Ухвала від 27.02.2014 по справі 646/331/14-а

Справа № 646/331/14-а

Провадження № 2-а/646/21/2014

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2014 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - Олізаренко С.М.,

за участю секретаря - Жура О.В.,

розлянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Червонозаводського району Харківської міської ради, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, третя особа: Управління державної казначейської служби України Червонозаводського району м.Харкова, про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дій, -

ВСТАНОВИВ:

17.01.2014 року позивач ОСОБА_1, який став інвалідом ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Червонозаводського району Харківської міської ради щодо не нарахування та невиплати йому одноразової компенсації як учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС, у розмірах, передбачених ст.48 Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Просив зобов'язати УПСЗН адміністрації Червонозаводського району ХМР призначити та нарахувати ОСОБА_1 одноразову компенсацію відповідно до ч.2 ст.48 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - у розмірі 45 мінімальних заробітних плат, з урахуванням раніше виплачених сум, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати; зобов'язати Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації здійснити нарахування та виплату одноразової компенсації учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії у розмірі 45 мінімальних заробітних плат, з урахуванням раніше виплачених сум, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначені положення кореспондують нормам ст. 162 КАС України, які визначають повноваження суду при вирішенні справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Як вбачається з приписів частин 2, 3 ст. 99 КАС України строк звернення до суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, для вирішення питання про застосування строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

З метою з'ясування питання щодо дотримання позивачем строку звернення за судовим захистом, ухвалою від 20.01.2014 позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху, на виконання вимог якої позивач надав письмові пояснення, що 27.05.2013р. він дізнався про порушення його прав, і не вважає строк звернення до суду порушеним.

Разом з тим, згідно відбитки поштового штемпелю на конверті, позивач звернувся до суду 13.01.2014р (а.с.20), тобто з пропуском встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду. Поважності причин такого пропуску не навів.

Крім того, позивач зазначає в своїй позовній заяві, що 16.06.20014р. йому було встановлено 2 групу інвалідності, отже з цього моменту йому повинна бути нарахована та виплачена одноразова компенсація, передбачена ст..48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". З письмових заперечень представника відповідача УПСЗН Червонозаводського району м.Харкова, ОСОБА_1 була виплачена різниця у компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю у зв'язку з встановленням інвалідності вищої групи відповідно до його ж заяви від 05.10.2004р., яка склала 94,8 грн. і яку ОСОБА_1 отримав у жовтні 2004р.

Оскільки зазначена виплата має разовий характер, право особи на її отримання та обов'язок органів соціального захисту населення здійснити таку виплату припиняються з моменту виплати певних сум, а тому після отримання компенсації в неналежному, як він вважає, розмірі позивач мав змогу звернутись до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Однак позивачем не було надано доказів поважності пропуску строку для звернення до адміністративного суду з позовом про виплату недоотриманої грошової допомоги.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 100 КАС України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Червонозаводського району Харківської міської ради, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, третя особа: Управління державної казначейської служби України Червонозаводського району м.Харкова, про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дій залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: С.М. Олізаренко

Попередній документ
37392808
Наступний документ
37392810
Інформація про рішення:
№ рішення: 37392809
№ справи: 646/331/14-а
Дата рішення: 27.02.2014
Дата публікації: 03.03.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Основ’янський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо: