_________________________________________________________________________________________________________________________ Справа № 520/14200/13-ц
Провадження № 2/520/2322/14
27.02.2014 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Петренка В.С.
при секретарі - Гарнаженко Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю «Ханбер Трейд»
до ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції в Одеській області
про визнання права власності та скасування арешту,
ТОВ «Ханбер Трейд» звернулося з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому просило визнати за ним право власності на 1/5 будинку АДРЕСА_1, а також зняти арешт з вказаної частини будинку, накладений Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції в Одеській області постановою № ВП 27974703 від 20.09.2011 року.
Ухвалою суду від 12.02.2014 року судом з власної ініціативи було залучено до участі у справі в якості третьої особи Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції в Одеській області.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «Ханбер Трейд» посилається на те, що 20 жовтня 2008 року між ТОВ «Ханбер Трейд» та ОСОБА_2 був укладений договір дарування 1/5 будинку АДРЕСА_1, який було посвідчено нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим номером 19542.
Позивач також вказує, що він звернувся до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції з заявою про здійснення реєстрації права власності на об'єкт 09 жовтня 2013 року, однак 15 жовтня 2013 року Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції відмовила у здійсненні реєстрації права власності, у зв'язку з тим що Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції в Одеській області постановою № ВП 27974703 від 20 вересня 2011 року було накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2, з метою забезпечення виконання виконавчого листа №1519/2-1702/11, виданого 31 травня 2011 року Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошових коштів.
Наявність зазначеного арешту перешкоджає ТОВ «Ханбер Трейд» зареєструвати право власності на спірну 1/5 будинку АДРЕСА_1, що вимусило його звернутися до суду із відповідним позовом.
У судовому засіданні представник ТОВ «Ханбер Трейд» наполягав на задоволенні позовних вимог.
У судове засідання з'явилися представники ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції в Одеській області, заперечували проти задоволення позовних вимог ТОВ «Ханбер Трейд».
У наданому суду письмовому запереченні представник ОСОБА_3 вказував, що у ТОВ «Ханбер Трейд» не виникло права власності на 1/5 будинку АДРЕСА_1, оскільки позивач не зареєстрував його у встановлений законом спосіб, а також зазначав, що укладання договору дарування ОСОБА_2 було здійснено з метою уникнення відповідальності та неповернення боргу ОСОБА_2 перед ОСОБА_3 у сумі 1186000 доларів США.
Вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні 20 жовтня 2008 року між ТОВ «Ханбер Трейд» (обдарований) та ОСОБА_2 (дарувальник) був укладений договір дарування 1/5 будинку АДРЕСА_1, який було посвідчено нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим номером 19542 (а.с. 7).
09 жовтня 2013 року ТОВ «Ханбер Трейд» звернулося до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції із заявою про здійснення реєстрації права власності на 1/5 будинку АДРЕСА_1, однак 15 жовтня 2013 року Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції відмовила у здійсненні реєстрації права власності, у зв'язку із наявністю арешту на вказаному нерухомому майні (а.с. 14).
Судом також встановлено, що Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції в Одеській області постановою № ВП 27974703 від 20 вересня 2011 року було накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2, з метою забезпечення виконання виконавчого листа №1519/2-1702/11, виданого 31 травня 2011 року Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 1186000доларів США (а.с. 13).
Крім того, арешт на спірну частину будинку було накладено й ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 21.07.2010 року у справі № 2-6534/2010 (а.с. 47-49).
З листа КП «ОМБТІ та РОН» від 29.08.2012 року вбачається, що спірна 1/5 будинку АДРЕСА_1 станом на 27.08.2012 року зареєстрована за ОСОБА_2 (а.с. 40).
Відповідно до положень ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.
Згідно положень ч. 3, 4 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Враховуючи принцип дії нормативно - правових актів у часі, суд зазначає, що станом на момент укладання договору дарування від 20 жовтня 2008 року було чинним Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджене Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5.
Відповідно до п.п. 1.2., 1.4, 1.5 вказаного Тимчасового положення державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.
Державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права, зокрема, на житлові будинки.
Аналогічні за змістом положення містить і Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року (ст.ст. 1, 4).
Згідно ч.1, 3 ст. 3 цього закону державна реєстрація прав є обов'язковою. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Враховуючи вищевказані положення нормативно-правових актів, суд дійшов висновку, що спірне майно не належить позивачу, адже у ТОВ «Ханбер Трейд» не виникло право власності на спірну 1/5 будинку АДРЕСА_1, оскільки це право не було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання за позивачем права власності на частину будинку та скасування накладеного на неї арешту.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати ТОВ «Ханбер Трейд» не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 88, 213, 215 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Ханбер Трейд» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції в Одеській області про визнання права власності та скасування арешту - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частини.
Суддя Петренко В. С.