Справа № 0425/1321/2012
Провадження № 2/181/8/14
"21" лютого 2014 р. смт. Межова
Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючої: судді Літвінової Л.Ф. при секретарі: Чупіковій В.А., представника відповідача Іванової Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т. Межова цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до СФГ «Долина» в особі Іванова Олександра Миколайовича, третя особа відділ Держземагентства у Межівському районі про витребування земельної ділянки із чужого володіння, стягнення втраченої вигоди і моральної шкоди, за зустрічним позовом СФГ «Долина» до ОСОБА_2, третя особа відділ Держземагентства у Межівському районі про визнання договору оренди дійсним та зобов'язання виконувати належним чином умови договору,
10 грудня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Межівського районного суду з позовом до СФГ «Долина» в особі Іванова Олександра Миколайовича, третя особа відділ Держземагентства у Межівському районі про витребування земельної ділянки із чужого володіння, стягнення втраченої вигоди і моральної шкоди
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що після смерті його матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 він одержав право на спадщину земельної ділянки за заповітом, зареєстрував державний акт на право власності на землю у Державного нотаріуса Васильківської державної нотаріальної контори 18 листопада 2009 року за №1207 та у відділі Держкомзему Межівського району, про що свідчить запис в Поземельній книзі від 08 грудня 2009 року за №124010020340001. З того часу він являється законним власником земельної ділянки розміром 6,265га, пай № 361. Вважає, що володіння цією земельною ділянкою виявилося неможливим у зв'язку з тим, що вона знаходиться у незаконному користуванні СФГ «Долина» в особі Іванова О.М. Після звернення до нього з вимогою повернути йому земельну ділянку, ОСОБА_4 отримав від нього договір оренди землі між його померлою матір'ю та СФГ «Долина» в особі голови Іванова О.М., зареєстрований у відділі Держкомзему у Межівському районі 02 серпня 2011 року за №122260004000243.
Вважає вищевказаний договір оренди землі недійсним, оскільки порушені приписи ст.ст.210, 638 ЦК України, ст.ст.18, 20, 25 ЗУ «Про оренди землі», так як договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; державна реєстрація правочину підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом; договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права. Орендар зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.
Зазначає, що оспорюваних правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації, тобто більш, ніж через 2 роки після смерті орендодавця.
Оскільки на момент державної реєстрації власником земельної ділянки являється ОСОБА_2, то фактично орендар Іванов О.І уклав договір з його померлою матір'ю. Про смерть орендодавця СФГ «Долина» було відомо, але він користується спірною земельною ділянкою по теперішній час, чим порушує майнові права та охоронювані законом інтереси володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою.
ОСОБА_2 неодноразово звертався до Іванова О.І. з проханням не здійснювати ніяких сільськогосподарських робіт на земельній ділянці, належної йому на праві власності та добровільно повернути, але Відповідач обробляв її та засіював, не зважаючи на його прохання, посилаючись на те, що Договір між СФГ «Долина» та його померлою матір'ю діє на теперішній час. Розраховуватися згідно договору СФГ «Долина» також не хоче і не збирається.
Вважає, що в результаті незаконного володіння земельною ділянкою СФГ «Долина» він втратив неодержаний прибуток за два роки у розмірі 55 117,5 гривень, надавши відповідні розрахунки цих збитків.
Також, ОСОБА_2 вважає, що йому діями СФГ «Долина» спричинено моральну шкоду, яку він оцінює в 20 000 гривень.
Просить суд зобов'язати СФГ «Долина» в особі Іванова О.М. повернути земельну ділянку площею 6,265 гектарів (пай №361) в межах згідно з планом, належну ОСОБА_2, на праві приватної власності; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у відділі Держкомзему Межівського району 02 серпня 2011 року за №122260004000243 між його померлою матір'ю ОСОБА_4 та СФГ «Долина» в особі голови Іванова О.М.; стягнути з СФГ «Долина» в особі голови Іванова О.М. на його користь неодержаний прибуток з земельної ділянки у розмірі 55 117,5 гривень, моральну шкоду в розмірі 20 000 гривень та сплачений ним судовий збір.
Позивач та його представник в судовому засіданні не з'явилися надавши суду заяву про розгляд справи у їхню відсутність позовні вимоги та уточнені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просять суд їх задовольнити.
Представник СФГ «Долина» подало заперечення на позов ОСОБА_2 до СФГ «Долина» в особі Іванова О.М., третя особа відділ Держземагентства у Межівському районі про витребування земельної ділянки із чужого володіння, стягнення втраченої вигоди і моральної шкоди, в якому зазначили, що договір оренди був укладений відповідно до вимог закону, зареєстрований хоча і після смерті померлого орендодавця, але у встановленому законом порядку, а тому до її спадкоємця ОСОБА_2 переходять всі права та обов'язки спадкоємця. Зазначили, що після смерті ОСОБА_4 наприкінці 2011 року до них зверталася її донька ОСОБА_6, якій вони й сплачували орендну плату за землю, про що є підтверджуючі документи. Коли до них звертався ОСОБА_2, йому про це повідомлялося і було запропоновано надати документи про правонаступництво, але той не з'явився, а одразу подав позов до суду.
Вважають, що при визначенні ОСОБА_2 розміру неодержаних доходів (упущеної вигоди) порушені вимоги ч.4 ст.623 ЦК України, оскільки не доведено належним чином існування фактів, які б підтверджували, що він дійсно планував отримати відповідні доходи, все зробив для їх отримання, мав для цього всі можливості і неодмінно отримав би такий дохід, якби не протиправна поведінка СФГ «Долина», а також сам розмір упущеної вигоди належним чином не підтверджений.
Щодо стягнення з них моральної шкоди вважають недоведеною її з боку ОСОБА_2, оскільки ним не зазначено, в чому саме вона полягає, якими доказами це підтверджується, з яких міркувань визначався її розмір, та який причинно-наслідковий зв'язок між моральними стражданнями і безпосередньо діями СФГ «Долина».
Просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
18 січня 2013 року СФГ «Долина» звернулося до Межівського районного суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2, третя особа відділ Держземагенства у Межівському районі про визнання договору оренди дійсним та зобов'язання виконувати належним чином умови договору.
В обґрунтування своїх вимог зазначили, що 1 серпня 2007 року був укладений договір оренди землі між СФГ «Долина» та ОСОБА_4, після укладення якого був переданий на державну реєстрацію, що підтверджується Карткою земельної ділянки Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центр ДЗК». Одночасно із укладенням договору, земельна ділянка площею 6,265га була передана в користування СФГ «Долина», що підтверджується актом передачі земельної ділянки в оренду від 1 серпня 2007 року, підписаним ОСОБА_4 та головою СФГ «Долина» Івановим О.М. Договір зареєстрований у встановленому законодавством України порядку 02 серпня 2011 року відділом Держкомзему у Межівському районі, реєстраційний запис №122260004000243.
В березні 2012 року до СФГ «Долина» звернувся ОСОБА_2, який заявив, що є сином та спадкоємцем ОСОБА_4, тому він просив надати і йому було надано копію договору оренди землі, укладеного між СФГ «Долина» та ОСОБА_4 Керівництво СФГ «Долина» попросило ОСОБА_2 надати документи про смерть ОСОБА_4 та документи, які посвідчують перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування. На підставі таких документів СФГ «Долина» зобов'язалось підготувати пакет документів про перехід прав орендодавця за договором оренди на спадкоємця ОСОБА_2 Останній пообіцяв надати відповідні документи, але не надав і більше до СФГ «Долина» не з'являвся.
Вважають, що спірний договір оренди відповідає умовам діючого законодавства, СФГ «Долина» виконало всі свої зобов'язання по державній реєстрації договору оренди і не отримувало від третіх осіб заперечень проти проведення такої державної реєстрації до моменту державної реєстрації.
Відповідно, прийнявши на себе право власності на земельну ділянку в порядку спадкування, ОСОБА_2 прийняв на себе всі обов'язки по договорах, які були укладені щодо земельної ділянки спадкодавцем ОСОБА_4 Перед вступом у спадщину спадкоємець має право вияснити обсяг зобов'язань, який мається за спадковим майном і в разі не згоди з ними, відмовитися від спадщини. Але той від спадщини не відмовився і таким чином прийняв на себе всі зобов'язання щодо передачі в оренду СФГ «Долина» земельної ділянки, згідно умов договору оренди від 01 вересня 2007 року, укладеному між СФГ «Долина» та ОСОБА_4
Просять суд визнати дійсним договір оренди від 01 серпня 2007 року, укладений між СФГ «Долина» та ОСОБА_4 та зареєстрований 02 серпня 2011року відділом Держкомзему у Межівському районі, реєстраційний запис №122260004000243, по відношенню до спадкоємця орендодавця ОСОБА_2; зобов'язати ОСОБА_2 сумлінно виконувати обов'язки орендодавця, покладені на нього зазначеним договором та законодавством України про оренду землі.
ОСОБА_2 подав суду заперечення проти зустрічного позову СФГ «Долина» до ОСОБА_2, третя особа відділ Держземагентства у Межівському районі про визнання договору оренди дійсним та зобов'язання виконувати належним чином умови договору, в якому зазначив, що договір оренди від 01 серпня 2007 року, укладений між СФГ «Долина» та ОСОБА_4, слід визнати недійсним, оскільки він не був підданий державній реєстрації за життя останньої. Згідно п.20 зазначеного договору, передача земельної ділянки орендарю повинна здійснюватися у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі. Договір був укладений 01 серпня 2007 року, зареєстрований 02 листопада 2011 року, і оскільки СФГ «Долина» почало використовувати земельну ділянку задовго до реєстрації, то порушило ст.17 ЗУ «Про оренду землі», відповідно до якого передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі, а також ст.25, за якою повинні були приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.
Зазначив, що підписи на договорі оренди та на акті приймання-передачі земельної ділянки не належать померлій ОСОБА_4
Вважає, що спірний договір не є правочинним, оскільки був зареєстрований на той момент, коли вже він був власником земельної ділянки, тому це порушує його права власності. Також зазначив, що п.40 договору передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи є підставою для зміни умов або розірвання договору. Таким чином, ОСОБА_2 не є орендодавцем для СФГ «Долина» і між ними не існує ніяких договірних відносин.
Просить суд відмовити в задоволенні зустрічного позову у повному обсязі.
Представник СФГ «Долина» надало до суду пояснення на заперечення проти зустрічного позову ОСОБА_2, в якому зазначено, що посилання ОСОБА_2 на ч.3 ст.640 ЦК України, як на норму, що регулює питання державної реєстрації договорів, є неспроможним, оскільки нею передбачено, що договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення, тобто не регулює питання державної реєстрації договорів, статтю 18 ЗУ «Про оренду землі» на сьогоднішній день взагалі виключено з тексту Закону. Ствердження ОСОБА_2 про невідповідність підписів ОСОБА_4 на договорі оренди землі та акті передачі земельної ділянки нічим не підтверджуються.
Зазначили, що питання стосовно зміни умов або розірвання договору оренди не повинно розглядатися в межах цивільної справи, оскільки такі позовні вимоги не заявлялися.
04.11.2013 року позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог та прохає суд стягти з СФГ «Долина» не отриманий прибуток 45 286,5 грн.
Представник третьої особи відділу Держземагентства у Межівському районі Дніпропетровської області надав суду заяву про розгляд справи за їхньої відсутності, оскільки покладаються на рішення суду.
Свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що дійсно, після смерті ОСОБА_4 в 2011році СФГ «Долина» на паї належному уже його дядьку ОСОБА_2 сіяли ячмінь, який збирали і вивозили з поля.
Свідок ОСОБА_8 підтвердив суду той факт, що на протязі 2009 - 2011 років на земельному паї належному позивачу відповідачем постійно здійснювався пасів зернових культур, які він як найманий працівник обробляв, збирав та вивозив на тік.
Суд, вислухавши сторони по справі, свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову та зустрічного позову слід відмовити з огляду на наступне.
Договором оренди землі підтверджується, що 01 серпня 2007 року ОСОБА_4 уклала договір оренди землі з приватним СФГ «Долина» строком на 10 років, який пройшов державну реєстрацію 02 серпня 2011 року, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №122260004000243, за умовами якого земельна ділянка площею 6,265га у т.ч. ріллі 6,265га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Демуринської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області, передана у строкове платне користування СФГ «Долина».
Актом передачі земельної ділянки в оренду від 01 серпня 2007 року підтверджується, що ОСОБА_4 передала, а СФП «Долина» прийняло земельну ділянку в натурі в оренду для сільськогосподарського використання.
Державним актом на право приватної власності на землю серії IV-ДП №092590, виданого Демуринською селищною радою 28 листопада 2001 року, підтверджується, що земельна ділянка площею 6,265га у т.ч. ріллі 6,265га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Демуринської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області станом на 01 серпня 2007 року належала на праві приватної власності ОСОБА_4
Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим 11 лютого 2009 року виконавчим комітетом Демуринської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області, підтверджується, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 20 листопада 2009 року серії ВММ №017619 підтверджується, що ОСОБА_2 успадкував після померлої ОСОБА_4 земельну ділянку розміром площею 6,265га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Демуринської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області, що належала померлій ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ДП №092590.
Реєстраційною карткою земельної ділянки серії АБД №967750, наданої центром державного земельного кадастру, підтверджується, що станом на 23 грудня 2010 року спірна земельна ділянка передана ОСОБА_4 в оренду СФГ «Долина».
Висновком Держкомзему у Межівському районі Дніпропетровської області про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки №123 від 23 грудня 2010 року підтверджується, що спірний договір укладений відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає державній реєстрації.
Відомостями на видачу зерна орендодавцям, які заключили договори оренди земельних ділянок з СФГ «Долина», станом на 01 січня 2010 року, підтверджується, що його замість померлої отримано, стоїть підпис, який, згідно пояснень представника СФГ «Долина» належить доньці померлої ОСОБА_4 - ОСОБА_6
Заявою ОСОБА_2 від 21 березня 2012 року, адресованою голові СФГ «Долина» Іванову О.М., підтверджується його намір розірвати спірний договір оренди.
Відповідно до ст.1216 ЦК України до спадкоємців померлого, у разі прийняття ними спадщини, переходять права та обов'язки (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Оскільки ОСОБА_2 прийняв спадщину, отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, то він успадковує по спірному договору всі права та обов'язки орендодавця.
В своїх поясненнях він посилався на те, що згідно п.40 договору він має право його розірвати, писав відповідну заяву до СФГ «Долина», проте останнє продовжує користуватися земельною ділянкою, що є порушенням його майнових прав.
За змістом законів та спірного договору оренди землі, вбачається наступне.
Відповідно до ч.4 ст.31 ЗУ «Про оренду землі» розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Ч.1 ст.32 - на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Ч.4 ст.32 - перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Ч.ч.1 та 2 ст.651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
П.40 Договору оренди землі від 01 серпня 2007 року чітко передбачені особливі умови зміни умов договору і припинення його дії: перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Але ОСОБА_2, заявляючи позов до суду не ставить питання про припинення спірного договору шляхом його розірвання, а тому суд не повинен вирішувати це питання, оскільки, відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Позивачем ОСОБА_2 ставиться питання про визнання недійсним спірного договору, в обґрунтування чого він посилається на ті факт, що договір не набрав чинності, оскільки за життя орендодавця не був підданий державній реєстрації.
Так, дійсно, відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Ч.1 ст.210 - правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Абз.3 ч.2 ст.310 - якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з вимогами частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
За змістом частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.
Частиною першою статті 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.
Відповідно до статті 18 цього Закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Посилання СФГ «Долина» на той факт, що на сьогоднішній день виключені ст.ст.18, 20 ЗУ «Про оренду землі», а також положення ч.3 ст.640 ЦК України за якими договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а тому не підлягають застосуванню, є неспроможними оскільки, згідно ст.5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Отже, учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми.
Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення учасників при укладенні спірного договору, набуваються після відповідної державної реєстрації.
Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Волевиявлення є важливими чинником, без якого неможливо вчинення правочину, що узгоджується зі свободою договору, установленою статтею 627 ЦК України.
Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, в якому фіксуються правові наслідків.
Реєстрація договору є адміністративним актом, тобто елементом зовнішнім щодо договору.
Не здійснення реєстрацію договору оренди земельної ділянки, волевиявлення на укладення якого було виявлено ОСОБА_4 у момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, не є підставою для визнання договору недійсним у порядку, визначеному частиною третьою статті 203 та частиною першою статті 215 ЦК України.
Державна реєстрація договору оренди земельної ділянки в період визначеного сторонами строку дії договору забезпечує правомірне, договірне використання орендарем орендованої земельної ділянки відповідно до норм ЗК України, ЦК України, Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» та Закону України від 11 лютого 2010 року №1878-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» незалежно від дати проведення такої реєстрації.
Окрім того, ОСОБА_2 не було надано належних доказів того, що він звертався до СФГ «Долина» до проведення державної реєстрації, єдиним документом є його заява про розірвання договору від 21 березня 2012 року.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
ОСОБА_2, вказуючи у своїх поясненнях на те, що підписи померлої ОСОБА_4 є підробленими, не надав належних доказів цього, а тому суд розцінює їх, як голослівні.
З огляду на вищевикладене, в задоволенні позовних вимогах ОСОБА_2 про повернення земельної ділянки у зв'язку з визнанням недійсним договору оренди слід відмовити з міркувань, викладених вище, тобто через те, що договір на сьогоднішній день є дійсним, і до суду не було заявлено вимоги про його про припинення шляхом розірвання.
Згідно ж ст.34 ЗУ «Про оренду землі» орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором, лише у разі припинення або розірвання договору оренди землі.
Оскільки інші позовні вимоги, а саме: про стягнення неодержаного прибутку та моральної шкоди, витікають з задоволення вимоги про визнання договору недійсним, в чому було відмовлено, суд вважає за недоцільне їх обговорювання, так як в їх задоволенні також слід відмовити.
Позовні вимоги СФГ «Долина» в зустрічному позові взагалі є нікчемними з огляду на наступне. В судовому засіданні було встановлено відповідність вимогам чинного законодавства спірного договору оренди землі. Чинним законодавством не передбачено визнання судом дійсного правочину дійсним.
Згідно ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
З огляду на це, вимога про зобов'язання ОСОБА_2 сумлінно виконувати обов'язки орендодавця, покладені на нього зазначеним договором та законодавством України про оренду землі, не ґрунтується на приписах чинного законодавства, оскільки не СФГ «Долина» не зазначила, яким чином ОСОБА_2 порушує свої зобов'язання, та чим саме порушені їх права, свободи чи інтереси.
Керуючись ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», ст.18, 20, 32, 34 ЗУ «Про оренду землі», ст.ст.186, 210, 310, 651, 1216 ЦК України, ст.125 ЗК України, ст.ст.3, 11, 10, 60, 212, 214-215 ЦПК України,- суд
В задоволенні позову ОСОБА_2 до СФГ «Долина» в особі Іванова Олександра Миколайовича, третя особа відділ Держземагентства у Межівському районі про зобов'язання СФГ «Долина» в особі Іванова Олександра Миколайовича повернути земельну ділянку площею 6,265 гектарів (пай №361) в межах згідно з планом, належну ОСОБА_2 на праві приватної власності; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Межівському районі 02 серпня 2011 року за №122260004000243 між його померлою матір'ю ОСОБА_4 та СФГ «Долина» в особі голови Іванова Олександра Миколайовича; стягнення з останнього на його користь неодержаний прибуток з земельної ділянки у розмірі 55 117 (п'ятдесяти п'яти тисяч ста сімнадцяти) гривень 50 копійок, моральної шкоди в розмірі 20 000 (двадцяти тисяч) гривень та сплачений ним судовий збір, а також відповідно до уточнених позовних вимог на суму 45 286 (сорок п'ять тисяч двісті вісімдесят шість) гривень 50 копійок відмовити в повному обсязі.
В задоволенні зустрічного позову СФГ «Долина» до ОСОБА_2, третя особа відділ Держземагентства у Межівському районі про визнання дійсним договору оренди від 01 серпня 2007 року, укладеного між СФГ «Долина» та ОСОБА_4, зареєстрованого 02 серпня 2011 року відділом Держкомзему у Межівському районі, реєстраційний запис №122260004000243, по відношенню до спадкоємця орендодавця ОСОБА_2; зобов'язання останнього сумлінно виконувати обов'язки орендодавця, покладені на нього зазначеним договором та законодавством України про оренду землі, відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Межівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив. За письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: Л. Ф. Літвінова