Справа № 1/180/12 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/780/180/14 Доповідач у 2 інстанції Дрига
Категорія 41 28.02.2014
Іменем України
24 лютого 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника адвоката- ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Іванківського районного суду Київської області від 20 грудня 2013 року, яким
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , маючого базову загальну середню освіту, неодруженого, раніше судимого - останній раз Іванківським районним судом Київської області 08 квітня 2003 року за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі; 26.11.2009 Іванківським районним судом за ч.3 ст. 185, ст.ст. 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік-
- виправдано за ч.2 с. 307 та ч.3 ст. 185 КК України за відсутністю в його діях складу злочину.
- засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців 14 днів позбавлення волі.
На підставі ч.1, 5 ст. 72 КК України ОСОБА_9 зараховано попереднє ув'язнення з 06.06.2012 у співвідношення день за день та вважати його таким, що повністю відбув покарання у виді 1 року 6 місяців 14 днів позбавлення волі.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою скасовано.
Вироком вирішено питання речових доказів.
З вироку суду вбачається, що ОСОБА_9 , у грудні 2011 року, погодившись на пропозицію ОСОБА_10 , вчинив крадіжку майна з господарства АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_11 . Обидва, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на гужовій підводі під'їхали до господарства, через присадибну ділянку без огорожі проникли на подвір'я, де викрали станок з-під циркулярки без двигуна.
Повторно, у грудні місяці 2011 року, ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_10 вчинили крадіжку 2-х металевих кутників, один довжиною 1.65 см, а інший довжиною 1.25 см, з господарства АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_12 .
Своїми умисними та протиправними діями, ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, тобто крадіжку чужого майна, вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Крім того, органом досудового розслідування, ОСОБА_9 , обвинувачується в тому, що в жовтні 2011 року незаконно придбав та збув особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_9 , в середині жовтня 2011 року, точна дата судом та слідством не встановлені, приблизно о 17 годині, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння та перебуваючи за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_13 , запропонував своєму знайомому придбати безоплатно, особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, на що ОСОБА_14 погодився.
Після того, ОСОБА_9 з власної ініціативи пішов на присадибну ділянку вище вказаного господарства, де зірвав рослину коноплі, яку приніс до будинку, де на нього чекав ОСОБА_14 та запропонував її останньому.
В подальшому, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на збут наркотичного засобу, ОСОБА_9 , перебуваючи в будинку АДРЕСА_3 , за місцем свого проживання, безоплатно збув ОСОБА_15 особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, вагою 19.80 грамів.
Крім того, у грудні 2011 року, точна дата судом та слідством не встановлені, приблизно о 23 годині, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, повторно, під час розпиття спиртних напоїв, вирішили вчинити крадіжку майна з господарства АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_11 , 1919 р.н.
Після цього, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , обоє перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на гужовій підводі приїхали до вище вказаного господарства, де залишили підводу та перелізли через паркан, який перешкоджає вільному доступу сторонніх осіб та потрапили на територію господарства АДРЕСА_2 . Після того, через дверний отвір проникли в середину дерев'яного приміщення, звідки таємно викрали металевий двоколісний візок вартістю 200 грн., у який завантажили викрадені тут же три алюмінієві чавуни ємкістю по 5 літрів, вартістю по 80 грн. за 1 шт., на суму 240грн.; чотири чавуни ємкістю по 5 літрів вартістю по 120 грн. за 1 шт. на суму 480 грн. та 8 металевих труб довжиною по 1 метру кожна, вартістю 24 грн. за 1 шт. на суму 192 грн., чим спричинили потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 1122 грн.
В апеляційній скарзі прокурор, просить скасувати вирок в частині виправдання ОСОБА_9 за ч.3 ст. 185 КК та ч.2 ст. 307 КК України у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, та ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_9 покарання за ч.2 ст. 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі та за ч. 2 ст. 307 КК України до 6 років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 70 КК України призначити остаточне покарання у виді 6 років позбавлення волі, а в решті вирок залишити без зміни.
Заслухавши доповідача, доводи прокурора, який вважав, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, думку обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили залишити вирок суду першої інстанції без зміни, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 420 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі: 1) необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення; 2) необхідності застосування більш суворого покарання; 3) скасування необгрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції; 4) неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання. Цей перелік є вичерпним.
В апеляційній скарзі прокурора не зазначена жодна з передбачених ст. 420 КПК України підстав для скасування вироку суду першої інстанції та ухвалення вироку апеляційним судом.
Суд першої інстанції також врахував висновки акта № 502 від 06.06.2012, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_9 страждає на легку розумову відсталість, відтак враховуючи психічний стан здоров'я обвинуваченого після вчинення крадіжки разом з ОСОБА_10 в грудні 2011 року, покази, які були надані ним на досудовому слідстві без присутності захисника не можуть вважатися допустимими.
Виходячи з вище наведеного, суд у вироку зазначив, що сторона обвинувачення не надала інших доказів підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і дійшов правильного висновку про відсутність в діях ОСОБА_9 ознак вказаного кримінального правопорушення.
Крім цього, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно поклав в основу обвинувального вироку, покази свідків, надані в судових засіданнях, а саме: ОСОБА_16 (Т.1, а.с. 207 ) та ОСОБА_17 (Т.1, а.с.183 ), а тому доводи прокурора, про те, що покази ОСОБА_9 щодо непричетності його до скоєння кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 307 КК України не знайшли свого підтвердження.
Враховуючи досліджені судом першої інстанції докази, а саме: протокол огляду місця події від 11.05.2012 з ілюстративною фото (а.с. 19-21); висновок спеціаліста № 647/х від 14.05.2012 року (а/с. 23-25); висновок експерта № 710/х від 21.1)5.2012 року (а. с. 31-33); квитанцію № 20 про передачу на зберігання в камеру зберігання речових доказів Іванківського РВ у прозорому пакеті канабіс вагою 19,00 грам (а. с. 35)., тому суд першої інстанції вірно вказав, що ці докази не підтверджують факт збуту обвинуваченим ОСОБА_9 наркотичних засобів.
Відтак, з урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає істотних порушень норм кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для зміни чи скасування вироку, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а вирок суду без зміни.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення.
Вирок Іванківського районного суду Київської області від 20 грудня 2013 року щодо ОСОБА_9 - залишити без зміни.
Головуючий:
Судді: