Номер провадження 22-ц/791/581/14 Головуючий 1 інстанції Стамбула Н.В.
Категорія 51 Доповідач Орловська Н.В.
2014 року лютого місяця 25 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Орловської Н.В.
Суддів: Кутурланової О.В.
Майданіка В.В.
при секретарі: Гончар К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 10 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Херсонський науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення,
15 листопада 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Державного підприємства «Херсонський науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення.
В обґрунтування заявлених вимог послався на те, що він працює провідним інженером відділу систем управління ДП «Херсонстандартметрологія». Наказом № 740 від 23 серпня 2013р. на нього накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани, за невиконання посадових обов'язків, визначених п.2.12 Посадової інстанції, які виявились в невиконанні доручення начальника відділу систем управління щодо участі в проведені «дня довкілля» 15 серпня 2013р., та позбавлено премії за серпень 2013 року.
Враховуючи, що 15 серпня 2013 року він цілий день знаходився на робочому місці та працював з документами відділу систем управління, а виконання робіт пов'язаних прибиранням території підприємства, миття підлоги та інші господарські роботи не входить в його посадові обов'язки, вважає притягнення його до дисциплінарної відповідальності незаконним та безпідставним, і просив визнати не чинним та скасувати наказ № 740 від 23 серпня 2013 року про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани, зобов'язати відповідача нарахувати і сплатити премію за серпень 2013 року.
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 10 грудня 2013 року відмовлено у задоволені позовних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги. При розгляді справи суд не надав правову оцінку факту порушення керівництвом підприємства законодавства, що регулює трудові правовідносини, оскільки роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором, та порушення керівництвом підприємства діючих правил внутрішнього розпорядку. Також судом не надана оцінка правомірності наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, який було підписано виконуючим обов'язки директора, в той час як сам директор знаходився на робочому місці.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, встановлено наступне.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що накладання на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани відбулось у відповідності до порядку, строків та виду стягнення визначені законодавством.
Проте з таким висновком погодитись не можна.
Трудова дисципліна на підприємствах, установах і організаціях згідно ст.ст. 140-142 КЗпП України забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов, обов'язок правильно організувати працю працівників, забезпечити трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержуватись законодавства про працю покладається на власника або уповноваженого ним органу. Трудовий розпорядок визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника і профспілкового представника на основі типових правил.
Згідно підпункту «а» п.12 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ і організацій, затверджених постановою Держкомітету СРСР по праці і соціальних питань від 20.07.1984р. №213, на адміністрацію установи покладений обов'язок організувати роботу так, щоб кожний працівник своєчасно і до початку дорученого завдання був ознайомлений із встановленим завданням та забезпечений роботою протягом робочого дня (зміни).
У п.2.3 правил внутрішнього трудового розпорядку ДП «Херсонстандартметрологія» встановлений обов'язок адміністрації визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами.
З матеріалів справи вбачається, що сторони перебувають у трудових відносинах з 26.07.2004р. за умовами яких позивач працює на посаді інженера відділу державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил та державного метрологічного нагляду ДП «Херсонстандартметрологія».
З метою організації проведення заходів до «Дня довкілля», призначеного на 15.08.2013р. о 14 год. видано наказ в.о. директора ДП «Херсонстандартметрологія», яким покладено обов'язок на керівників підрозділів виділити по одному учаснику з підрозділу для участі у заходах.
Наказом від 23.08.2013р. №740 ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невиконання посадових обов'язків, передбачених п.2.12 Посадової інструкції, а саме порушення правил трудового розпорядку та виробничої дисципліни, оскільки не виконав доручення керівника відділу систем управління щодо участі у проведенні «Дня довкілля» 15.08.2013р.
Неправомірність наведеного наказу, позивач пов'язував із тим, що адміністрація установи не повідомила його про час і місце проведення заходів та не проінформувала про обсяг дорученої йому роботи, тому 15.08.2013р. він перебував на своєму робочому місці де виконував завдання за своїми посадовими обов'язками інженера відділу систем управління.
Заперечуючи проти заявленого позову, представник відповідача посилався на дотримання порядку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Проте жодних доказів на підтвердження факту виконання адміністрацією установи свого обов'язку, встановленого п.2.3 правил внутрішнього трудового розпорядку, а саме, проінформувати позивача про початок і місце проведення заходу, а також забезпечення умов для виконання дорученого завдання, яке не пов'язано із його посадовими обов'язками, суду не надав.
Крім того, притягуючи ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності відповідач не врахував ступінь проступку та його сумлінну попередню роботу, особу позивача, як батька багатодітної родини, член сім'ї якого є інвалідом дитинства, як це передбачено ч.3 ст. 149 КЗпП України.
На ці обставини справи суд уваги не звернув, належної оцінки наявним у справі доказам не надав та не застосував наведені вище норми матеріального права, а тому не встановивши факту порушення позивачем трудової дисципліни дійшов помилкового висновку про правомірність притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Отже, рішення суду у вказаній частині слід скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення цих вимог з викладених вище підстав.
Разом з тим, не підлягають задоволенню доводи апеляційної скарги в частині незаконності рішення суду щодо решти позовних вимог, оскільки преміювання здійснюється у відповідності до положення про преміювання працівників ДП «Херсонстандартметрологія» за підсумками виробничо-господарської діяльності за місяць, які утримуються за рахунок госпрозрахункових коштів, затверджених директором підприємства за погодженням голови профспілкового комітету 22.03.2010р. (а.с.64-68).
У п.п. 1.2, 1.3 цього «Положення…» передбачені підстави для нарахування і виплати премії та умови за яких премія нараховується. Рішення про преміювання працівників приймає директор установи за погодженням з профспілковим комітетом згідно преамбули та п.6.2 цього Положення.
Враховуючи, що рішення уповноваженим органом про преміювання позивача не приймалось, а відомості щодо наявності умов та підстав його преміювання предметом судового розгляду не були, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині нарахування та сплати премії за серпень 2013р.
На підставі викладеного, ст.ст. 140-142, 149 КЗпП України, керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 10 грудня 2013 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу про дисциплінарне стягнення скасувати і ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати незаконним і скасувати наказ ДП «Херсонстандартметрологія» від 23 серпня 2013 року № 740 про накладання на ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення.
В решті це ж рішення суду залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно з моменту проголошення, і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з часу набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: