за користування кредитними коштами та пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у загальній сумі 19681 грн. 22 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - Банк) пред'явлено позов до фізичної особи-підприємця Приходько Зої Анатоліївни про стягнення з останньої грошових коштів у загальній 19681 грн. 22 коп., із яких 13807 грн. 05 коп. - заборгованість з повернення кредитних коштів; 4290 грн. 13 коп. - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами; 639 грн. 20 коп. - заборгованість із сплати комісії за користування кредитом; 944 грн. 84 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; а також грошових коштів на погашення судових витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 1827 грн. 00 коп., посилаючись на те, що підприємець Приходько, усупереч умовам договору банківського обслуговування, який має елементи договорів банківського рахунку та кредитування, укладеного шляхом приєднання на підставі відповідної заяви підприємця Приходько від 31.10.2011 р. до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), Тарифів Банку, що розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua., не виконала свої зобов'язання щодо своєчасного та в повному обсязі повернення кредитних коштів, сплаті відсотків за користування ними та комісійної винагороди, унаслідок чого виникла заборгованість у спірній сумі, на котру нараховано пеню.

Підприємець Приходько, повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, правом участі в судовому засіданні та подання відзиву на позов не скористалася, проте від її імені до суду надійшла заява від 19.02.2014 р про розгляд справи без її присутності. Із змісту цієї заяви також випливає, що Приходько визнає позовні вимоги Банку і просить розстрочити виконання рішення, у зв'язку із своїм скрутним матеріальним становищем.

У зв'язку з викладеним, суд вважає за можливе розгляд справи за наявними в ній матеріалами у відповідності із ст.75 ГПК України.

Вислухавши думку представника позивача, який позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

У відповідності з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України (далі - ГПК) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Цивільним законодавством України передбачено, що договір укладається шляхом приєднання до умов, встановлених однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах.

Укладання між Банком і підприємцем Приходько договору у спрощений спосіб підтверджується заявою про відкриття поточного рахунку, підписаною відповідачем 31.10.2011 р. шляхом накладення електронного цифрового підпису в системі інтернет-клієнт-банкінгу Приват 24. У вказаній заяві вказано, що відповідач, підписавши цю заяву, приєднується та погоджується з Умовами, Тарифами ПриватБанку, що розміщені на офіційному сайті ПриватБанку http://privatbank.ua.

Умовами, які є невід'ємною частиною договору, укладеного між сторонами 31.10.2011 р., передбачено наступне.

Банк при наявності вільних грошових ресурсів зобов'язується здійснювати обслуговування кредитного ліміту відповідача на вказаному рахунку, про розміри якого позивач повідомляє клієнта на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та відповідача. Порядок встановлення, змінення ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами, Тарифами банка, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua.

Кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів відповідача в межах кредитного ліміту. Позивач здійснює обслуговування ліміту відповідача, що полягає в проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку відповідача, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо (п. 3.18.1.1. Умов).

Ліміт може бути змінений відповідачем в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами позивача. Підписавши угоду, відповідач висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться позивачем в односторонньому порядку шляхом повідомлення відповідача на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку сторін (системи клієнт-банк, інтернет-клієнт-банк, sms - повідомлення або інших) (п. 3.18.1.6. Умов).

Проведення платежів відповідача в порядку обслуговування кредитного ліміту, здійснюється позивачем протягом одного року з моменту, зокрема, підписання угоди про приєднання відповідача до Умов. При порушенні відповідачем будь-якого із зобов'язань, передбачених Умовами, позивач, на власний розсуд, має право змінити умови кредитування, встановити інший строк повернення кредиту. При належному виконанні відповідачем зобов'язань, передбачених Умовами, здійснення платежів відповідача в порядку обслуговування ліміту може бути продовжено позивачем на той же строк (п. 3.18.1.8. Умов).

Періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Період безперервного користування кредитним лімітом становить не більше 35 днів. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку відповідача при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом в цей період не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченню якого на поточному рахунку зафіксоване нульове дебетове сальдо (п. 3.18.1.11. Умов).

При укладанні договорів і угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання відповідача до Умов, сторони допускають використання підписів відповідача у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований позивачем через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі відповідача з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі (п. 3.18.1.16. Умов).

Підприємець зобов'язався сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом, проводити погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше строку закінчення періоду безперервного користування кредитом та повністю повернути кредит в строки, передбачені Умовами (3.18.2.2.2., 3.18.2.2.3. та 3.18.2.2.5. Умов ).

Банк має право при порушенні відповідачем будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від відповідача дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі (п. 3.18.2.3.4. Умов). За користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку відповідача при закритті банківського дня останній сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, відповідач сплачує позивачу за користування кредитом проценти в розмірі 24 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню. У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання відповідача щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні відповідачем будь-якого з грошових зобов'язань, він сплачує позивачу відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення відповідачем будь-якого з грошових зобов'язань та при реалізації права позивача на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1315 % від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1. Умов).

Підприємець сплачує позивачу винагороду за використання ліміту відповідно до п.п. 3.18.1.6., 3.18.2.3.2. Умов 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому Умовами (п. 3.18.4.4. Умов).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку заборгованості по кредиту. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати. При несплаті винагороди, процентів у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими (п. 3.18.4.9., 3.18.4.10. Умов).

За своєю юридичною природою укладений сторонами договір є змішаним договором здійснення банківських операцій, який містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.

Чинним законодавством України передбачено, що банками здійснюється фінансове посередництво у формі банківських операцій, зокрема розрахункових, кредитних (ст.339 ГК України). Розрахункові операції банків спрямовані на забезпечення взаємних розрахунків між учасниками господарських відносин, а також інших розрахунків у фінансовій сфері (ч.1 ст.341 ГК України), а кредитні операції полягають у розміщені банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян (ст.345 ГК України).

Для здійснення розрахунків суб'єкти господарювання зберігають грошові кошти в установах банків на відповідних рахунках (ч.2 ст.341 ГК України). Громадяни-підприємці мають право відкривати рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів банківських операцій у будь-яких банках України за своїм вибором (ч.4 ст. 342 ГК України). За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком ( ч.1 ст.1066 ЦК України). Клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором (ч.4 ст.1068 ЦК України). Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом (ст.1069 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з вищенаведеними умовами укладеного сторонами договору Банком був встановлений для підприємця Приходько кредитний ліміт у розмірі 17200 грн. 00 коп., починаючи з 04.03.2013 р., що підтверджується довідкою Банку від 20.12.2013 р. №08.7.0.0.0/131220150303 та випискою з особового рахунку підприємця Приходько.

На виконання договірних зобов'язань Банком перераховано кредитні кошти в сумі 17200 грн. 00 коп. підприємцю Приходько, і останньою їх отримано, що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача за період з 09.01.2013 р. по 19.12.2013 р. (а.с. 60-61). З цієї ж виписки випливає, що підприємець Приходько прострочила виконання свого зобов'язання за даним договором щодо своєчасного повернення вказаної суми кредиту, і тому на даний час основна заборгованість з повернення кредиту становить суму 13807 грн. 05 коп.

Із вказаної виписки також вбачається, що підприємцем не сплачено нараховані Банком проценти та комісійні за користування кредитними коштами.

Так, згідно поданих позивачем розрахунків заборгованість із сплати процентів за користування кредитними коштами за період з 04.12.2012 р. по 19.12.2013 р. становить суму 4290 грн. 13 коп., виходячи із процентної ставки 24 %, починаючи з 04.12.2012 р., а з 28.01.2013 р. - 48 % ( п. 3.18.4.1. Умов), а заборгованість із сплати комісії за користування кредитними коштами за період з 01.08.2013 р. по 19.12.2013 р. - суму 639 грн. 20 коп. Розрахунки вказаних сум заборгованості суд визнає правильними.

У зв'язку з невиконанням умов укладеного сторонами договору, Банк звернувся до підприємця з претензією від 06.12.2013 р. № 11031NKH0S07M про погашення заборгованості, направлення якої підтверджується копією фіскального чеку відповідного поштового відділення 18.12.2013 р. та описом вкладення цінного листа. Дану претензію підприємець залишив без реагування та виконання.

У відповідності з ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з повернення кредитних коштів у сумі 13807 грн. 05 коп., відсотків за користування кредитними коштами в сумі 4290 грн. 13 коп. та комісії в сумі 639 грн. 20 коп. підлягають задоволенню повністю.

Суд також визнає, що за прострочення повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами позивачем обґрунтовано нараховано пеню на підставі умов укладеного сторонами кредитного договору та чинного законодавства України.

Так, ч. 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

В Умовах, які є складовою частиною укладеного сторонами договору, дотримані вищевказані вимоги законодавства.

Так, у відповідності з п. 3.18.5.1. Умов при порушенні відповідачем будь-якого із зобов'язань: сплати відсотків за користування кредитом, строків повернення кредиту, комісії чи винагороди відповідач сплачує позивачу за кожний випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п.3.18.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3., здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано відповідачем (згідно з п. 3.18.5.4. Умов).

Суд визнає правильними подані Банком розрахунки підлягаючої до стягнення з відповідача пені за порушення за період з 01.02.2012 р. по 19.12.2013 р. строків повернення кредитних коштів та сплати відсотків, котра становить суму 944 грн. 84 коп.

Разом з тим, суд вважає за можливе при прийняті рішення врахувати, що відповідач приймала міри до виконання зобов'язань за вказаним договором шляхом погашення заборгованості, про що свідчать здійсненні нею платежі, в тому числі у липні 2013 року, що розмір можливих збитків Банку у значній мірі нівелюється стягненням підвищених відсотків за користування кредитними коштами, що відсутні негативні наслідки і впливів на діяльність Банку від порушення підприємцем Приходько зобов'язань за кредитним договором, як виняткові обставини, які, з урахуванням інтересів сторін, дають право зменшити розмір підлягаючої до стягнення пені, виходячи із положень ч.3 ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України, п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України, котрими передбачено право суду зменшити розмір неустойки, зокрема за наявності обставин, які мають істотне значення.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе зменшити розмір підлягаючої до стягнення пені до суми 1 грн.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором на відповідача.

Отже, витрати Банку на оплату позовної заяви судовим збором за платіжним дорученням від 20.12.2013 р. № B0900BOCWY в сумі 1827 грн. підлягають відшкодування за рахунок підприємця Приходько.

Щодо заяви відповідача про розстрочення виконання судового рішення у справі, то суд виходить з того, що підприємець Приходько не подала суду відповідних доказів свого скрутного матеріального становища, а тому суд відхиляє заяву про розстрочення виконання рішення суду, що не перешкоджає її зверненню з відповідною заявою в стадії виконання судового рішення.

У судовому засіданні 26.02.2014 р. згідно із ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 43,49,82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця Приходько Зої Анатоліївни, 55222, вул. Первомайська, 93, смт. Підгородна, Первомайський район, Миколаївська область, ідентифікаційний номер 2194713363, на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", 49094, вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, ідентифікаційний код 14360570, грошові кошти в загальній сумі 18737 (вісімнадцять тисяч сімсот тридцять сім) грн. 38 коп., із яких 13807 (тринадцять тисяч вісімсот сім) грн. 05 коп. - кредитні кошти; 4290 (чотири тисячі двісті дев'яносто) грн. 13 коп. - заборгованість із сплати процентів за користування кредитними коштами; 639 (шістсот тридцять дев'ять) грн. 20 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 1 (одна) грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; а також грошових коштів на погашення судових витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 27.02.2014 р.

Суддя Ю.М. Коваль

Попередній документ
37392946
Наступний документ
37392948
Інформація про рішення:
№ рішення: 37392947
№ справи: 915/13/14
Дата рішення: 26.02.2014
Дата публікації: 03.03.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Миколаївської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Виконання договору кредитування; Інший спір про виконання договору кредитування