Справа № 190/276/14-к
Провадження 1-в/190/37/14
28 лютого 2014 року П'ятихатський районний суд
Дніпропетровської області
в складі головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
представника ПВК № 122 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П'ятихатки справу за сумісним поданням П'ятихатської виправної колонії № 122 УДПС України в Дніпропетровській області та спостережної комісії П'ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про умовно-дострокове звільнення на підставі ст.81 КК України засудженого:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоандріївка Васильківського району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 ,
Вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17.05.2011 року ОСОБА_5 засуджений за ст. 121 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі.
ПВК № 122 та спостережна комісія П'ятихатської районної держадміністрації, клопочуть про умовно-дострокове звільнення засудженого посилаючись на те, що він сумлінно відноситься до праці, порушень режиму утримання не допускає, позитивно характеризується.
Представник спостережної комісії до суду не явився, про розгляд справи повідомлені належним чином, надали до суду клопотання з проханням розглянути подання у відсутність їх представника, подання підтримують.
Засуджений подання підтримав.
Суд, вислухавши представника адміністрації ПВК - 122, засудженого, думку прокурора який просить відмовити в задоволені подання, дослідивши матеріали справи, вивчивши матеріали особової справи засудженого, вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 81 КК України, особам, які відбувають покарання, у тому числі у виді обмеження волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, тобто умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення
При цьому слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засудженого, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці.
Висновок про можливість застосування умовно-дострокового звільнення засудженого повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь час відбуття покарання, в тому числі й даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. При цьому основним, вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміна не відбутої частини покарання більш м'яким - є заохочувальними нормами кримінального та кримінально-виконавчого законодавства, оскільки мають на меті стимулювання засуджених до чіткого виконання правил внутрішнього розпорядку, дотримання вимог режиму відбування покарання, прагнення до продуктивної праці, відшкодування матеріальних збитків, нанесених злочином, каяття у скоєному злочині.
З 26.06.2011 року засуджений відбуває покарання в ПВК 122, до кінця строку відбування покарання залишилось 1 рік 06 місяців 19 днів. Згідно довідки про стягнення та заохочення засуджений 27.06.2013 був заохочений за сумлінну поведінку та зразкове ставлення до праці, мав стягнення 14.12.2010р. у вигляді попередження за порушення режиму утримання.
Згідно характеристики від 31.05.2012р. потребує контролю з боку адміністрації ВК при виконанні робіт по благоустрою території установи, до представників адміністрації установи відноситься ввічливо, але лише з метою поблажливого відношення до себе, соціально-корисну активну участь у житті відділення не проявляє, участі в програмах диференційованого виховного впливу не приймає, не до кінця усвідомлює суспільну небезпеку вчиненого злочину, позитивних планів на життя після звільнення з місць позбавлення волі не виказує, не став на шлях виправлення, згідно витягу з протоколу засідання адміністративної комісії ПВК № 122 від 31.05.2012р. ОСОБА_5 відмовлено в подані матеріалів щодо переведення в установу мінімального рівня безпеки як не ставшому на шлях виправлення.
Згідно характеристики від 28.03.2013р. та витягу з протоколу № 7 від 28.03.2013р. ОСОБА_5 відмовлено в подані матеріалів про заміну не відбутої частини покарання більш м'яким як не ставшому на шлях виправлення.
При цьому ОСОБА_5 осуджений за вчинення тяжкого злочину і разове заохочення не може свідчити про його виправлення.
На підставі ст. 81 КК України, керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України суд ,-
Відмовити в задоволені подання П'ятихатської виправної колонії № 122 УДПС України в Дніпропетровській області та спостережної комісії П'ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про умовно-дострокове звільнення на підставі ст.81 КК України засудженого ОСОБА_5 на не відбутий строк 1 рік 06 місяців 19 днів.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області на протязі семи днів з дня її проголошення.
Ухвала, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги - ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.
Головуючий суддя