18.02.2014
Справа 522/2764/14-К
Провадження № 1-КС/522/2694/14
18 лютого 2014 року
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність старшого прокурора прокуратури Приморського району м. Одеси - процесуального керівника в кримінальному провадженні № 12013170500003276 ОСОБА_3 (в порядку п.1 ч. 1 ст. 303 КПК України),-
Заявник ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність старшого прокурора прокуратури Приморського району м. Одеси - процесуального керівника в кримінальному провадженні № 12013170500003276 ОСОБА_3 (в порядку п.1 ч. 1 ст. 303 КПК України).
В обґрунтування своєї скарги, заявник посилається на те, що
22 квітня 2013 року згідно ухвали апеляційного суду Одеської області було відкрито кримінальне провадження №12013170500003276 за ознаками злочину, передбаченого 4.1 ст. 384 КК України - «завідомо неправдиве показання». Досудове розслідування було доручено слідчому Шевченківського ОМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_4 .
У ході проведення досудового розслідування слідчим ОСОБА_4 багаторазово порушувалися норми КПК України. Так, в порушення ст. 220 КПК України, не було розглянуто клопотання про проведення виїмки з електронної бази даних компанії стільникового зв'язку «МТС», заявлене потерпілим при допиті 16.05.2013 р.; в порушення ст.ст. 111, 112 та ч. 3 ст. 223 КПК України слідчий не здійснював повідомлення потерпілої сторони про проведення слідчих дій; була проігнорована заява потерпілого про його бажання брати участь у всіх слідчих (розшукових) діях і необхідності проводити їх фіксацію за допомогою технічних засобів - допит ОСОБА_5 за участі потерпілого, із застосуванням засобів технічної фіксації, був проведений лише після вказівок прокурора як реакції на його скаргу.
Однак, на думку заявника, після проведення допиту матеріали його відеофіксації були змонтовані і істотно скорочені, з метою приховати справжній стан речей, тобто, на користь ОСОБА_5 , що було?виявлено в судовому засіданні при розгляді скарги потерпілого на постанову слідчого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 12013170500003276. 14.02.2014 р. зазначену постанову було скасовано ухвалою Приморського районного суду, в мотивувальній частині якої суд звернув увагу на те, що слідчий не провів об'єктивного розслідування і не вивчив усі обставини справи, як того вимагає процесуальне законодавство.
18 вересня 2013 р. слідчий ОСОБА_4 намагалася закрити вище вказане кримінальне провадження, однак, постанова була скасована прокурором.
Крім того, слідчий ОСОБА_4 не відреагувала на факти, викладені в постанові про зміну обвинувачення в суді від 20.02.2013 р. за підписом прокурора ОСОБА_6 , в якому чітко зазначається: «Судовим слідством встановлено, що збут порнопродукції 2 епізоду здійснювала ОСОБА_7 ». Висновки судового слідства підтверджуються й іншими матеріалами досудового розслідування, що проводилося вже в рамках кримінального провадження № 12013170500003276. Таким чином, слідчим ОСОБА_4 порушено вимогу ч.1 ст.214 КПК України про те, що слідчий «після самостійного виявлення з будь-якого джерела фактів, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування».
У всіх цих фактах заявник вбачає те, що дії слідчого Шевченківського ОМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_4 носять явний характер упередженості і необ'єктивності.? Всі зібрані в ході досудового розслідування матеріали, на думку заявника свідчать про обґрунтованість підозрювати ОСОБА_7 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.384 КК України. Однак, прокурор ОСОБА_3 проігнорував очевидні факти та не вручив повідомлення про підозру ОСОБА_7 .
Посилаючись на вищенаведене, заявник ОСОБА_2 просив зобов'язати прокурора - процесуального керівника у кримінальному провадженні № 12013170500003276 виконати вимогу п.11 ч.2 ст.36 КПК України і вручити ОСОБА_7 повідомлення про підозру.
Розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2 , вивчивши надані матеріали, суд вважає, що скарга є необґрунтованою та підлягає поверненню заявнику з наступних підстав:
Ст. 303 КПК України визначений повний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені в порядку зазначеному названою нормою Закону. Вище визначений перелік оскарження рішень є вичерпним.
Згідно ч. 1 ст. 36 КПК України, на яку посилається заявник, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
Згідно ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений повідомляти особі про підозру.
Положеннями ст.ст. 276-278 КПК України прямо передбачені випадки повідомлення про підозру, а також, хто, коли та яким чином має повідомляти особу про підозру. Проте, чинним законодавством прямо не передбачена можливість зобов'язання прокурора вручення повідомлення особі про підозру або ж оскарження дій, що полягають у неврученні повідомлення особі про підозру, так як п. 11 ч. 2 ст. 36 КПК України регламентує права прокурора, а не його обов'язки. Тому посилання заявника на вказану норму не можуть бути прийнято судом до уваги.
Таким чином, суд змушений прийти до висновку, що ОСОБА_2 фактично оскаржує бездіяльність старшого прокурора прокуратури Приморського району м. Одеси ОСОБА_3 , що полягає, на думку заявника ОСОБА_2 , у неврученні ОСОБА_7 повідомлення про підозру, однак можливість такого оскарження заявником (потерпілим) не передбачена ч. 1 ст. 303 КПК України, на яку посилається заявник у своїй скарзі.
Згідно ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
За таких обставин, аналізуючи надані суду матеріали, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_2 не підлягає оскарженню в суді, а тому вважає, що у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 303, 304-307 КПК України:
У відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність старшого прокурора прокуратури Приморського району м. Одеси - процесуального керівника в кримінальному провадженні № 12013170500003276 ОСОБА_3 (в порядку п.1 ч. 1 ст. 303 КПК України) - відмовити.
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність старшого прокурора прокуратури Приморського району м. Одеси - процесуального керівника в кримінальному провадженні № 12013170500003276 ОСОБА_3 (в порядку п.1 ч. 1 ст. 303 КПК України) - повернути заявнику у зв'язку з вищевказаними обставинами.
Роз'яснити заявнику, що ухвала про повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку передбаченому КПК України.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
?
Слідчий суддя Приморського
районного суду м. Одеси ОСОБА_1