Справа № 369/11682/13-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/780/170/14 Доповідач у 2 інстанції Дрига
Категорія 18 28.02.2014
Іменем України
24 лютого 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції з Київським СІЗО № 13 за участю обвинуваченого ОСОБА_7 , в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 грудня 2013 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , маючого базову загальну середню освіту, раніше судимого,-
- засуджено за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі.
Вироком вирішено питання речових доказів.
З вироку суду вбачається, що 04 листопада 2013 року, близько 16 години, ОСОБА_7 , маючи умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, знаходячись в приміщенні гіпермаркету № 5 ТОВ «Епіцентр К», що по вул. Кришталева, 6 в селі Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області, скориставшись відсутністю поблизу себе сторонніх осіб, реалізовуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна з торгівельного стелажу, таємно викрав товарно-матеріальні цінності гіпермаркету № 5 ТОВ «Епіцентр К», а саме: «круг відрізний по металу, нержавійці 125X1,0X22,2», марки «НАІ88ЕК» (Італія) Р. С. А 46 К, за 1 шт., вартістю 11, 81 грн., в кількості 53 шт., вартістю 625, 84 грн. без ПДР, таким чином завдав матеріального збитку на загальну суму 625, 84 грн., однак ОСОБА_7 , незалежно від своєї волі, не довів свій злочинний умисел до кінця. Викраденим не зміг розпорядитися на власний розсуд, оскільки був затриманий працівниками гіпермаркету № 5 ТОВ «Епіцентр К».
Знаходячись в кімнати охорони, ОСОБА_7 добровільно дістав із-за пазухи та поклав на стіл відрізні круги по металу нержавійці 125X1,0X22,2 марки «НАІ88ЕК» (Італія) Р. С. А 46 К за 1 шт., вартістю 11,81 грн., в кількості 53 шт., вартістю 625, 84 грн., які він хотів викрасти.
Після цього, приїхали працівники міліції, яким ОСОБА_7 зізнався у скоєному кримінальному правопорушенні.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 , просить скасувати вирок та ухвалити новий, за яким звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком, у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок надмірно суворого покарання.
Апелянт обґрунтовує вимоги апеляційної скарги тим, що судом було порушено його право на захист та не було враховано стан його здоров'я.
Прокурор в запереченні на апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 просить залишити вирок суду першої інстанції без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши доповідача, думку обвинуваченого, який підтримав подану апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. №7 (Із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України № 18 від 10 грудня 2004 р., № 8 від 12 червня 2009 р. та № 11 від 6 листопада 2009 р.) … призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК суд може прийняти рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням лише у тому випадку, якщо, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок надмірно суворого покарання є необґрунтованим, оскільки беручи до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_7 судом першої інстанції покарання, у виді позбавлення волі є необхідним, таким, що відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та є достатнім для виправлення засудженого й попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а тому підстав для його пом'якшення шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням не знаходить.
Так, при розгляді справи апеляційним судом було враховано, що ОСОБА_7 має посередню характеристику, хворіє на гепатит, ВІЛ-інфікований та раніше притягувався до кримінальної відповідальності.
Крім цього, твердження ОСОБА_7 про порушення його права на захист є не вмотивованими, оскільки, форми реалізації права на захист, передбачені у кримінальному процесу альному законі (статтею 42 КПК), відповідно до яких підозрюваний, обвинувачений може або сам здійснювати свій захист, або має право звернутися за правовою допомогою до захисника - особи, яка у порядку, встановленому законом, уповноважена здійснювати захист його прав і законних інтересів та надавати необхідну юридичну допомогу кримінальному проваджені, але таких порушень під час розгляду провадження судом апеляційної інстанції - не виявлено.
Відтак, з урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає істотних порушень норм кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для зміни чи скасування вироку, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а вирок суду без зміни.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 грудня 2013 року щодо ОСОБА_7 - залишити без зміни.
Головуючий:
Судді: