28.02.2014 Єдиний унікальний № 371/1979/13-к
Провадження №1-кп/371/2/14
28 лютого 2014 року Миронівський районний суд Київської області
в складі : головуючого- судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурорів - ОСОБА_3 Половець ОСОБА_4
обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8
законних представників- ОСОБА_9 , ОСОБА_10
потерпілих - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13
представника служби у справах дітей - ОСОБА_14
представників ОСОБА_15 , ОСОБА_16
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миронівці кримінальне провадження №12013100220000778 від 20.11.2013року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Центральне Миронівського району Київської області, українця, гр-на України, освіта 9класів, не працюючого, не одруженого, мешканця АДРЕСА_1 , раніше судимого :
1) 31 липня 2013року Ржищівським міським судом Київської області за ст.185 ч.2 КК України до двох років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст..ст.75,104 КК України з однорічним іспитовим строком.
2) 05 грудня 2013 року Богуславським районним судом Київської області за ст.ст.185 ч.1, 185 ч.2, 185 ч.3, 190 ч.1, 289 ч.2 КК України до п'яти років і шести місяців позбавлення волі, без конфіскації майна
за ст.ст.186 ч.2, 185 ч. 3, 296 ч.2 КК України
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця і мешканця АДРЕСА_2 , українця, гр-на України, освіта повна загальна середня, не працюючого, не одруженого, раніше судимого :
1)05 грудня 2013 року Богуславським районним судом Київської області за ст.289 ч.2 КК України до п'яти років позбавлення волі, без конфіскації майна
за ст. 296 ч.2 КК України
Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , будучи раніше засудженими за корисливі злочини, на шлях виправлення не стали, а повторно вчинили нові злочини.
Так, 17.08.2013 року, близько о 14 год. 10 хв., обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння на залізничному вокзалі ст. Миронівка ПЗЗ, що по вул. 40-Річчя Перемоги, 14, в м. Миронівка Київської області, біля розташованих там кіосків побачили потерпілого ОСОБА_11 .
Безпричинно, із хуліганських спонукань вони почали висловлюватись на адресу потерпілого нецензурною лайкою, освистувати його. Побачивши, що потерпілий не звертає на їх увагу, вони умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, нехтуючи загально-прийнятими нормами моралі, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві під час перебування в громадському місці, з хуліганських спонукань у присутності громадян ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , обвинувачений ОСОБА_6 двічі двома руками ударив в груди ОСОБА_11 , спричинивши при цьому фізичну біль. В цей час на підтримку ОСОБА_6 підбіг ОСОБА_19 ,який також став наносити удари кулаком правої руки ОСОБА_11 , а саме один удар в область обличчя, один удар в шию, а потім правою ногою, наніс удар в область спини, спричинивши потерпілому фізичний біль.
З метою припинення хуліганських дій ОСОБА_17 стала кричати та звати на допомогу, а ОСОБА_18 ,побоявшись що постраждає малолітня дитина потерпілого, відвела її в сторону. На місце події прибули працівники ЛВ на ст. Миронівка, які хуліганські дії обвинувачених припинили.
Внаслідок хуліганських дій обвинувачених потерпілому ОСОБА_11 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді : садна зовнішнього кута правого ока; синців повік правого ока, міжлопаткової ділянки з садном. З діагнозом закрита черепно-мозгова травма він перебував на стаціонарному лікуванні в Миронівській ЦРЛ з 20.08.2013 по 28.08.2013 р..
Згідно висновку судово-медичної експертизи №60 від 25.09.2013 року ушкодження у вигляді струсу головного мозку викликало розлад здоров'я не більше шести, але менше двадцяти одного дня і відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Ушкодження у вигляді синців та садин- до легких тілесних ушкоджень.
Крім того, 26.08.2013 року біля 18 год 30 хв.обвинувачений ОСОБА_5 на автомобілі ВАЗ 2101 д.н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_20 їхав по вулиці Піонерській м.Миронівка . На зупинці побачив потерпілого ОСОБА_12 і у нього виник умисел на повторне, протиправне, відкрите викрадення чужого майна. З цією метою ОСОБА_19 попросив ОСОБА_20 зупинити автомобіль поблизу зупинки, вийшов з нього, підійшов до потерпілого та з метою протиправного обернення на свою користь чужого майна став обшукувати кишені ОСОБА_12 , з правої кишені штанів дістав гроші в сумі 300 гривень.
Після цього підійшов до розташованої на зупинці лавки, де знаходився поліетиленовий пакет, що належав потерпілому ОСОБА_12 , дістав з нього ноутбука сірого кольору вартістю 3399 грн.із зарядним пристроєм вартістю 249 грн., та usb-мишкою вартістю 60 грн., та повернувся з викраденим до автомобіля.
Своїми діями обвинувачений заподіяв потерпілому майнової шкоди на загальну суму 3708 гривень.
Викрадені кошти в сумі 300 грн. обвинувачений ОСОБА_19 витратив на власні потреби, а ноутбука із зарядним пристроєм та мишкою віддав на зберігання ОСОБА_6 .
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 19 вересня 2013 року біля 23.00 год., обвинувачений ОСОБА_5 з корисливих спонукань, з метою викрадення чужого майна, прийшов до будинку потерпілої ОСОБА_13 , що розташований в АДРЕСА_3 , де скориставшись відсутнісю очевидців,вийняв шибку вікна будинку, проник всередину приміщення, звідки повторно таємно викрав ноутбука «Lenovo G450» вартістю 3000 грн. із зарядним пристроєм «Lenovo» вартістю 380 грн., золотий ланцюжок 585 проби, вагою 0,68 грамів вартістю 333,2 грн. із золотим хрестиком 585 проби, вагою 0,41 грамів вартістю 200,9 грн., чим заподіяв потерпілій ОСОБА_13 майнової шкоди на загальну суму 3914,1 грн.
У подальшому викрадений ноутбук із зарядним пристроєм продав гр. ОСОБА_21 за 500 грн., а золотий ланцюжок із хрестиком загубив.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.296 ч.2 КК України визнав повністю і пояснив, що 17.08.2013року біля 14.00 він разом з ОСОБА_5 , будучи у стані алкогольного сп”яніння, знаходились на залізничному вокзалі ст.Миронівка. Там біля кіоску побачили потерпілого ОСОБА_11 , якого він до того часу не знав. Невідомо з яких причин між ними виникла бійка, під час якої він двічі руками ударив потерпілого в груди, потім підбіг ОСОБА_5 і також став бити потерпілого, при цьому вони висловлювались нецензурними словами. На крики громадян прийшли працівники міліції, які припинили їхню бійку.
У вчиненому щиро кається, просить його суворо не карати.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.186 ч.2, 185 ч.3, 296 ч.2 КК України також визнав повністю, щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.296 ч.2 КК України дав суду показання, аналогічні показанням ОСОБА_6 .
Також пояснив, що 26.08.2013року біля 18.30год. він разом з ОСОБА_20 на автомобілі останнього їхали по вулиці Піонерській в м.Миронівка. На автобусній зупинці побачив потерпілого ОСОБА_12 , попросив водія зупинитись, після чого вийшов на зупинці, підійшов до потерпілого та став його обшукувати. При цьому витягнув з кишені потерпілого 300грн., які забрав собі, потім підійшов до лавки, де лежав пакет з ноутбуком і також його забрав, з викраденим сів у автомобіль та поїхав з місця події. Про те, що ці речі викрадені, він ОСОБА_20 нічого не сказав.
19.09.2013року біля 23.00 він прийшов до будинку потерпілої ОСОБА_13 , вийняв шибку у вікні будинку, проник всередину, звідки викрав ноутбука та золотого ланцюжка з хрестиком, після чого залишив будинок. Викрадений ноутбук продав, а ланцюжка з хрестиком загубив.
У вчиненому також щиро кається, просить суворо його не карати.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд обмежив дослідження доказів допитом обвинувачених, дослідженням даних, що характеризують особи винних, оскільки ці докази учасниками судового провадження не оспорюються, обвинувачені та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, вони не викликають сумнівів у добровільності їх позицій. Судом роз”яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд кваліфікує дії обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч.2 ст.296 КК України, оскільки вони вчинили хуліганство, тобто умисні дії, які виразилися у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю, вчинені групою осіб.
Також обвинувачений ОСОБА_5 вчинив умисно таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, з проникненням у житло, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.
Крім того, ОСОБА_5 вчинив умисно відкрите викрадення чужого майна (грабіж), повторно, а тому повинен нести відповідальність за ч.2 ст.186 КК України.
Відповідно до ст.65,103 КК України при призначенні обвинуваченим міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених ними кримінальних правопорушень, особи винних, обставини, що пом”якшують покарання, а також умови проживання та виховання неповнолітнього ОСОБА_5 , вплив дорослих, рівень його розвитку, а також негативну характеристику його з місця проживання та бувшого навчання.
Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає щире каяття обвинувачених, їх правдиві покази, потерпілі до обвинувачених претензій не мають, вони на обліку у нарколога та психіатра не перебувають, ОСОБА_5 вчинив злочин у неповнолітньому віці.
Відповідно до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає..
З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, особи винних, суд вважає необхідним призначити їм покарання у виді позбавлення волі, оскільки виправлення обвинувачених неможливе без ізоляції від суспільства.
Підстав для застосування до них ст.ст.69, 75 КК України суд не вбачає.
Вироком Богуславського районного суду Київської області від 05.12.2013 року ОСОБА_5 засуджено за ст.ст. 185 ч.3, 190 ч.1, 289 ч.2, 70 ч.1КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на п”ять років шість місяців, без конфіскації майна; ОСОБА_6 за ст.289 ч.2 КК України до п”яти років позбавлення волі, без конфіскації майна;
Згідно ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими частинами 1 цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.
Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження нових злочинів.
Враховуючи, що обвинувачені затримані ще 05.12.2013року, суд вважає за необхідне обчислювати строк відбуття ними покарання з моменту їх затримання- з 05.12.2013року,
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України суд,-
Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч.3, 186 ч.2, 296 ч.2 КК України та призначити йому покарання :
за ст.185 ч.3 КК України у виді позбавлення волі строком на чотири роки;
за ст.186 ч.2 КК України у виді позбавлення волі строком на п”ять років три місяці;
за ст.296 ч.2 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки;
На підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді п”яти років трьох місяців позбавлення волі;
На підставі ч.4 ст.70, 72КК України за сукупністю злочинів частково приєднати до призначеного покарання невідбуту частину покарання за вироком Богуславського районного суду від 05.12.2013року та остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді п”яти років семи місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
Вирок Ржищівського міського суду Київської області від 31.07.2013року яким ОСОБА_5 засуджений за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді двох років позбавлення волі, на підставі ст.ст.104, 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік та покладено обов”язки, передбачені п.п.3,4 ст.76 КК України слід виконувати самостійно.
Визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України і призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70, 72 КК України за сукупністю злочинів частково приєднати до призначеного покарання невідбуту частину покарання за вироком Богуславського районного суду від 05.12.2013року та остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді п”яти років одного місяця позбавлення волі без конфіскації майна.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 рахувати з 05 грудня 2013року.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом 30днів з дня його проголошення в Апеляційний суд Київської області через Миронівський районний суд.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Відповідно до ч.3 статті 376 КПК України роз”яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію цього вироку.
Суддя підпис ОСОБА_1 .
Згідно з оригіналом
Суддя ОСОБА_1